Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:25

Путін почав відчувати непереможний жах перед населенням, перед НАТО і «бандерівцями»

(Рубрика «Точка зору»)

Одного злощасного ранку жителі Когіди сполошились від сильного тупоту: це марширувала вулицею дерев'яна армія Урфіна Джюса. Попереду поважно крокував палісандровий генерал із величезною булавою в руці, за ним йшло військо з капралами перед кожним взводом.

– Ать, два, ать, два! – командували капрали – і солдати дружно відбивали крок дерев'яними ступнями.

Збоку їхав на ведмеді Урфін Джюс і милувався своїм дерев'яним воїнством.

– Ар-р-мія, стій! – голосно гаркнув Лан Пірот, дерев'яні ноги стукнули одна об одну і армія зупинилася.

Перелякані мешканці села висипали зі своїх будинків, стояли на ганках і біля воріт.

– Слухайте мене, жителі Когіди! – голосно проголосив Урфін Джюс. – Я оголошую себе правителем Блакитної країни! Сотні років Жевуни служили чарівниці Гінгемі. Гінгема загинула, але не зникло її чарівне мистецтво, воно перейшло до мене. Ви бачите цих дерев'яних людей: я зробив і оживив їх. Досить мені сказати слово і моя невразлива дерев'яна армія переб'є вас всіх і зруйнує ваші будинки. Чи визнаєте ви мене своїм повелителем?

– Визнаємо! – відповіли Жевуни і гірко заплакали.

Олександр Волков 1963 року за старою радянською звичкою запозичив сюжет в американського письменника Лаймена Баума, який написав чудову книгу про чарівну країну Оз. Однак, як стверджують літературознавці, «Урфін Джюс і його дерев'яні солдати» мають до американської книги непрямий стосунок. Урфін Джюс, незважаючи на іноземне ім'я, – герой цілком собі російський і навіть упізнаваний. Звичайний столяр, простого походження несподівано виявив у себе диктаторські нахили: завдяки чарівному порошку створив армію дерев'яних солдатів, які підкорили для Урфіна Джюса величезну Блакитну країну. Повелитель армії назвав себе королем Урфіном Першим.​

Фінал, як і в будь-якій іншій казці, – щасливий, населення повстало і Урфіна Джюса не врятувала величезна армія. Його прототип Володимир Путін, швидше за все, був обділений у дитинстві книгами і казки Олександра Волкова не читав. Якщо взагалі щось читав. За 16 років сидіння у Кремлі в Путіна стався напад паніки, страх, який змушує його здійснювати вчинки, що тільки погіршують його становище. У Росії і без того величезна армія «правоохоронців» – МВС налічує близько 1 мільйона 300 тисяч осіб, із них безпосередньо співробітників внутрішніх справ – 907 тисяч 525, із яких поліцейських – 782 тисяч, решта – чиновники, працівники супутніх служб та обслуговуючого персоналу. Росія залишається серед лідерів рейтингу за кількістю поліцейських на душу населення – 650 співробітників поліції на 100 тисяч жителів, більше тільки в Білорусі та Брунеї. Для порівняння: у Франції вдвічі менше, в США – майже на третину.

Окрім МВС, військові підрозділи зі зброєю і технікою має ФСБ Росії, яка налічує понад 350 тисяч співробітників, чисельність ФСО Росії засекречена, приблизно до 25 тисяч осіб. Людей, які мають форму і право на носіння зброї, – ще кількасот тисяч: прокурорські працівники – приблизно 70 тисяч, митниця – понад 70 тисяч, в МНС працює 371 тисяча осіб (серед них 19,5 тисяч солдат цивільної оборони), у протипожежній охороні – ще 280 тисяч. Приблизно 30 тисяч суддівських працівників – 23 172 федеральних суддів судів загальної юрисдикції та 6 тисяч 779 мирових суддів. Міграційна служба – 35 тисяч, наркоконтроль – 40 тисяч, судові пристави – близько 30 тисяч, фельд'єгерська служба – 4 тисячі 475 осіб, податкова – 166 тисяч, а також більше ніж 150 тисяч осіб, які працюють в охороні російських державних корпорацій – «Російської залізниці», «Газпрому», «Росатому», «Транснафти».​

Само собою, найбільшою структурою є Міністерство оборони Росії, яке налічує 1 мільйон 200 тисяч службовців. Таким чином загальна кількість людей у погонах, велика частина яких має зброю, налічує приблизно 4,6-4,7 мільйона. Витрати на утримання цієї армії величезні, толку, чесно кажучи, майже ніякого – рівень російської армії знижується, поліцейських як називали «ментами», так і звуть. Дмитро Медведєв 2010 року перейменував міліцію на поліцію, залишивши все – форму, статут, самих «ментів», витративши величезні гроші на перейменування, виготовлення нових бланків, печаток, табличок. «Менти» якими були, такими і залишились – реформа в Росії неможлива без зміни системи, всі інші рухи тіла смішні і безглузді.

Тепер Національна гвардія Росії буде нараховувати 400 тисяч озброєних людей, які, якщо судити з публікацій, виконуватимуть функції летючих загонів: зібрались більше трьох – розганяємо, дорогою в автозаку із задоволенням лупимо. Встав із плакатиком проти війни – наручники готові, автозак заведений. Вирішили влаштувати демонстрацію – «черемха» напоготові, баки водометів заповнені. Не маю сумніву, що Путін витрачатиме на нову іграшку величезні гроші, не звертаючи уваги на пенсії і бюджетні зарплати.

Уже зараз російська пропаганда проводить масоване залякування населення: «співробітники Національної гвардії матимуть право на перевірку документів» – а раніше «менти» не перевіряли? «Службовці Національної гвардії зможуть проводити затримання громадян» – а раніше хіба не могли? «Бійці Національної гвардії отримають прав не попереджаючи відкривати вогонь» – при бажанні «менти» і раніше стріляли. Але тепер вбивство, а ведення вогню без попередження – це насправді вбивство, узаконене.​

Повідомляють також, що повноваження Національної гвардії Росії будуть перетинатися з ФСБ Росії. А навіщо тоді ФСБ? Зрештою, Віктор Золотов отримав посаду, яка називається «директор і головнокомандувач Федеральної служби військ Національної гвардії Росії», а також місце в Раді безпеки і зарплату федерального міністра. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков у розмові з РБК зазначив, що Національна гвардія Росії буде підпорядкована безпосередньо Путіну. Оскільки Путін і генерал армії Золотов разом більше чверті століття, коли разом працювали в оточенні Анатолія Собчака, – Путін заступником, Золотов – начальником охорони, – то це призначення швидше схоже на створення особистої армії російського президента. Перепідпорядкувати під себе багато функцій різних силових відомств – це всього лише концентрація сили в одному місці, в одному кулаку.

Російська пропаганда наводить приклади існування підрозділів Національної гвардії в різних країнах, зокрема і пострадянських, але жодна з них не наділена такими повноваженнями, які отримав Віктор Золотов. У більшості країн підрозділи Національної гвардії виконують функції паркетної варти, окрім України, де бійці насправді воюють із російськими терористами. Якщо враховувати всі обставини появи нової структури в Росії, то вона, швидше за все, нагадує історію створення особистої охорони Гітлера – СС, яка з невеликого підрозділу відданих фюреру людей перетворилась на величезну структуру, яка підпорядковувалася рейхсфюреру. Починалось приблизно так само – з патрулювання вулиць, спостереження за порядком, після призначення рейхсфюрером Генріха Гіммлера, структура СС перетворилася на потужну організацію. Підрозділи СС займались репресіями, зачищали Німеччину від вільнодумців, з початком Другої світової війни СС перетворилось на самостійну армію.

Днями оголосили про створення нової російської молодіжної військово-патріотичної організації «Юноармія». У Німеччині це теж уже було, організація Hitlerjugend – основний постачальник бійців для СС. «Комсомольська правда» дізналась про статут «Юноармії», у якому йдеться, наприклад, що в деяких регіонах Росії хлопчаків пропонують приписувати до військових підрозділів з дитинства; тих, кому не виповнилось 18 років, можуть залучати під час стихійних лих до порятунку постраждалих, охорони будівель від мародерів. Під час бойових дій підлітків пропонують використовувати для роботи у службах тилу, а найбільш підготовлених – у розвідці і навіть як диверсантів.​

Усі диктатори прагнули створити підрозділи відданих охоронців. Муаммар Каддафі мав «амазонок» – жіночий загін. У тирана Сиракуз Діонісія I Старшого була охорона в 600 осіб. У римського імператора Гая Октавія – понад 9 тисяч воїнів, так званої преторіанської когорти. З комуністичних лідерів найбільшу охорону мав Ніколає Чаушеску, але вона не врятувала його. Нинішній «типовий африканський диктатор» – президент Заїру маршал Мобуту Сесе Секо Куку Нгбенду Ва За Банга також має особисту Національну гвардію, вона допомагає диктатору зберігати владу 51 рік.

Особиста охорона Путіна – це не просто озброєні до зубів «командос», які стоять кільцем довкола миршавого тіла. Кількість охоронців залежить не лише від розмірів країни, але і від ступеня страху охоронюваного. Судячи з усього, Путін почав відчувати непереможний жах перед населенням, перед НАТО і «бандерівцями», придуманою ним «Ісламською державою» і казками, які складають у коридорах російської влади. Він, як і всі диктатори, вірить, що врятується, оточивши себе півмільйонною армією.

І, нарешті, остання цитата з казки про Урфіна Джюса, яку Путін, напевно, не читав:

Залізний Дроворуб сказав:

– Треба поставити дерев'яним солдатам нові добрі серця!

– Але ж у них і сердець немає! – заперечив Опудало.

– Тоді вже я і не знаю, як з ними бути, – засмутився Дроворуб.

Олег Панфілов – професор Державного університету Ілії (Грузія)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Оригінал – на сайті «Крим.Реалії»

  • 16x9 Image

    Олег Панфілов

    Олег Панфілов – професор Державного університету Ілії (Грузія), засновник і директор московського Центру екстремальної журналістики (2000-2010)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG