Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:22

Порошенко і Рада мусять привести до влади справжніх борців із корупцією (світова преса)


Корупція в Україні, за визначенням посла США, є такою ж небезпечною для України, як і підтримка Росією бойовиків на Донбасі

Американська газета The New York Times пише про корупцію в Україні, яка, за визначенням посла США в Україні Джеффрі Паєтта, є такою ж небезпечною для України, як і підтримка Росією бойовиків на сході України. Поважний швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung пише про швейцарські компанії, які, попри українську кризу, успішно ведуть бізнес і інвестують в Україну. Популярне щоденне видання Франції – часопис Liberation пише про подорож до Чорнобильської зони французької перекладачки Галі Акерман. А іспанська газета АВС розмірковує над підтекстом пісні української учасниці цьогорічного пісенного конкурсу «Євробачення».

Американський часопис The New York Times надрукував матеріал «Вперта корупція України», в якому мовиться про те, що український парламент нарешті проголосував за відставку, як зазначає видання, одіозного генерального прокурора Віктора Шокіна. США та країни Європи, які надають Україні допомогу вже тривалий час вимагали його відставки. За той час, доки Шокін перебував на посаді генпрокурора, як додає газета, він став символом української глибоко вкоріненої корупційної культури, не спромішись порушити жодної справи проти членів поваленого режиму Януковича, у той сам час блокуючи зусилля парламентарів, які підтримували реформи. Але, як пише часопис, нічого не зміниться, якщо президент та парламент не дадуть серйозні посади справжнім борцям з корупцією і не проведуть серйозну судову реформу.

Американське видання додає, що корупція панувала в Україні ще з часу здобуття незалежності. Її підтримували доволі тісні стосунки між політиками та олігархами, а також слабка система судочинства. Протести, які повалили режим Януковича, в основному посилювались народним гнівом щодо його, як зазначає часопис, монументальним рівнем корупції і зловживанням владою. Водночас це повалення системи Януковича ще має показати реальні результати. Далі видання наводить слова посла США в України Джефрі Пайєтта, який заявив, що корупція є такою ж небезпечною для України, як і підтримка Росією бойовиків на сході України. А віце-президент США Джо Байден заявив, що корупція з'їдає Україну, як ракова пухлина. Як приклад, Байден навів арешт у Британії 23 мільйонів доларів нелегальних коштів колишнього міністра екології України Миколи Злочевського. При цьому генпрокурор заявив, що тут немає жодного злочину, і гроші було розблоковано. Газета додає, що нині виконувача обов’язків генпрокурора Юрія Севрука розглядають як посібника Шокіна, а відтак його справа продовжуватиметься.

The New York Times пише, що сам президент Порошенко є продуктом старої системи. Руки президента зв’язані конфліктом з сепаратистами на сході України та постійною політичною кризою у Києві, де уряд прем’єра Яценюка висить на волосині. За цих обставин, як вважає американський часопис, Порошенко сприймає подальшу корупцію, як ціну за можливість маневрувати у цій ситуації. Але українському керівництву варто розуміти, що МВФ та країни-донори, включно з США, не можуть жбурляти гроші в корупційне болото, якщо уряд у Києві не почне встановлювати демократичне правління, якого вимагали українці на Майдані. Порошенко не може дозволити, щоб один з поплічників Шокіна всівся у звільнене крісло генпрокурора. Президент також має негайно поновити на посаді звільненого заступника генпрокурора Сакварелідзе, який бореться з корупцією, розпочавши громадську дискусію щодо кандидатури нового генпрокурора.

«Порошенко і Рада мусять привести до влади справжніх борців з корупцією»

Найповажніший швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung опублікував статтю «Швейцарські компанії не зважають на кризу в Україні». У матеріалі повідомляється, що Україна вже 2 роки перебуває у глибокій політичній, соціальній та економічній кризі. При цьому ставиться запитання: що ж тоді змушує швейцарські компанії, зокрема, Vetropack, Syngenta та Nestlé надалі мати бізнес і вкладати подальші інвестиції в Україні. Все це за умов того, як додає видання, що лише минулого року економічний прибуток зменшився в Україні на майже 10%, а інфляція підскочила до показника у 44%. Реформи, яких так очікували в Україні, плентаються десь позаду. І загалом, як зазначає часопис, для закордонного інвестора Україна завжди була складним місцем. Корупція, високий рівень бюрократії та юридична невизначеність дедалі більше ускладнюють життя закордонних компаній в Україні.

І от, за цих умов, як веде далі цюріхська газета, вищезгадані швейцарські компанії не лише залишаються на українському ринку, але й розширюють свою діяльність. Видання наводить слова директора компанії Vetropack Клода Корназа. Він каже, що, попри складні умови існування в Україні, його компанія не здається. Корназ вбачає великий потенціал у цій країні з 45-мільйонним населенням. Його компанія працевлаштовує на своїй фабриці у Києві 630 осіб. За словами Корназа, надзвичайною проблемою був обвал гривні, яка втратила майже третину своєї вартості минулого року. Хоча у випадку з іншою швейцарською компанією Wicor Group, як пише видання, зниження курсу гривні до швейцарського франка допоміг цій компанії перенести більшу частину трудомісткого виробництва зі Швецарії в Україну. Представники цієї компанії кажуть, що не лише кошти виробництва є надзвичайно дешевими в Україні, а й робоча сила є надзвичайно фаховою.

Ще одна швейцарська компанія, як пише Neue Zurcher Zeitung, а саме харчовий гігант Nestlé, який має 4500 працівників в Україні, повідомляє про дедалі жвавіші бізнесові показники останнім часом, попри українську кризу. Часопис зазначає, що тоді як багато невеличких західних компаній, які не вкладали великих сум у свій український бізнес, повиходили з українського ринку, великі компанії, які мають за собою великі інвестиції, так само як і велика частина населення України, мають послуговуватись єдиною стратегією. Як радить швейцарський часопис, тут варто залишатися оптимістом, не зважати на тимчасові труднощі і йти до своєї мети на тлі загальної невизначеності, сподіваючись, що все покращиться вже незабаром.

«Швейцарська компанія Syngenta працевлаштовує, попри кризу в Україні, 300 осіб»

Лівоцентристський французький часопис Liberation, заснований Жаном-Полем Сартром містить статтю «Побачити Чорнобиль і вижити». У матеріалі йдеться про те, що жінка на ім’я Галя Акерман, яка переклала французькою твори Нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич, регулярно їздить до Чорнобиля вже впродовж 20 років. Галя просто захоплена Чорнобильською зоною, її трагічною історією та тим, що там зараз відбувається. Її також цікавить те, як місцеві мешканці адаптуються до умов підвищеної радіації і живуть своїм буденним життям. Акерман сприймає Чорнобильську зону як окремий світ.

Галя Акерман також називає містечко Прип’ять «Радянськими Помпеями», бо його жителі так само, як і жителі античних Помпей, змушені були тікати від тієї катастрофи, що звалилась на їхнє містечко. Нині, як пише газета, ліс насунувся на місто і все виглядає доволі дивовижно. Французьке видання риторично запитує: де саме у Європі ви ще можете побачити зграї вовків, стада диких кабанів та диких коней у межах того, що ще недавно було цілком урбаністичним поселенням? Але цей дивовижний світ, як додає часопис, також має звалища радіоактивних відходів, і відомий саркофаг, який тріснув, над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС.

Liberation також повідомляє, що Чорнобиль – це старе місто, у забороненій зоні. Як пише видання, Чорнобиль є дещо менш забрудненим радіацією, ніж Прип’ять. Чорнобиль став центром, куди приїжджають ті, хто працює над ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Часопис додає, що у Чорнобилі до Другої світової війни жило переважно єврейське населення, яке повністю було знищене нацистами. У статті додається, що у зоні відчуження діє єдина церква Святого Іллі, у якій виставлено ікону «Чорнобильський Спас». Але основним зацікавленням французької перекладачки є люди, які живуть у Чорнобильській зоні. Вона визначає цих людей, які оселилися нелегально у забороненій зоні, як старців, яким нема куди подітися та молодих пострадянських альтернативників, які можуть вільно жити у зоні відчуження, без тісних обіймів суспільства. Проте, як додається у матеріалі, радіація у цій зоні є приголомшливою, надто, якщо споживати гриби та ягоди з лісу.

«Галя Акерман змальовує картину життя у Чорнобильській зоні»

Одне з найпопулярніших періодичних видань Іспанії АВС опублікував матеріал «Україна переносить кримський конфлікт на «Євробачення». У статті зазначається, що незагоєна рана у серці – анексія українського Криму стає дедалі помітнішою. Спротив російській анексії півострова і надалі продовжується у рік, у який президент Порошенко поставив собі завдання деокупації Криму. Цей спротив, як пише часопис, поширюється за межі державних кордонів, і також існує налаштованість, щоб цей «зойк відчаю і надії» почула вся Європа. Для цього українці хочуть зробити все можливе. Навіть виголосити палку промову, використовуючи телебачення. Газета додає, що цього року Україну на пісенному конкурсі «Євробачення» представлятиме Джамала з баладою, присвяченою кримським татарам, які зазнали масових депортацій у сталінські часи.

Як зазначає іспанський часопис, пісня, яку виконуватиме Джамала на конкурсі «Євробачення», не залишає жодних сумнівів у її «політичних намірах». Назва пісні – «1944» репрезентує рік, коли Москва наказала депортувати чверть мільйона кримських татар до Центральної Азії. Газета додає, що татари виступали проти анексії Криму Росією.

Далі іспанське видання повідомляє, що Джамалу підтримали 73% українських телеглядачів, проголосувавши за її участь у конкурсі «Євробачення» від України. Водночас часопис АВС пише про те, що дехто побоювався, що пісню Джамали заборонять виконувати на конкурсі через її «політичний зміст». У зв'язку з цим газета наводить слова провідника кримських татар Мустафи Джемілева, який каже, що у пісні Джамали не згадується окупація або інші жахливі речі, які окупанти роблять в Україні. Однак, як нагадує АВС, «1944» не буде найпершою піснею на «Євробаченні», яка критикує Росію.

2009 року Грузія виставила на конкурс пісню «We do not wanna put in», в якій є гра слів англійською, де чітко видно прізвище російського президента. Тоді Росія зробила все можливе, щоб усунути ту пісню від участі у «Євробаченні». Принагідно згадується ще одна українська пісня на Євробаченні, де приспів номеру Вірки Сердючки «Лаша тумбай» було болісно сприйнято росіянами, як «Russia, goodbye».

Часопис завершує, що хоча російська сторона досі не висловлювала своєї думки щодо цьогорічної української пісні на «Євробаченні», так званий підконтрольний Росії «прем'єр кримського уряду» вже звинуватив українське керівництво у використанні «Євробачення» у політичних цілях.

«Київ відправляє на конкурс «Євробачення» тему про депортацію кримських татар»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG