Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:38

Дороги, сміття, паркування – головні проблеми українських міст – опитування


Дорога з вибоїнами у Одесі, 6 липня 2015 року

Дорога з вибоїнами у Одесі, 6 липня 2015 року

«Мені хотілось би, щоб засідання Київради проходили як у столицях інших країн – там, де кожен охочий може прийти на засідання і послухати депутатів» – Сергієнко

Київ – Погані дороги, проблеми з паркуванням і захаращені вулиці та двори – так характеризують українські містяни проблеми своїх міст. Крім того, чимало українців мають сумніви у прозорості роботи місцевих органів самоврядування і виступають за законодавче забезпечення громадського контролю над діяльністю місцевих органів влади. Про це свідчать численні дослідження і рейтинги, які в останні роки проводять соціологічні і консультативні організації у містах України.

За результатами досліджень компанії «Рейтинг», у 2015 році лідером України за якістю життя і послуг стала Вінниця: її жителі у цілому задоволені рівнем послуг місцевих комунальників, транспортників, медиків, освітян.

Ігор Тищенко

Ігор Тищенко

Провідний фахівець компанії Ігор Тищенко Радіо Свобода повідомив, що проведене опитування показало не лише позитивні моменти, а й «больові точки» великих і малих міст країни. Соціологи працювали у 24 містах України (Київ та усі обласні центри; у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк) 20 січня – 8 лютого 2016 року; свої відповіді науковцям дали майже двадцять тисяч городян.

Найкраще оцінюють заклади торгівлі, також гарно оцінюють водопостачання, публічні (міські) парки і сквери, роботу сфери освіти – університети, школи

«Тут ми можемо бачити, які послуги люди оцінили найкраще загалом та які найгірше. Найкраще оцінюють заклади торгівлі, також гарно оцінюють водопостачання, публічні (міські) парки і сквери, роботу сфери освіти – університети, школи. Всю «комуналку» непогано оцінюють, включно з опаленням і каналізацією. Значно гірше містяни оцінюють медичні заклади, паркування, доступ і пристосування для людей з обмеженими можливостями, дороги і промислові зони», – повідомив фахівець.

На погану якість доріг, проблеми з отриманням якісних медичних послуг, брак міст для паркування машин та чималу кількість вибоїн на дорогах нарікають і жителі столиці України – Києва. Містяни також кажуть про те, що міська влада не завжди дослухається до їхніх потреб і пропозицій. Водночас, за даними опитування від «Рейтингу», кияни нинішню владу у місті вважають більш прозорою і відкритою до діалогу, ніж владу, яка була до Майдану.

Крім того, кияни з року в рік демонструють зростання громадянської активності і готовність відстоювати свої права. Тільки за останні 10 років містяни буквально вибороли право бути долученими до проектів і концепцій розвитку Києва і місцевого самоврядування різних рівнів; містянам вдалось врятувати від вирубки майже десяток парків і скверів, і через суди повернути у комунальну власність будівлі із статусом «пам’ятка історії та архітектури», яку мав би охороняти закон.

Як згадує правник, ініціатор громадського міського проекту із збереження історичного середмістя «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова, киянам вдалось зупинити і низку незаконних забудов у захисній зоні Національного заповідника «Софія Київська», внесеного у список світової спадщини ЮНЕСКО.

У 2015 році була шляхом демонтажу знижена поверховість будівлі на Десятинному провулку 3-4, у самому історичному серці Києва

«У 2015 році була шляхом демонтажу знижена поверховість будівлі на Десятинному провулку 3-4, у самому історичному серці Києва. Те будівництво, на мій погляд, незаконно будувалось взагалі. Але зазначу, що наразі співпраця з владою вдається. Так, після того, як ми відновили просування фундаменту Десятинної церкви, з бюджету міста має бути виділена певна сума коштів для ремонту старовинних сходів, що ведуть з Пейзажної алеї у район Воздвиженки та на Андріївський узвіз» – зазначила Соловйова Радіо Свобода.

На її думку, громада міста повинна співпрацювати з владою, а починати варто з таких маленьких проектів, бо ж вони дуже важливі для киян. Тим більше, що особисте середовище людини починається з квартири (будинку), двору і вулиці.

Міська влада має бути відкритою і чесною – Сергієнко

Тим часом експерти аналітичного центру «Інститут міста» вважають, що у більшості українських міст чиновникам бракує практики спілкування з громадою. Хоча, як стверджує директор інститут Олександр Сергієнко, якраз діалог і партнерство між владою і громадськістю – запорука успішного розвитку міст:

Мер Тулузи плакат почитав і сказав: «Все, це питання знімаємо з розгляду. Воно не готове, ми з жителями не узгодили рішень

«Звісно, мені хотілось би від міської влади більшого, наприклад, щоб засідання Київради проходили, як у столицях інших країн – там, де кожен охочий може прийти на засідання, посидіти і подивитись, на які питання дискутують депутати. І там це відбувається без скандалів. Я ще 20 років тому у Тулузі (місто-побратим Києва – ред.) бачив засідання міської ради, на те засідання прийшли 5-6 місцевих жителів і коли винесли якесь питання на порядок денний сесії, ці люди підняли плакат. Депутати його почитали, мер Тулузи плакат почитав і сказав: «Все, це питання знімаємо з розгляду. Воно не готове, ми з мешканцями не узгодили рішень», – розповів Сергієнко.

Більшість містян, у свою чергу, заявляють про участь (підтримку) у неурядових (громадських) організаціях, які створені задля вирішення локальних проблем. Ба більше, згідно з результатами досліджень міжнародної компанії GFK Ukraine, що більшість українців – жителів великих населених пунктів готові брати більш активну участь у житті свого міста і громади.

Децентралізація: від слів до справ

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Поліпшити якість місцевих послуг і відтак підняти рівень життя містян має запропонована центральною владою децентралізація. Президент Петро Порошенко заявив, що Україна орієнтується на «сучасні європейські моделі місцевого самоврядування», які сприятимуть розвиткові як самих громад, так і держави у цілому.

Децентралізація – це ключовий елемент нашої підготовки до майбутнього членства в Європейському Союзі

«Більше того скажу: децентралізація – це ключовий елемент нашої підготовки до майбутнього членства в Європейському Союзі. Немає децентралізації – немає перспективи членства. І навпаки: ефективне впровадження дій децентралізації – відсутність будь-яких аргументів перешкод щодо європейської перспективи України», – зазначив Порошенко у січні цього року на зустрічі з керівниками Львівщини.

Сергій Гайдай

Сергій Гайдай

Політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що Україні потрібна не децентралізація, а створення місцевого самоврядування. В ефірі «Громадського телебачення» зазначив, що дієве місцеве самоврядування якраз і дозволяє міській громаді налагодити контроль над діяльністю влади, а владі навчитися спілкуванню з містянами. Крім того, це реально дозволить не місцевим чиновникам, а громаді управляти процесами у рідному місті. Також Гайдай упевнений, що проблеми самоврядування українці повинні вирішувати самі, без зовнішнього тиску.

«Ми повинні самі вирішувати, чи потрібна нам децентралізацію, і у цьому процесі не повинно бути інших країн... Це має вирішити наш народ, який має з нашою владою домовитись як усе повинно бути», – пояснив фахівець.

Київський міжнародний інститут соціології у 2015 році досліджував ставлення українців до децентралізації – з’ясувалось, що у цілому українці підтримують передачу повноважень з центру на місця.

Але при цьому тільки третина опитаних вважають децентралізацію і передачу повноважень на місця важливою, конче потрібною реформою. Більшість українців зазначають, що влада повинна врахувати інтереси і пропозиції місцевих жителів, інтелектуалів і громадських активістів, перш ніж проводити реформи у містах, зазначають соціологи.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG