Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:52

Позиція України щодо амністії та виборів цілком інша, ніж у Росії та ОРДЛО – Айвазовська


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

«Ми не маємо розглядати виборчий процес окремо від безпекового. Спочатку відновлюється українська влада, судова система та гарантується безпека виборців»

(Друкуємо мовою оригіналу)

6 і 7 квітня в Мінську відбулася чергова зустріч Тристоронньої контактної групи. В черговий раз політична підгрупа обговорила питання виборів на непідконтрольній Україні частині Донбасу. Вперше на переговорах від України був присутній експерт з виборчого законодавства громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. На її думку, внаслідок недостатності інформування про переговори в суспільстві щодо «мінського процесу» багато міфів та побоювань. Про це та багато іншого Ольга Айвазовська розповіла в ефірі радіопрограми «Донбас.Реалії».

– Які позиції були озвучені з боку України, і чого вона домагається щодо виборів?

Ольга Айвазовська

Ольга Айвазовська

​– По-перше, вибори і амністія – це процеси, які йдуть паралельно. Позиція України щодо амністії не може пропонуватися за подобою майданівської, коли всі учасники політичних подій або протистоянь були амністовані в один день. Після бойових дій на сході так відбуватися не може. Щодо цього позиція України дуже чітка: всі громадяни, які брали в руки зброю, не підпадають під амністію. Тобто люди, які брали участь у військових злочинах або кримінальних діях, що не підпадають під Римський статут, визнаватимуться винними. Що ж до носіїв сепаратистських настроїв, то їхні дії до певної дати забуваються, тому що амністія сама по собі означає забуття. Проте повторення цих дій після визначеної дати буде каратися законом. Сторона окремих районів Донецької, Луганської областей та Російської Федерації має іншу позицію: усі учасники подій з весни 2014 року до моменту ухвалення рішення щодо кінцевого терміну амністії підпадають під неї. Звичайно, Україну це не влаштовує.

Друге питання щодо виборів ще складніше. У сторін абсолютно різні позиції. Російська Федерація і ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей – ред.) вважають, що повинна застосовуватися мажоритарна виборча система і ці вибори мають називатися «першими». Хоча за українським законодавством, перші вибори – це ті, які відбуваються після добровільного об’єднання територіальних громад. Жодних нових адміністративно-територіальних утворень там не передбачається, тому навіть термінологія тут несе політичні наслідки і зміст. Україна наполягає на пропорційній виборчій системі, в якій беруть участь політичні партії. Сторона ОРДЛО та Російської Федерації вважають, що так як на цій території не діють українські політичні партії і взагалі немає партій, з їхніх слів, то їхня участь – в інтересах України. Хоча українська позиція щодо політичної реінтеграції мала би передбачати участь партій.

Чомусь учасники з тієї сторони вважають, що роль Центральної виборчої комісії має бути мінімальною

Ще одне питання стосується адміністрування виборчого процесу. Чомусь учасники з тієї сторони вважають, що роль Центральної виборчої комісії у цьому процесі має бути мінімальною, повинні створюватися «нові адміністративні утворення» та «виборчі комісії нового типу», які не передбачені законодавством України. Тоді як українська сторона чітко регламентує традиційну форму адміністрування: найвищою має бути Центральна виборча комісія, сформована відповідно до законодавства. Списки виборців також під великим питанням. Українська сторона чітко вважає, що державний реєстр виборців повинен функціонувати і має просто перезапуститися, тоді як та сторона вважає, що можна просто зібрати інформацію про громадян або отримати доступ до державного реєстру, аби відновити ці списки.

– А переселенці?

– Це якраз єдине питання, що має певне порозуміння, але не на рівні форми реалізації, а на рівні політичного рішення. Тобто внутрішньо переміщені особи беруть участь у виборах. Українська сторона вважає, що потрібно створювати спеціальні виборчі дільниці на усій території України, де компактно проживають або можуть приїхати і проголосувати переселенці без ризику морального або фізичного тиску, і не їхати на непідконтрольні Україні території, щоб відновлювати свої виборчі права. Та сторона вважає: якщо переселенець хоче голосувати, то хай приїжджає додому. Але ми не маємо розглядати виборчий процес окремо від безпекового. Україна регламентує те, що спочатку відновлюється українська влада, судова система та гарантується безпека виборців.

– Пропоную ще раз послухати позицію сепаратистів, слова Дениса Пушиліна – представника угруповання «ДНР» в політичній підгрупі.

– Сепаратисти мають право суб'єктності в цих переговорах? Яким чином вони беруть у них участь і хто до них прислухається? Чи прислухаються до їхніх аргументів Росія і Захід?

Це була вимога європейців: розпочати діалог, не легітимізуючи сепаратистів у жодному статусі

​– По-перше, вони не працюють офіційно у тристоронній контактній групі, тому що це найвищий рівень переговорів і там беруть участь тільки офіційні представники сторін. Вони працюють у підгрупах як учасники, які мають право висловити свою думку. Наскільки я знаю, українська сторона не приймала жодних документів і пропозицій з їхніх рук. Але діалог ведеться. Це була вимога європейців: розпочати діалог, не легітимізуючи сепаратистів у жодному статусі, але розмовляючи «очі в очі» про ті чи інші позиції. Я не відкрию секрет, але коли сидять представники «ДНР», «ЛНР» та Російської Федерації, у них на руках однакові документи і позиції вербалізуються абсолютно ідентично. Я навіть була свідком того, як перед початком роботи політичної підгрупи в окремому кабінеті, де ми повинні були стартувати, засідали представники Російської Федерації, в тому числі офіційні представники тристоронньої групи, і неформальні учасники так званих «ДНР» та «ЛНР».

Слухати повністю:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG