Доступність посилання

ТОП новини

Ядерний саміт та візит Порошенко в США: що це дасть Україні?


Віце-президент США Джо Байден та президент України Петро Порошенко, Вашингтон, 31 березня 2016 року
Віце-президент США Джо Байден та президент України Петро Порошенко, Вашингтон, 31 березня 2016 року

«Україна після відмови від високозбагаченого урану після 2 років дуже складної ситуації не стала небезпечнішою через наявність цих матеріалів» – Обама

Нерозповсюдження ядерної зброї – один з пріоритетів політики президента Обами. Пріоритетом же цього саміту стала небезпека потрапляння смертоносних озброєнь у руки терористів. Як наслідок, лідери держав домовилися про кращий обмін розвідданими.

«Було досягнуто широкомасштабної угоди, що перемога над ІДІЛОм вимагає кращого обміну інформацією», – заявив президент США Барак Обама під час фінальної прес-конференції.

Однією з цілей цього саміту, ймовірно, останнього, стало підкреслити наявні досягнення у ділянці ядерної безпеки.

«Ми змогли ліквідувати багато високозбагаченого урану, чимало країн від нього відмовилися взагалі. Ми посилили фізичну безпеку на багатьох об’єктах, як радіоактивних, так і ядерних. І ми змогли переконатися,що тисячі одиниць ядерної зброї тепер не будуть зроблені», – розповіла координатор Адміністрації США з програм зменшення загроз Бонні Дженкінс.

Серед усіх країн найбільшого обсягу високозбагаченого урану позбулася Україна, що підкреслювалося як одне з досягнень попередніх самітів.

«Успішна відмова України від усіх запасів високозбагаченого урану 4 роки тому означає, що протягом останніх двох років дуже складної ситуації в Україні вона не стала небезпечнішою через наявність цих матеріалів», – заявив президент США Барак Обама.

Утім, Росія, яка досі має половину усієї ядерноїзброї світу, як і половину усіх ядерних матеріалів, на саміт не приїхала.

«Після того, як ми закінчили СТАРТ 2, наша група звернулася до росіян, щоб розглянути перспективу нового етапу зменшення ядерного арсеналу.Оскільки Путін прийшов до влади, чи радше повернувся на посаду президента, і тому, що він надає перевагу військової могутності над внутрішнім розвитком Росії та диверсифікацією її економіки, ми не бачили прогресу, на який сподівалися», – сказав на прес-конференції американський президент.

Позиція Росії насторожує фахівців. У статті в Los Angeles Times експерти вказали на занепад ядерної інфраструктури в Росії, на корупцію та організовану злочинність. Слід не забувати, що й чимало росіян воює в Сирії в лавах Ісламської держави. А отже ризик, що ядерна зброя чи матеріали потраплять до рук терористів саме з Росії, є дуже високим.
На небезпеку розміщення Росією елементів ядерного потенціалу в окупованому нею Криму звернув увагу президент України Петро Порошенко під час закритих пленарних засідань за участі голів держав.

«Ми дуже занепокоєнні можливим розміщенням, а, відповідно до інформації нашої розвідки, це планує зробити Російська Федерація, і ми вимагаємо дуже злагоджених та ефективних кроків світової спільноти для того, щоб не допустити кардинального погіршення з безпекою в Чорноморському регіоні шляхом розміщення в Криму ядерної зброї», – сказав він на фінальній прес-конференції.

На саміті Порошенко також піднімав питання створення нових механізмів безпеки для держав, які не мають ядерної зброї. Адже досвід України, яка обміняла свій ядерний арсенал на гарантії за Будапештським меморандумом, демонструє, що наявні механізми не працюють.

Окрім обговорення питань, безпосередньо пов’язаних з ядерною безпекою, цей саміт є і чудовою нагодою для лідерів держав, які з’їхалися до Вашингтону, просувати свої національні інтереси. Вони зустрічаються між собою та з представниками Адміністрації Барка Обами. Не винятком став і президент України Петро Порошенко.

Порошенко мав зустрічі з президентом США Бараком Обамою, віце-президентом Джозефом Байденом, міністрами торгівлі та фінансів США, генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном.

Українському президентові пообіцяли, що у разі і коли буде сформований новий, орієнтований на реформи та співпрацю з МВФ уряд, США виділять третій транш кредитних гарантій на суму в мільярд доларів та відкриється допомога інших фінансових інституцій. Джозеф Байден також повідомив про виділення 335 мільйонів доларів на реформування збройних сил України, Національної гвардії та прикордонної служби. Утім мова йде про саме ту суму, яка вже закладена в бюджет США на цей рік, пояснили в Конгресі.

Під час розмов порушувалися теми координації зусиль для повної імплементації Росією Мінських домовленостей, одним з яких, погодилися співрозмовники українського президента, є звільнення Надії Савченко та інших в’язнів-українців. На зустрічі з Пан Гі Муном Порошенко також закликав призначити доповідача ООН з розслідування фактів катувань українців в російських тюрмах.

Під час зустрічі з Генсеком ООН та віце-президентом США йшла мова, згідно з прес-релізом, про формування та спрямування на Донбас міжнародної безпекової місії.

«Якщо мова йдеться про проведення виборчих процесів на базі українського законодавства,то ми говоримо зараз про те, що кандидати, які будуть проводити кампанію, будуть її проводити в безпекових умовах. Для цього ми маємо забезпечити виведення російських військ, чітке виведення або гарантоване зберігання зброї від роззброєних незаконних збройних формувань. І для цього ми бачимо, що одним з найбільш вірогідних і напевно найбільш прийнятних варіантів вирішення цієї проблеми є міжнародний безпековий компонент у вигляді поліцейської озброєної місії ОБСЄ», – відповів Порошенко.

Серед двосторонніх переговорів з іншими лідерами держав однією з найважливіших стала зустріч з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Порошенко заявив, що дорадчий референдум щодо угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, який пройде в цій країні 6 квітня, став жертвою внутрішньополітичної боротьби. Але він сподівається, що інші інтереси візьмуть гору.

«У нас є повне розуміння та повна довіра між Україною та Нідерландами, між українцями та голландцями, між українським урядом та голландським урядом. Це базувалося на сумному досвіді під час розслідування трагедії терористичної атаки проти MH 17, в якій Нідерланди постраждали найбільше», – сказав він.

Напередодні приїзду Петра Порошенко в США впливова американська газета New York Times виступила з критичною редакційною статтею на адресу української влади. Президент, прем’єр-міністр та парламент мають зрозуміти, що МВФ та інші країни- донори не будуть кидати гроші в корупційне болото і уряд має запроваджувати демократичне правління, зокрема відновити на посаді заступника Генпрокурора Давіда Сакварелідзе, пише Нью-Йорк Таймс.

«Мені відома ця стаття і я хотів би чітко абсолютно прокоментувати, що на сьогоднішній день проти України проводиться гібридна війна. У тому числі, через механізми розповсюдження інформації, яка дискредитує українську державу. Дуже важливо і, я в тому числі тут у Вашингтоні, буду мати достатньо інтерв’ю, щоби донести позицію, щоб, у тому числі американські глядачі та читачі знали, що зроблено для боротьби з корупцією, в тому числі останнім часом», – заявив Петро Порошенко на прохання прокоментувати цю статтю.

Також Порошенко пізніше через соцмережі додав, що його висловлювання щодо редакційної статті у New York Times невірно інтерпретували.

«Мені прикро, що мої слова щодо публікації у респектабельній New York Times були невірно інтерпретовані. Сам читаю це видання і поважаю позицію його редакційної ради», – зазначив Порошенко у Facebook.

Також у Вашингтоні Порошенко знову закликав надати Україні летальну зброю та зустрівся з представниками військово-промислового комплексу США.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG