Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:20

Де місце для могили Євгена Коновальця?


Напис на пам’ятнику Євгену Коновальцю в Івано-Франківську, 24 травня 2015 року

Напис на пам’ятнику Євгену Коновальцю в Івано-Франківську, 24 травня 2015 року

Київ готовий прийняти Коновальця і не тільки його, але й інших героїв, могили яких зберігаються на чужині

(Рубрика «Точка зору»)

Постанова Верховної Ради про відзначення у цьому році 125-річчя із дня народження Євгена Коновальця, як і слід було очікувати, загострила питання перезахоронення героя. Нагадаю, полковник і перший голова ОУН Євген Коновалець загинув у травні 1938 року в Роттердамі. Лідер українських націоналістів був убитий внаслідок терористичного акту, здійсненого співробітником НКВС Судоплатовим. Наказ ліквідувати Коновальця віддав особисто Сталін.

Могила «вождя», а саме так називали Євгена Коновальця його сучасники, розташована на одному з цвинтарів Роттердама. Вона стала місцем паломництва для наших земляків, доля яких закинула до Нідерландів, чи якоїсь суміжної країни, не кажучи вже про українців, які мають за обов’язок покласти квіти на його могилу, як тільки но літак чи потяг із Києва прибуває до цієї країни.

Євген Коновалець

Євген Коновалець

Перепоховання Євгена Коновальця з Нідерландів в Україну вже має окрему історію, яку не переповідатиму. Нагадаю лише, що «питання руба» вперше у 2006 році поставив тодішній голова ОУН Микола Плав’юк, який звернувся до МЗС України з проханням розпочати заходи із його перепоховання. Він слушно нагадав, що у 1938 році, коли прощалися із Коновальцем – одним із найвидатніших діячів національно-визвольного руху в ХХ сторіччі – наголошували, що могила у Роттердамі є тимчасовою. Як тільки постане незалежна Україна, за яку він віддав своє життя, його неодмінно поховають на рідній землі.

У 1991 році Україна відновила свою незалежність, пройшла через горнила двох Майданів, а обіцянка так і залишилася обіцянкою.

Врешті народний депутат України Ігор Насалик домігся ухвалення постанови Верховної Ради, яка не лише дозволяє гідно, на державному рівні відзначити пам’ять Євгена Коновальця, але й перепоховати його в Україні.

Здавалося б, що можемо тільки радіти й негайно приступити до роботи. Але не все так просто. Нещодавно дізнався, що місцем, де планують перепоховати Коновальця, може стати Калуш, що на Івано-Франківщині, звідки згаданий депутат обирався до парламенту.

Очевидно, що Калуш – славне місто, де живуть працьовиті і патріотичні люди. Проте ймовірний вибір цього міста для могили Євгена Коновальця позбавлений не просто будь-якої логіки, а головне – історичного і державницького сенсу.

Євген Коновалець завжди сприймався як загальнонаціональний лідер. Він був відомим не тільки політичним, а передусім державним діячом. Гляньте на фото і відео часів Центральної Ради. Поруч із Михайлом Грушевським, Симоном Петлюрою, іншими керманичами УНР завжди присутній Євген Коновалець. На той час Коновалець був одним із тих, з ким символізувалася Українська держава. Він належав до її керівництва, зокрема військової еліти, яка на відміну від соціал-демократичного крила, закликала і була готова до військового спротиву московським окупантам.

Коновальця на «задній план» деякі наші історики відсували тільки з однієї причини. Після краху УНР він очолив УВО, а згодом ОУН, які зі зброєю в руках продовжили боротьбу на незалежність України. Страх бути звинуваченим у «націоналізмі», як не дивно, живе ще у багатьох головах.

Покійний Микола Плав’юк, а вслід за ним інші відомі громадські і політичні діячі наголошували, що єдиним гідним місцем, де може бути могила Коновальця, є столиця України – Київ. При цьому у дискусіях з цього приводу піднімалося питання Зашкова, що на Львівщині, де народився полковник. Однак про Зашків завжди казали у контексті неготовності Києва, де місцеві очільники на зразок Черновецького були далекі від справжнього розуміння місця і ролі Євгена Коновальця в українській історії.

Революція гідності, на мою думку, поставила остаточну крапку у цих дискусіях. Київ готовий прийняти Коновальця і не тільки його, але й інших героїв, могили яких зберігаються на чужині.

Мітинг з нагоди свята Покрови та річниці УПА, Київ, 14 жовтня 2011 року

Мітинг з нагоди свята Покрови та річниці УПА, Київ, 14 жовтня 2011 року

Російсько-українська війна, численні приклади жертовного героїзму українців, які віддали своє життя за незалежність і соборність України у ХХІ сторіччі, спонукали до ухвалення рішення про створення Національного пантеону героїв. У цьому Пантеоні, без сумніву, почесне місце належатиме Євгенові Коновальцю.

У будь-якому випадку, не можна своїми необдуманими вчинками здійснювати ревізію історичної пам’яті, особливо щодо Євгена Коновальця, масштабність постаті якого ніколи не вміститься у вузькі рамки місцевого патріотизму, політичної кон’юнктури чи недалекоглядності.

Євген Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно подбає про його належне і гідне вшанування.

Богдан Червак – голова ОУН

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG