Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:57

На ліквідацію «Чорнобиля» Україна витратила цілий річний бюджет


Робітники у зоні монтажу нового безпечного конфайнмента біля об'єкту «Укриття» четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, 7 квітня 2016 року

Робітники у зоні монтажу нового безпечного конфайнмента біля об'єкту «Укриття» четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, 7 квітня 2016 року

Більшість «чорнобильських» коштів йшли на соціальні виплати

Із часу Незалежності і до 2015 року на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи з українського бюджету було виділено близько 20 мільярдів доларів – це практично стільки ж, скільки становить дохідна частина цьогорічного бюджету України. За словами фахівців, близько 90% цих коштів пішли на вирішення соціально-медичних питань. Причиною перевитрат експерти називають невідповідність українського законодавства міжнародній практиці.

Упродовж 1986-1989 років загальна сума збитків і видатків на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи для союзного бюджету становила близько 12,6 мільярда доларів США. Такими є дані Міністерства фінансів СРСР, наведені у Національній доповіді України до 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

Збитки та втрати матеріальних об'єктів народного господарства (об'єктів економіки) у Зоні відчуження на території України, які виведені з експлуатації внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році (млн. дол.)

​У 1990 році видатки з бюджету СРСР на ліквідацію наслідків «чорнобиля» становили 4,1 мільярда доларів та 1,4 мільярда доларів з республіканських бюджетів РСФСР, БРСР та УРСР.

У 1991 році, коли розпався Радянський Союз, із союзного бюджету на ліквідацію виділили 14 мільярдів доларів, але вони були використані лише частково – під кінець року на це йшли кошти уже незалежних держав.

Починаючи з 1991-го і до 2015 року на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи з бюджету України було виділено до 20 мільярдів доларів, заявив Радіо Свобода колишній міністр у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, який наразі є головою Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша.

«Якщо говорити про те, якою є вартість «чорнобиля» для України після здобуття Незалежності, то це з усіма проблемами – технічними, проблемами зони відчуження, Чорнобильської АЕС, об’єктів укриття, а особливо соціальними і медичними проблеми, то це до 20 мільярдів доларів США», – каже він.

Структура опосередкованих втрат України від аварії на ЧАЕС до 2015 року (млрд. руб)

90% йшли на соціальні виплати – Холоша

За словами екс-міністра, більшість цих коштів йшли на соціальні витрати.

«90% цієї суми йшли на соціально-медичні проблеми – це пільги, компенсації, пенсії та медицина», – зазначає Володимир Холоша.

У 2010 році Чорнобильську АЕС закрили, але коштів на ліквідацію наслідків катастрофи йшло не набагато менше, наголошує він.

Я б не сказав, що після закриття станції почало виділятися набагато менше коштів, оскільки ж проблеми не зникли

«Я б не сказав, що після закриття станції почало виділятися набагато менше коштів, оскільки ж проблеми не зникли. Потрібно було фінансувати і остаточну зупинку станції, і міжнародні проекти з ізоляції того, що там є. Україна також є донором міжнародних фондів, які вирішують проблеми Чорнобильської АЕС», – зауважив Холоша.

Загалом на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи з українського бюджету виділялося від 8 до 15 відсотків, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Юрій Костенко, який у 1990-х роках також був міністром охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки.

«У перші роки Незалежності на «Чорнобиль» витрачалося приблизно 15% доходів державного бюджету. Потім ця сума скорочувалася у силу економічних негараздів. Виділялося десь 10%, а у деякі роки до 8% від доходів українського бюджету спрямовувалося на вирішення чорнобильських питань», – наголошує Костенко.

Структура підсумкової вартості загальних втрат України від Аварії на ЧАЕС станом на 2010 рік

Хибний принцип спричинив перевитрати – Костенко

Він називає це перевитратами, до яких призвела невідповідність українського законодавства міжнародній практиці.

В українському законодавстві було закладено хибний принцип – чим людина більше споживає забруднених радіонуклідами харчів, тим більше вона отримує компенсації

Державна політика мала бути спрямована на зменшення опромінення людей, які у забруднених регіонах змушені були споживати харчі чи воду

«В українському законодавстві було закладено хибний принцип – чим людина більше споживає забруднених радіонуклідами харчів, тим більше вона отримує компенсації. А, наприклад, у Норвегії та країнах, де після чорнобильського вибуху також були забруднені величезні території, на законодавчому рівні ухвалювали зовсім інші принципи, які базувалися на загальних підходах, сформованих Міжнародною агенцією з використання ядерної енергії – МАГАТЕ. Державна політика мала бути спрямована на зменшення опромінення людей, які у забруднених регіонах змушені були споживати харчі чи воду», – вважає Юрій Костенко.

Хибна радянська практика, закладена в українському законодавстві, призводила до нецільових витрат з бюджету

«У Норвегії на забруднених територіях дуже швидко почали отримувати чисте молоко за рахунок впровадження спеціальних технологій абсорбції радіонуклідів фактично у шлунках корів. А хибна радянська практика, закладена в українському законодавстві, призводила до нецільових витрат з бюджету. Вона також не мінімізувала опромінення людей на забруднених територіях, а навпаки, спонукала до споживання більшої кількості забруднених радіонуклідами харчів», – наголошує Костенко.

Але всі цифри є приблизними, наголошують фахівці. Адже підрахувати суму опосередкованих втрат економіки надзвичайно важко, йдеться зокрема про втрати здоров’я та працездатності людей.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG