Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:48

Чубаров: ми плануємо ухвалити Вільнюську декларацію про гарантії збереження кримськотатарського народу


Рефат Чубаров

Рефат Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу – про Всесвітній конгрес, муфтіят на материку і зволікання зі створенням батальйону «Аскер»

Хамза Караманоглу

11 квітня у Вільнюсі розпочне роботу виконком Всесвітнього конгресу кримських татар (ВККТ). Попередній відбувся 16-17 січня у Генічеську. Про підсумки роботи за попередні три місяці і плани форуму в Литві, а також про перспективи створення кримського батальйону розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент ВККТ Рефат Чубаров.

– Рефат-ага, Ви стежите за тим, як виконуються рішення січневого засідання виконкому?

– У січні ми вирішили, що кримськотатарська діаспора в Туреччині бере на себе деякі соціальні проекти в Генічеському районі. Ми визначили три місця, де маємо побудувати мечеті. В усіх трьох місцях вирішили питання виділення землі. Мова йде про Стрілкове, Партизаньске і сам Генічеськ. Ми створили робочу групу, рішення ухвалені щодо Стрілкового і Партизанського, стосовно Генічеська зараз напевно сказати не можу. І тепер уже справа за кримськотатарською турецькою стороною. Я сподіваюся, що будівництво однієї мечеті цього року буде розпочато, в цьому у мене сумнівів немає.

– Які плани щодо вільнюської зустрічі?

У Вільнюсі говоритимемо про координацію нашої політики в країнах, де є кримськотатарська діаспора

У Вільнюсі говоритимемо про координацію нашої політики в країнах, де є кримськотатарська діаспора. Найбільші результати вже помітні в Туреччині, всі партії, представлені в парламенті, доступні для наших тамтешніх лідерів, вони відгукуються на наші ініціативи. Особливо це стало помітно з осені минулого року, коли Туреччина відчула й усвідомила суть російської агресивної політики. Також будемо говорити про необхідність залучення еліти румунської, еліти титульної нації, до розуміння проблем кримських татар. У Бухаресті пройшов міжнародний круглий стіл, ми провели його з Демократичним об‘єднанням тюрко-татар Румунії. Туди їздила Гаяна Юксель. Нашим вченим вдалося запросити румунських колег, було моє велике інтерв’ю в румунських газетах, тема стала пізнаваною. Маю сказати, що в Румунії і в Туреччині кримські теми відомі. В Румунії серйозні зрушення, бо тісно співпрацюють посольство Румунії і наша діаспорна організація.

У Вільнюсі також говоритимемо про відкриття представництва в Брюсселі. Рішення вже погоджено. Тут треба сказати, що через особливості нашої ситуації в Криму і на материку, ми об‘єднаємо дії Меджлісу і Всесвітнього конгресу (кримських татар – ред.). Тому ми говоритимемо про відкриття представництва Меджлісу і про можливість роботи представництва в плані виконання рішень Всесвітнього конгресу, якщо така необхідність буде.

Ми плануємо ухвалити документ, який міг би бути підтриманий президентами низки європейських держав. Ми провели попередню дискусію, концептуальну. Мова йде про своєрідну Вільнюську декларацію щодо гарантій збереження кримськотатарського народу. Цей документ буде запропонований лідерам держав Європи, Сполучених Штатів.

Засідання виконавчої ради Конгресу відбуватиметься в приміщенні Сейму. Це для нас висока повага з боку Литви

Один день у Вільнюсі буде присвячений конференції щодо ситуації кримських татар у Криму. Відповідає за неї голова спілки татар Литви і член виконкому Адас Якубаускас, партнерами виступають міністерство закордонних справ Литви і Сейм. І конференція, і засідання виконавчої ради Конгресу відбуватиметься в приміщенні Сейму. Це для нас висока повага з боку Литви, бо такого не буває, щоб у Сеймі проходили якісь заходи, окрім парламентських. Ми це оцінили. Вони свідомо це роблять і підкреслюють, що мають зробити це для кримських татар. Ми виїдемо в Тракай, подивимося місця, пов‘язані з історією, культурою давніх татар, які поселилися в Литві. Є ідея, якщо вона буде підтримана литовською стороною, громадськістю, встановити пам‘ятник Хаджі Гірею, засновнику Кримського ханства. Ми будемо погоджувати наші заходи на найближчий час, зокрема й ті, що стосуються 18 травня.

– У Генічеську мова йшла про створення муфтіяту кримських татар на материковій Україні, який мав стати альтернативою Духовному управлінню мусульман Криму. В цьому напрямку щось робиться?

– Були різні підходи. Спочатку хочу трохи сказати про Крим. Коли ми побачили, що під час системних погромів, обшуків родин мусульман, коли за два дні було 16 обшуків, затримані люди, потім чотири залишилися за ґратами, що муфтіят не здатний виступити на захист цих мусульман. Тоді з‘явився мій відкритий лист до пана муфтія, в якому я підкреслив, що його обирали всі мусульмани, і їхній захист– це справа муфтіяту. Тоді Наріман Джелял та інші виступили з ідею створення ради улемів (вчених) при муфтіяті. Здавалося, що в разі, якщо буде рада улемів, то вона виступатиме як експертна спільнота для тієї сторони, окупаційної, коли виникали звинувачення щодо «екстремістської літератури» релігійної. Ми тоді з розумінням поставилися до цієї ідеї, хоча реально її не підтримали, бо побачили,що тим, хто звинувачує мусульман, їм не потрібна правда, вони знають, що роблять. Але на це не відгукнувся і муфтій. Він побоявся, не пішов на це. Там ця ідея як з‘явилася, так і зникла.

Ці громади, коли будуть до цього готові, проведуть збори й оберуть собі людину, яка займатиметься питаннями координації, оберуть членів правління, це така форма духовного управління

А тут ця ідея залишається. Вона полягає в тому, що де-факто створені мусульманські громади, в яких більшість складають кримські татари, деякі з них були ще до окупації створені, це сотні людей у Києві, Львові, Херсоні, Дніпропетровську. Щоб вони були скоординовані в плані розуміння всіх тонкощів ісламської релігії, щоб на момент повернення до Криму вони були об’єднані довкола традиційного розуміння ісламу. Ці громади, коли будуть до цього готові, проведуть збори й оберуть собі людину, яка займатиметься питаннями координації, оберуть членів правління, це така форма духовного управління. Робота ця йде, але є брак кадрів з вищою релігійною освітою. Думаю, що ми маємо обов’язково це зробити. Тут вирішуватимуться і питання допомоги з Діянетом (державним управлінням у справах релігії в Туреччині) щодо направлення вчителів та імамів. З часом доведеться вирішувати майнові питання з мечетями та молитовними будинками, які з‘являються в результаті діяльності деяких громад. Ідуть консультації з мусульманськими громадами, робота триває.

– Чи будуть залучені до створення нового духовного управління представники кримськотатарської діаспори з-поза меж України?

– Як сторона взаємодії, партнери, але не для участі в організаційній структурі. Ми питання про це не ставили ніколи, мова лише про духовну єдність. На наші заходи ми традиційно запрошували татар з Польщі, Литви, Білорусі, Румунії. Але ми знаємо, що муфтії тих країн, де живуть вихідці з Криму, не можуть на законних підставах входити в організаційні структури мусульман тут, і ми намагаємося їх про це попередити. І тут справа не лише в українському законодавстві, але і в міжнародних нормах. Окрім того, нам відомо про намагання Москви перешкодити нашій взаємодії з організаціями діаспори. Росіяни в різні способи виходили на керівників громадських організацій, а також на їхніх духовних лідерів, щоб за будь-яку ціну заманити їх до Криму. Були пропозиції достатньо спокусливі, в тому числі і підприємцям.

– І яка була реакція? Хтось спокусився?

– Були такі, хто замислився, але ж там є тверезі голови. І ми пояснили їм, що це навіть не капкан, це просто надзвичайно цинічний і гидкий прийом. Мова про Румунію, щось подібне мені говорили і про Польщу, але деталей я не знаю.

– Скажіть, будь ласка, чи є громадська організація «Аскер» прообразом майбутнього кримського батальону і на якому етапі зараз робота зі створення цього підрозділу?

Справа з батальйоном незрозуміло затягнулася. До нас доходить деяке відлуння – в оточенні Президента дехто ставить під сумнів доцільність створення такого підрозділу

– Справа із батальйоном незрозуміло затягнулася. Будемо виходити з того, що є люди, які хочуть служити в підрозділі, де в мінімальній формі буде забезпечено збереження релігійної ідентичності, і це не має бути монорелгійне чи моноетнічне утворення. Але важливо, щоб там не було спиртного, була валяльна (дозволена нормами ісламу) їжа і були можливості для намазу. Все це ми неодноразово доводили до керівництва, ніде не було відмови, і навіть є підтримка нібито, але тепер є потреба в ухваленні політичного рішення, воно залишається за президентом. Міністерство внутрішніх справ готове до створення такого підрозділу, довело свою позицію до президента, ми зустрічалися з паном міністром внутрішніх справ, є розуміння серед керівників Національної гвардії. Тут можуть бути деякі розмірковування, про які говорять у кабінетах, але не кажуть публічно.

До нас доходить деяке відлуння – в оточенні президента дехто ставить під сумнів доцільність створення такого підрозділу, я не знаю, яку вони мотивацію наводять. Але ми над цим працюємо, оскільки на нас тисне Крим – молоді люди, які не хочуть служити в російській армії, виїжджають з Криму і просять створити такий підрозділ. Я сподіваюся, що в найближчі кілька місяців його буде створено, ми працюємо над цим. Громадське об‘єднання «Аскер», воно зареєстроване в Генічеську, його члени пройшли певний інструктаж, вишкіл, навчалися на семінарах, вони стали такими добрими помічниками митної і прикордонної служби, з якими спільно стоять на адміністративному кордоні. Я знаю, що частина з них прийшли з наміром потім перейти до батальйону, який створюватиметься.

Оригінал – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG