Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:41

У Росії посилюють переслідування «за зв’язок із Україною»


Ілюстраційне фото. Пікет на підтримку України у Ростові-на-Дону. Серпень 2015 року

Ілюстраційне фото. Пікет на підтримку України у Ростові-на-Дону. Серпень 2015 року

«Проти українського земляцтва «Криниця» проводиться прокурорська перевірка нашої діяльності. Я чекаю, що вони «щось» знайдуть, і вони нас закриють»

У Росії посилюються репресії проти громадян цієї країни, які висловили підтримку Україні, є активістами українських громад, чи виявилися пов’язані з нею навіть номінально. За даними Центру громадянських свобод, української громадської організації, що стежить за долею українських в’язнів у Росії, близько 60 росіян перебувають під тиском державних органів Російської Федерації за свою позицію щодо України.


Як повідомив адвокат колишнього директора Бібліотеки української літератури в Москві Наталії Шаріної, яка перебуває під домашнім арештом із жовтня 2015 року за звинуваченням у розпалюванні національної ворожнечі, сьогодні їй офіційно пред’явили звинувачення ще й в економічному злочині, що тягне за собою ще більші терміни ув’язнення. За словами адвоката Івана Павлова, який веде справу бібліотекарки, нині її звинувачують у розтраті близько півтора мільйона рублів.

«За версією слідства, Шаріна в період, коли її звинувачували за першою, бібліотечною справою (2011-2013 роки) витрачала на свій захист кошти, призначені для виплати зарплати юристам бібліотеки. Нагадаю, що то кримінальне переслідування Шаріної було припинено в 2013 році за відсутністю складу злочину. З неї зняли всі звинувачення, перед нею вибачилися і роз’яснили право на реабілітацію», – пояснює юрист на своїй сторінці у мережі Facebook.

На думку Павлова, нове звинувачення є «абсурдним» і «цинічним», бо справа про поширення екстремістської літератури «очевидно розвалюється», але слідство не здається: «якщо вже вирішили посадити людину, то привід знайдеться». До того ж, розтрата належить до тяжких злочинів і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, пояснює адвокат.

На два роки ув’язнення «за екстремізм» засуджена активістка з Кубані

Минулого тижня у Краснодарському краї суд визнав законним вирок активістці Дарині Полюдовій, засудженої за звинуваченням у закликах до екстремістської діяльності і сепаратизму. Про це на своїй сторінці в мережі Facebook повідомив її адвокат Андрій Сабінін.

Це означає, що 27-річна Дарина Полюдова відбуватиме покарання: два роки колонії-поселення за вироком, винесеним у грудні 2015 року. Злочином суд визнав перепост у мережі «ВКонтакте» картинки з текстом «Етнічні українці Кубані хочуть приєднатися до України» та запис, в якому Полюдова покладає відповідальність за всі теракти і біди в Росії на президента Володимира Путіна і запитує, чому росіяни, подібно до українців, не можуть повалити режим. Полюдова провину заперечує і вважає, що її переслідують за політичні погляди.

Дарина Полюдова

Дарина Полюдова

Хабаровська прокуратура зацікавилася українською літературою

За сім часових поясів від України за зв’язок з нею постраждала керівник українського хору в Хабаровську Наталія Романенко. Хоча з неї були зняті обвинувачення за чотирма кримінальними справами, молоду жінку, що сама опікується двома дітьми, звільнили з роботи і позбавили навіть можливості виступати з українськими піснями і віршами на громадських культурних заходах.

Наталія Романенко

Наталія Романенко

В інтерв’ю Радіо Свобода Наталія Романенко розповіла, що коли днями громадське об’єднання «Жіночий клуб» в Хабаровську збиралося провести вечір поезії в одній з місцевих кав’ярень, до організаторки вечора подзвонили з місцевих органів влади з погрозами.

Голову клубу запросили в ФСБ і сказали: «Вибирайте: у вас не буде ґрантів, ми вам не дамо працювати, якщо ви запросите Романенко і будете з нею спілкуватися

«За два дні до початку, голову клубу запросили в ФСБ і сказали: «Вибирайте: у вас не буде ґрантів, ми вам не дамо працювати, якщо ви запросите Романенко і будете з нею спілкуватися», – пояснює співачка та активістка місцевої української громади.

За словами Наталії Романенко, її хор «Батьківська криниця», що був учасником та лауреатом багатьох російських та міжнародних конкурсів, нині зменшився вдвічі, репетирувати співакам доводиться в її однокімнатній квартирі, а виступати лише на приватних концертах.

Єдине, що я роблю – я «лайкаю» повідомлення своїх друзів, колег в інтернеті. Я підтримую зв’язок з Україною таким чином

Як зазначає Романенко, єдине, що їй залишається – це висловлювати свою позицію у мережі Facebook: «Я без роботи, я живу на пенсію з двома дітьми. Єдине, що я роблю – я «лайкаю» повідомлення своїх друзів, колег, яких я давно знаю в інтернеті. Я підтримую зв’язок з Україною таким чином».

Нині, як говорить Наталія Романенко, Хабаровська прокуратура зацікавилася членами українського земляцтва.

Я була навіть здивована, що перше питання було про літературу. Тобто проти українського земляцтва «Криниця» проводиться прокурорська перевірка нашої діяльності

«Нами зараз займається прокуратура, мене запросили в прокуратуру два тижні тому, і кажуть: «Яка у вас література, що ви маєте своєю мовою?» Я кажу: «Ми маємо літературу на українській мові. І якщо ми хочемо українською мовою почитати, то в кожного з нас є література». Я була навіть здивована, що перше питання було про літературу. Тобто проти українського земляцтва «Криниця» проводиться прокурорська перевірка нашої діяльності. Я чекаю, що вони щось знайдуть, і вони нас закриють», – говорить Наталія Романенко.

Українська влада навіть не зробить заяви на підтримку росіян, які підтримали Україну – правозахисниця

Марія Томак

Марія Томак

Кількість російських громадян, які постраждали через свої зв’язки з Україною, вимірюється десятками, зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода Марія Томак, українська журналістка та член громадської організації Центр громадянських свобод», яка проводить кампанію за визволення українських заручників у Росії.

Ми збираємося вести реєстр людей, які прямо чи непрямо постраждали через свою громадянську позицію стосовно України. Нині у нашому списку таких людей не менше ніж 60

«Справа не обмежується кількома відомими випадками. Ми збираємося вести такий реєстр тих людей, які прямо чи непрямо постраждали через свою громадянську позицію стосовно України. Нині у нашому списку таких людей не менше ніж 60. Це тільки ті випадки, про які нам відомо», – повідомила Марія Томак.

За її словами, ці люди потерпають не лише від переслідувань офіційної влади, але і від стигматизації в російському суспільстві, – інколи аж до цькування у власній родині, як це було у випадку російського підлітка Влада Колесникова, який покінчив життя самогубством, – а тому потребують підтримки та проявів солідарності від українців в Україні.

Потрібна моральна підтримка, сигнали про те, що їхня позиція не залишилася непоміченою з боку України

«Потрібна моральна підтримка, сигнали про те, що їхня позиція не залишилася непоміченою з боку України. Ми, власне, саме зараз з колегами обговорюємо, які це можуть бути форми підтримки. Ми зараз планували зібрати гроші на лептоп російському поету Олександру Бившеву, якого визнали винним в екстремізмі та розпалюванні національної ворожнечі через його вірші на підтримку України. В нього спецслужби Росії конфіскували його техніку», – говорить Марія Томак.

На її думку, українська держава на якусь позицію на підтримку цих людей поки що не спромоглася, хоч ідеться про звичайні вимоги щодо дотримання прав людини, неупередженого судочинства та верховенства права.

«У нас держава навіть своїми громадянами не завжди може займатися. Вона навіть неспроможна відреагувати на порушення прав власних громадян. Я кажу про тих людей, які перебували в ув’язненні в Криму і їх тепер переводять до інших місць ув’язнення на території Російської Федерації. Це так само десятки людей. Але щодо громадян Росії, то українська держава повинна була б хоча б на рівні політичних заяв висловлюватися якимось чином про ці справи. Дуже гарний був привід висловитися щодо справи Ільдара Дадіна, ув’язненого за одиночний пікет на підтримку України. У його вироку були прямі посилання на Майдан, на всі ці казки про «Правий сектор». Але Україна на це ніяк не відреагувала», – вважає Марія Томак.

Також вона переконана, що Україна, навіть якщо вона нічого не може зробити для цих людей на території Росії, повинна полегшити для них процес отримання політичного притулку. Бо поки що українські міграційні служби часто відмовляють у проханні про притулок російським активістам на підставі того, що проти них в Росії порушені кримінальні справи, перетворюючи на абсурд саму ідею надання політичного притулку.

Більшість російських громадян, що опинилися під пресингом російських правоохоронних органів, не поспішають переїздити в Україну, адже вважають свою діяльність не так проукраїнською, як правозахисною, вимагають дотримання своїх конституційних прав у рідній країні. Вони вважають, що мають домогтися і в Росії тих прав, які вже вибороли українці, а тому розглядають Україну більше як приклад, як натхнення для своєї діяльності.

«Як тільки закрили мої кримінальні справи у Хабаровську, я прилетіла до Києва. Я ходила містом і фізично відчувала, що я дихаю свободою. Я повернулася і зрозуміла, що там я дихала, а тут я виживаю, я не можу дихати. Але я працюю далі, хочу зберегти наш хор, наше земляцтво, заради цих людей я хочу бути тут», – говорить керівник українського хору в Хабаровську Наталія Романенко, і додає, що ця боротьба додає їй сил.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG