Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 17:12

Ядерна зброя не гарантувала б територіальної цілісності України – речник Держдепартаменту США


Президент України Петро Порошенко (праворуч) і віце-президент США Джо Байден під час зустрічі в рамках саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні, 31 березня 2016 року

Президент України Петро Порошенко (праворуч) і віце-президент США Джо Байден під час зустрічі в рамках саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні, 31 березня 2016 року

«Ми хочемо, аби Російська Федерація повернула Крим і припинила військово-політичну підтримку сепаратистів на Донбасі» – Бейкер

У Вашингтоні триває саміт з ядерної безпеки, в якому беруть участь понад 50 світових лідерів – в тому числі і президент України Петро Порошенко. Саміти проводяться кожні два роки з 2010 року і нині на четвертому саміті пріоритетом є питання контролю за нерозповсюдженням ядерних матеріалів, аби вони не потрапили до рук терористичних груп. Хоча й питання нерозповсюдження і скорочення ядерної зброї також обговорюють в американській столиці. Про перебіг і значення ядерного саміту Радіо Свобода розмовляло з речником Державного департаменту США Джошуа Бейкером.

– У Вашингтоні триває саміт з ядерної безпеки. Які основні виклики стоять нині перед міжнародною спільнотою в плані ядерної безпеки?

Джошуа Бейкер

Джошуа Бейкер

– На жаль, цей саміт відбувається на тлі терористичних нападів в Брюсселі. Ось чому найбільшим підсумком саміту, найбільшим акцентом буде саме зміцнення заходів міжнародної безпеки щодо ядерних матеріалів щоби терористи чи терористичні мережі не отримали ці матеріали для так званих «брудних бомб». Після терористичних актів в Брюсселі, Парижі, і, як ми бачимо, в Сирії, в Іраку – я думаю, що це вже не фантазія, а це вже реальність, що всі ці терористичні мережі хочуть отримати такі матеріали саме для використання в «брудних бомбах». Бо, зрозуміло, що якби вони отримали такі матеріли для використання під час якихось нападів, то наслідки були б катастрофічними.

– Все ж таки, від саміту до саміту – а це вже четвертий ядерний саміт – чи світ стає безпечнішим в ядерному плані? Досягнуто ядерної угоди з Іраном, імплементується новий Договір СТАРТ щодо ядерного роззброєння між США та Росією… Тобто світ все ж таки стає безпечнішим в ядерному плані чи все ще багато проблем в цій царині?

– Ну, як Ви помітили, вже є архітектура саме для нерозповсюдження ядерної зброї. Є історія Договорів СТАРТ-1 і СТАРТ-2 між США та колишнім СРСР, нині мова йде про співпрацю в ядерному роззброєнні між США і Російською Федерацією. Ось чому президент Обама вважав за потрібне сім років тому, коли виступав у Празі, сказати, що потрібні ядерні саміти саме з акцентом на боротьбі з ядерним тероризмом. Є певні країні, які пов’язані з темою нерозповсюдження ядерної зброї, але треба розуміти, що сам ядерний матеріал в тому чи іншому вигляді існує практично в усіх країнах. Ось чому в саміті бере участь більше 50-ти країн та їхніх лідерів саме з метою зміцнення глобальної архітектури ядерної безпеки і блокування поширення ядерних матеріалів.

Країни, які мають ядерні матеріали, що можуть бути використані в ядерній зброї

Вже давно говорять про можливість отримання, може, не самої ядерної зброї терористичними угрупованнями, але зараз зрозуміло, що варто отримати лише дуже маленьку кількість ядерного матеріалу і його можна використати у так званих «брудних бомбах». Ось чому, не зважаючи на неучасть у саміті Російської Федерації, ми вважаємо, що саміт буде успішним, бо для кожної країни є певна роль в процесі зміцнення ядерної безпеки.

– Ви згадали про неучасть в саміті Росії, цей факт активно помітила і світова преса також. Як Ви поясните неучасть Росії в саміті і хто від цього виграє чи програє?

– Ну, я думаю, що насправді, звичайно, програє російська держава, бо вони отримали дуже велику користь від перших трьох самітів. Бо росіяни взяли дуже активну участь в попередніх самітах. Мені здається, що участь в нинішньому саміті пішла б на користь російському народові. Адже мова йде про колективну безпеку. Бо ж мова не про безпеку лише США, чи лише Бразилії, чи лише Російської Федерації. Треба усвідомити, що мова йде про міжнародну загрозу. І якби стався – не приведи Господи! – якийсь напад з використанням ядерних матеріалів – це становило б, звичайно, загрозу для всіх. Ось чому коли Російська Федерація, на жаль, не бере прямої участі в цьому саміті, все ж співпраця з Російською Федерацією відбувається на всіх рівнях і в першу чергу в плані нерозповсюдження ядерної зброї. І тут наша співпраця є дуже гарною і міцною. І тут наш діалог, звичайно, триває.

Карл Більдт: «Четвертий ядерний саміт, можливо, буде останнім»

– На думку багатьох, стався якийсь парадокс: після здобуття незалежності Україна позбулася ядерного арсеналу на своїй території і перевезла його до Росії і були дані гарантії українського суверенітету і територіальної цілісності. Але Росія анексувала Крим, порушила українську територіальну цілісність. Україна віддала ядерну зброю, зробила світ більш безпечним. Були гарантії – в тому числі й з боку США, – а Будапештський меморандум порушено, територіальна цілісність України порушена…

– Ви правильно згадали Будапештський меморандум, коли Україна сама віддала свій ядерний арсенал, і я все ж таки вважаю, що тут був правильний крок. Насправді, ядерний арсенал не був гарантом територіальної цілісності. І Сполучені Штати не визнають Крим частиною Російської Федерації і не будуть визнавати! І тому ми наклали на Російську Федерацію економічні санкції, бо во є дуже ефективним інструментом. І ми закликаємо – і держсекретар Керрі сказав це під час перебування в Москві, і президент Обама говорив це президенту Путіну – що ми хочемо, аби Російська Федерація повернула Крим і щоб вона також припинила військово-політичну підтримку сепаратистів на Донбасі. Ми не хочемо, щоби незаконне захоплення Криму і військові дії Російської Федерації на Донбасі негативно вплинули на глобальну і колективну безпеку, пов’язану саме з ядерними матеріалами, бо це різні речі. Ось чому діалог триває щодо російських дій в Україні, а на саміті з ядерної безпеки обговорюється тема зміцнення глобальної архітектури, не суто проблеми України чи, наприклад, Північної Кореї, а скоріше мова на саміті про проблеми, пов’язані з ядерним тероризмом.

– Джош, президент Обама виступав в 2009 році в Празі, говорячи про ядерні питання. Ось вже четвертий саміт щодо ядерної безпеки. Все ж таки оця ідея – нехай навіть і у віддаленому майбутньому – світу без ядерної зброї – чи може це колись стати реальністю? Ось така ідеалістична картина – світ без ядерної зброї… Чи можна цього колись досягнути?

– Я думаю, що переважна більшість людей у світі цього, звичайно, хочуть. Світ без ядерної зброї – це, звичайно, гарна думка. Але не можна говорити, що ми цього прагнемо, але нічого не робимо для досягнення цього. Ось чому цей четвертий саміт дуже важливий, бо існує загроза з боку ядерної зброї. Але на додаток до цього існує також загроза поширення ядерних матеріалів. І мені здається, що весь світ і міжнародна спільнота вже зрозуміли, що ядерна зброя, – а вона вже існує у світі понад 70 років – все ж не потрапила до рук так званих «поганих акторів». Ядерну зброю все ж таки вони не дістали. Натомість зараз більша небезпека, що ядерні матеріали можуть бути використані чи на якомусь стадіоні, чи в метро чи в якомусь університеті – і це може мати катастрофічні наслідки. І ось чому цей саміт робить акцент саме на прозорості і співробітництві між країнами і також між міжнародними інституціями і агентствами, які займаються не лише темою ядерної зброї, але займаються і питанням зміцнення заходів безпеки, пов’язаних з ядерними матеріалами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG