Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:59

Німецький уряд має намір фінансово підтримати п’ять українських міст, щоб зробити життя людей комфортнішим

Вінниця, Житомир, Львів, Полтава та Чернівці – п’ять українських міст, які, за фінансової підтримки німецького уряду, планують зробити комфортнішими для життя городян і при цьому зважатимуть на екологію. Львів уже має трирічну співпрацю з Німеччиною. Який від цього зиск отримало місто і як реагують на новий проект у Львові?

Представники українського та німецького урядів підписали угоду про намір реалізувати у п’яти містах пілотні проекти, щоб покращити життя городян. Тобто міста впорядковуватимуть з думкою про зручність для людини, поліпшення комунального господарства у місті, а також з огляду на екологію, щоб не нашкодити природі. Наразі не названо суму коштів, які має намір виділити німецький уряд. За ці кошти, будуватимуть велодоріжки, сквери, озеленюватимуть громадські місця, при цьому зважатимуть на людей з особливими потребами, щоб вони зручно почувались на міських вулицях.

У Львівській міськраді не ознайомлені з подробицями нового проекту, не знають, коли його реалізовуватимуть, але це є продовженням співпраці між Львовом і Німеччиною, яка здійснюється понад п’ять років через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), яке працює в Україні з 1993 року за дорученням німецького уряду і підтримує процеси перетворення у містах. У Львові реставрували десятки балконів, брам, вікон, сходових кліток, відновлюють дворики в історичній частині Львова. Роботи проводять не лише за гроші німецького уряду, але й міста та мешканців будинків.

Наше завдання – залучити мешканців, щоб вони були відповідальними за те, що тут відбувається

«Завдяки цій співпраці ми у Львові започаткували сферу малого реставраційного бізнесу. Німецькі експерти проводили навчання. Це популярний урбаністичний проект «Майстерня міста», тобто майстер-класи. Починається проект «Вулиці для всіх». У Німеччині, перш ніж приступити до реконструкції великих площ, залучаються до обговорення різні люди. Бо важливо врахувати потреби різних людей. У нас за мешканцями буде вибір, що вони хочуть бачити. Це облаштування зупинки, пішохідного переходу, щоб залучати людей до перетворення міста. Наше завдання – залучити мешканців, щоб вони були відповідальними за те, що тут відбувається», – каже керівник «Інституту міста» Олександр Кобзарев.

Порозуміння немає

Для львівського науковця інституту «Укрзахідпроектреставрація» Василя Слободяна комфортне життя у місті – це зручно почуватись у міському просторі, але при цьому важливо, каже, зберігати історичне середовище і людську пам’ять. Він обурений тим, що німецька організація у Львові реставрує історичні об’єкти без проектів, чим порушує українське законодавство.

Всі роботи, які проводяться, повинні мати документацію до, під час і після реставрації. Вони цього не роблять, і я цього не розумію. Навіть коли реставруєш браму – і тут має бути проект

«Є українське законодавство, що всі роботи, які проводяться, повинні мати документацію до, під час і після реставрації. Вони цього не роблять, і я цього не розумію. Навіть коли реставруєш браму – і тут має бути проект», – каже науковець.

Те, що Німеччина надає гроші Львову на проекти в історичному середовищі дуже позитивно, але водночас ці кошти можна залучати значно ефективніше, говорить голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк. Він розповів, що з львовознавцями, експертами зі збереження історичного середовища міста ніхто з німецьких представників не радиться і не обговорює ці проекти. І це при тому, що залучаються гроші громади для робіт і ніхто не звітує за витрачені кошти.

Вони демонстративно ігнорували дотримання пам’яткоохоронного законодавства

«У нас були дуже гострі суперечки з представниками GIZ, які некоректно поводились у Львові щодо наших пам’яток. Вони демонстративно ігнорували дотримання пам’яткоохоронного законодавства, і це при тім, що їхній грант передбачав пропагування саме дотримання пам’яткоохоронного законодавства. То для чого нам такі програми? Якщо ті програми потрібні, то слід визначити кураторів з Німеччини, України, Львова. Я запрошував представників організації на засідання ІКОМОС, повне ігнорування. Вони вибирали на свій розсуд проекти. Чого тільки вартий прикрий випадок, коли німецькі студенти, які лише вчаться реставрації, вирізали, демонтували, тобто знищили історичний портал на будинку на площі Ринок. Можна за 2 мільйони траву підстригти, але мають бути більш серйозні напрацювання, і ми маємо детально знати про плани», – наголосив Андрій Салюк.

За його словами, важливо переймати міжнародний досвід провідних країн, а не вчити представників цих країн негативному українському досвіду корупції, недбалості, ігнорування законодавства. А ще у свідомості львів’ян необхідно сформувати відповідальність за історичне середовище міста, яке руйнується, забудовується сучасними будинками, занедбується збереження історичної спадщини. Оскільки призначено нового керівника німецької організації GIZ у Львові і він не приступив ще до виконання своїх обов’язків, тому Радіо Свобода не вдалося з ним поспілкуватись про новий проект на підтримку українських міст. Водночас захисники історичної спадщини сподіваються, що з новим керівником організації порозуміються, і жоден проект вже не реалізовуватимуть у Львові без попереднього обговорення. Адже головна мета фінансової підтримки з боку німецького уряду передусім навчити українців відповідальності за своє місто.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG