Енергоефективність замість субсидій

Київ – Іноземні інвестори й частинна українських урядовців та експертів пропонують стимулювати проекти з енергозбереження, щоб дедалі менше субсидувати газ та тепло для українців. «Слабкими місцями» у плані енергоефективності в Міністерстві регіонального розвитку та в «Нафтогазі» вважають нереформовані підприємства теплогенерації та недостатню мотивацію українців утеплюватися й заощаджувати. Експерти ж радять простим громадянам починати зі створення об’єднання співвласників будинків і модернізувати свої багатоповерхівки спільно, за участі держави.

Українці споживають дедалі менше газу та тепла, оскільки цінова політика в цьому секторі стимулює їх економити, заявив голова НАК «Нафтогаз» України» Андрій Коболєв під час Міжнародного інвестиційного форуму «Попит і пропозиція в секторі опалення: усунення бар'єрів, забезпечення прозорості та впровадження енергоефективності». Він визнає, що в середньому ціни для приватних споживачів покривають 75% від вартості імпортованого блакитного палива.

«Ми вже реально бачимо зменшення споживання газу в соціальному сегменті. Заходи енергоефективності не можуть відбуватись миттєво... Масштаб потенційного зменшення споживання величезний», – стверджує Коболєв. Він наводить порівняння: у країнах північної Європи, де політика енергоефективності має тривалу історію, середнє домогосподарство споживає уп’ятеро менше енергоресурсів, аніж в Україні.

Раніше міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин наголошував, що в січні та лютому 2016 року українці стали споживати газу менше на 9%, порівняно з аналогічним періодом 2015 року.

Андрій Коболєв додав, що держава має стимулювати енергоефективність і на рівні підприємств, і на рівні простих споживачів.

Низка західних держав інвестує та готова продовжувати інвестиції в енергоефективність України за різними напрямками: від системи обліку споживання енергоресурсів до модернізації систем опалення і житла, стверджують в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Швейцарія подбає про тепло в українських будинках, попри юридичні труднощі – посол

Одна з держав, яка спеціалізується на розвитку енергоефективності в Україні, – Швейцарія, і вона має намір активізувати свої інвестиції у цей сектор, запевнив учасників інвестиційного форуму посол Швейцарії в Україні Гійом Шойрер.

«Швейцарія – один з найбільших донорів, який підтримує енергоефективність у житловому секторі України. Ми почали цю роботу в 2010 році, й з того часу ситуація змінилася. Однак розвиток ринку послуг з енергоефективності для багатоквартирних будинків є досі нерозвиненим, – визнає посол. – Не налагоджене масове створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), і ще немає розуміння того, як з ними працюватимуть банки для кредитування термомодернізації, як вони врахують свої ризики».

Попри такі перешкоди, Швейцарія має намір зосередитися на проектах з енергоефективності в ОСББ, стверджує Гійом Шойрер. Він бачить і позитивну тенденцію: за його даними, близько 200 ОСББ в Україні долучилися до спільних з Державним фондом енергоефективності проектів термомодернізації та енергоаудиту.

Про те, що така стратегія є слушною, говорить і посол ЄС в Україні Ян Томбінські. Він наголошує, що дефіцит енергоресурсів через їхнє нераціональне споживання б’є по кожному українцю.

​
Україна здатна економити 9 мільярдів кубометрів газу завдяки енергогоощадності – урядовець

Перехід до ринкових відносин в енергетичному секторі є однією з умов МВФ та Євросоюзу, яку має виконати Україна, визнає міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко. За його словами, держава вже зробила важливі кроки в цьому напрямку: зокрема, ухвалений закон «Про ринок природного газу», а ціни на газ для споживачів наближаються до ринкових.

Водночас Україна лишається одною з найбільш «енергоінтенсивних» країн у Європі: приблизно половина газу, який іде на опалення, витрачається неефективно, наголошує Геннадій Зубко. Він вважає, що цю ситуацію неможливо змінити без модернізації житла, підприємств та систем опалення,

«Сьогодні перед Україною постав великий енергетичний виклик. Ми повинні перейти до реального ринку: прозорого механізму взаєморозрахунків, відповідального споживання та якісної послуги для громадян», – зазначив віце-прем’єр. – В середньому житловий будинок споживає у 2 рази більше енергії, ніж в сусідній Польщі. Повномасштабна модернізація житлового фонду може скоротити споживання газу в Україні на 9 мільярдів кубометрів на рік. Однак для її реалізації треба залучити та ефективно використати 40 мільярдів євро інвестицій».

​

Першим етапом цієї роботи має стати модернізація котелень і тепломереж, що зекономить 2,4 мільярда кубометрів природного газу на рік, стверджує Геннадій Зубко. І додає, що керівники теплокомуненерго мають розуміти, що «треба забути про покриття з бюджету різниці в тарифах», і що треба натомість зменшувати собівартість послуг, обліковувати і прибирати втрати тепла.

У відповідь на це Андрій Коболєв ділиться своїм спостереженням: «Частина теплокомуненерго (ТКЕ) не є державними, їх контролюють комерційні компанії. Власники жаліються на брак коштів, мають борги за газ. Однак вони не кидають цього бізнесу. Отже, не все там чисто. Упродовж року ці підприємства споживають більш ніж сім мільярдів кубометрів газу, але платять лише за 4,9 мільярдів. Не виключено, що ці борги не будуть повернуті, й кошти кудись зникнуть з підприємств».

Як вихід Андрій Коболєв пропонує реформування ТКЕ проводити одночасно з децентралізацією, щоб місцеві громади стали «драйвером реформ» у галузі й розуміли, чому потрібно дбати про енергоефективність. Окрім того, очільник «Нафтогазу» не вважає слушною практику, коли українська влада не дозволяє відключати взимку неплатників, і вони відчувають безкарність.

На комерційних підприємствах частка обліку тепла, яке споживається, вже перевищила 50%, звітує голова Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк. Коли цей показник наблизиться до 100%, можна буде побачити всі моменти, де втрачається тепло, і де найбільш потрібна модернізація, пояснює він.

Субсидії не замінять реформ комунального сектору – Розенко

У період, доки тривають реформи в енергетичному та житловому секторі, українці отримують субсидію на газ і тепло, визнає міністр соціальної політики України Павло Розенко. Але він називає це тимчасовим кроком, паралельно з яким має йти енергозбереження, зменшення споживання та зниження вартості комунальних послуг.

«Ми запровадили субсидії, провели агресивну компанію з роз’яснення всіх деталей. І на 2015 рік ми завдання виконали. Не було спалаху паніки і соціальної напруги. Але скажіть, де така ж агресивна кампанія про те, як зменшувати енергоспоживання? Замінивши вікна і двері в квартирі, я зможу зекономити не більше ніж 10% тепла. Колеги слушно порівняли субсидії з наркозом, слідом за яким треба вводити ліки, робити операцію. Але операція не відбулася», – обурюється міністр.

І Розенко, і Зубко, й експерти, які долучилися до дискусії, погоджуються з тим, що дедалі більше коштів, які держава спрямовує на субсидії, мають іти на заходи з енергоефективності. Як вихід експерти мережі «Опора» та інші аналітики пропонують монетизувати ту частину субсидій, яку людина зекономила. Фахівці припускають, що, зменшуючи обсяг споживання, на який нараховується субсидія, домовласники можуть отримувати додаткові кошти від держави і дбати про утеплення та енергозбереження.

За статистикою, в Україні є близько 6 мільйонів приватних домогосподарств: мешканцям приватних будинків легше й утеплитися, й перейти на альтернативне опалення. Однак понад 7 мільйонів домогосподарств у багатоквартирних будинках більше «обмежені у маневрі», та й індивідуальні спроби утеплити стіни можуть нашкодити, визнають представники Мінрегіону та експерти. У цій ситуації мешканцям висоток варто не сподіватися на комунальників чи владу, а об’єднуватися для спільного вирішення проблем, радить у розмові з Радіо Свобода експерт «Реанімаційного пакету реформ» і керівник європейської ініціативи «Угода мерів – Схід» Святослав Павлюк.

«Для українців найважливіше – перейти від індивідуальних стратегій до колективних. І фокусом енергозбереження має стати аж ніяк не квартира, не те, що може робити в ній окремий мешканець, а ОСББ. Колективні стратегії – це формування ОСББ і фокусування зусиль на своєму будинку. Ви не можете впливати на тарифи чи на втрати в мережах, забудьте про цю проблему, не сумнівайтеся, нею займуться інші. Подбайте про власний будинок», – закликає Святослав Павлюк.

В Україні діє Державна програма енергоефективності, яка передбачає, зокрема, компенсацію частину кредиту, яку мешканці будинків беруть для його термомодернізації чи переходу на альтернативне опалення. До цієї програми кілька разів вносилися зміни. Нині ж чимало експертів та представників уряду сходяться на тому, що не варто надавати пільгові кредити коштом держави на будь-які роботи з утеплення, починаючи з заміни вікон. Вони пропонують вважати термомодернізацією будинку комплекс робіт, який дає змогу зменшити енергоспоживання приблизно удвічі.

На думку ж Геннадія Зубка, державна політика відмови від субсидій за рахунок енергоефективності має передбачати не лише пільги чи кредити, а й кроки задля зростання добробуту українців та відновлення економіки. І навпаки, він очікує, що ефективні інвестиції в модернізацію житла та теплогенерації простимулюють інші галузі, починаючи з виробництва обладнання і будівельних матеріалів, а в підсумку – матимуть кумулятивний ефект для всієї економіки України.