Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 16:13

Новий уряд України менше налаштований на зміни, ніж попередній (світова преса)


«Порошенко ще може увійти в історію, як людина, яка повела Україну шляхом верховенства права та європейської демократії»– Financial Times

Британське періодичне видання ділових кіл Financial Times розмірковує над налаштованістю нового українського уряду на здійснення реформ. Сайт Європейської ради з питань закордонних відносин (European Council on Foreign Relations) пише про кроки, які варто здійснити для деолігархізації в Україні. Американський тижневик Newsweek пише про зневіру українців у засадничих принципах Революції гідності 2014 року.

Британський часопис ділових кіл Financial Times друкує статтю «Україна мусить дотримуватися курсу реформ».Часопис додає у підзаголовку, що «новий уряд виглядає менш налаштованим на зміни, ніж попередній». Видання зазначає, що історія України може повторитися. Після демократичної Помаранчевої революції 2004 року зусилля приборкати корупцію і посилити верховенство права досить швидко змінилися захистом особистих інтересів. Лідери революції – Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко посварилися. Постреволюційний уряд зазнав поразки і до влади прийшли проросійські маріонетки режиму Януковича. І особа, проти якої пікетували під час революції 2004 року, була обрана президентом 2010 року. І ось через 2 роки після того, як режим Януковича було повалено під час більш кривавого повстання на Майдані, новий прозахідний уряд зберіг єдність і досяг більшого, ніж «помаранчеві» лідери. Але реформи знов забуксували, і уряд було замінено.

Часопис зазначає, що зараз ситуація є складнішою, ніж десятиріччя тому. Росія докладає усіх зусиль, аби дестабілізувати свого сусіда, і колапс прозахідного керівництва в Україні може сприяти Москві в отриманні перемоги у геополітичній боротьбі за здобуття впливу в Україні. Втім не зрозуміло, чи Україна може вийти на третій Майдан. Відставка технократичного міністра економіки Айвараса Абромавичуса, який заявив про, що корупція надалі процвітає у вищих ешелонах влади, призвела до політичної кризи у Києві. Водночас все це, на думку видання, дає надії на позитивне політичне перезавантаження влади. Було запропоновано кабінет технократів, очолюваний міністром фінансів Наталею Яресько, яка народилася у США. Але замість того, після тижнів суперечок, новий уряд очолює вже інша людина, а саме ставленник президента Порошенка – Володимир Гройсман. Отже, новий уряд, на думку британського видання, є менш налаштований на просування змін, аніж попередній. Отож, кілька реформістів, на зразок Яресько, залишили український уряд.

Financial Times вважає, що майбутнє проекту реформ в Україні дедалі більше залежатиме від президентського вибору впродовж наступних місяців. У зв'язку з цим, почало виникати все більше сумнівів у тому, чи Порошенко має бажання дистанціювати себе від його минулого як бізнесмена-мільярдера. Він довго тримався за суперечливого, проте лояльного до нього генерального прокурора. Проте, як підсумовує британське видання, Порошенко ще може увійти в історію, як людина, яка повела Україну шляхом верховенства права та європейської демократії.

«Україна не мусить звертати зі шляху внутрішніх реформ»

На сайті Європейської ради з питань закордонних відносин (European Council on Foreign Relations) розміщено статю британського фахівця з колишнього Радянського Союзу Ендрю Вілсона, яка має назву «Виживання найбагатших: як олігархи блокують реформи в Україні». У матеріалі йдеться про те, що відставка прем'єра Арсенія Яценюка і вихід на політичну верхівку Володимира Гройсмана демонструє неспроможність проведення реформ Києвом. Все це, на думку автора, дозволяє Європі надалі тиснути на українське керівництво з вимогами здійснення докорінних змін. Вілсон далі зазначає, що тоді, як Україна потерпає від корупції, прихід в політику надзвичайно багатих олігархів є головною перешкодою на шляху реформ.

Едрю Вілсон пише, що багатство концентрується у руках невеличкої групи осіб в Україні. Перед протестами Євромайдану 2013 року 50 найбагатших українців мали статки 45% ВВП країни, що становить показник у 5 разів більший, ніж відповідник у США. Політика в Україні, як зазначає автор, – надзвичайно коштовна річ. Кошториси агітаційних кампаній в Україні обчислюються сотнями мільйонів доларів. А олігархічна хватка навколо засобів інформації ще більше посилює контроль багатіїв над українською демократією. Далі Вілсон згадує дві ключові царини – судочинство та державні підприємства в Україні, де несміливий процес «деолігархізації» таки не спромігся змінити стану речей. Контроль над судами означає, що жодної з постатей верхівки режиму Януковича не було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Автор матеріалу завершує, що Європейський Союз залишається єдиним надійним партнером України, і має потенціал використати свій вплив на українську владу у здійсненні реформ. Вілсон також виокремлює два основні кроки, на яких європейські законодавці мають сконцентруватися, аби розлучити українських олігархів з політичною системою. Перший крок, на думку британського фахівця, має посилити тиск на українську владу з низів, з боку українського громадянського суспільства. Тут, на його думку, варто заохочувати участь українських неурядових організацій до діалогу ЄС з українським урядом. ЄС також має чинити тиск на українських лідерів, які у багатьох випадках і далі мають зиск із найгіршої практики режиму Януковича. Зловживання службовим становищем з боку ставлеників олігархів у державній бюрократії також має активно розслідуватись.

«Правда Ендрю Вілсона. Треба більше зробити для деолігархізації в Україні»

Американський тижневик Newsweek друкує статтю «Панамські документи та корупція заважають українській демократії». У матеріалі на початку розповідається про історію 21-річного українця Валентина Онищенка, який став свідком того, як куля снайпера влучила у голову його товариша, коли вони стояли на Майдані під час протестів проти режиму Януковича 2014 року. Тижневик пише, що низка подій похитнула віру українців щодо двох засадничих принципів Революції гідності 2014 року – тісніших стосунків з Європою та боротьби з корупцією. На додаток, негативний результат референдуму у Нідерландах поставив під загрозу українські євроамбіції, а оприлюднення «панамських документів», які викрили офшорний бізнес президента України Петра Порошенка, призвели до справжнього буревію у засобах масової інформації України.

Американське видання наводить слова молодого українця Онищенка, який каже, що революція, яка відбулася 2 роки тому, усунувши Януковича, не змінила життя країни так, як сподівались ті, хто стояв на Майдані під кулями. Валентин Онищенко каже, що протести на Майдані розпочались із бажання бути з Європою, водночас вони мали на меті висловити бажання України не бути схожою на Росію. Проте, як пише тижневик, через два роки після революції корупція і надалі роз’їдає основи українського суспільства. Хабарі – частина повсякденного життя в Україні. Водночас багато українців розуміє, що систематична корупція – не суто політична проблема. Дехто вважає, що толерантність до корупції залишилась ще з часів Радянського Союзу, коли подібна практика стосувалась більше виживання, а не збагачення. Інші українці вважають, що у цьому винна слабкість інститутів суспільства так само, як і українські медіа, більшість з яких є рупором різних олігархів. Однак, як додає американське видання, попри всі проблеми, життя на вулицях Києва, як виглядає, лише поліпшується. Нові кав’ярні і ресторани – на кожному розі. Розвиваються митецькі установи та рух гіпстерів, а багато молодих українців бажають, аби їхня столиця стала «новим Берліном».

Newsweek зазначає, що війна проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході України висмоктала кисень з антикорупційних реформ після революції 2014 року. Попри економічні проблеми України, багато хто каже, що найбільш деструктивним наслідком війни є переспрямування енергії та патріотизму протестів на Майдані на боротьбу з проросійськими бойовиками на сході, а не на те, щоб вимагати від уряду виконувати революційні обіцянки. Видання пише, що новий рух волонтерів, який підтримує українських військових у боротьбі з сепаратистами, проявляється у безлічі справ – від побудови і запуску дронів до надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Все це здебільшого, як пише тижневик, лежить на плечах українців, яким від 18 до 35 років. Водночас Newsweek додає, що поєднання війни та повільного просування реформ породжує розповсюджене бажання молодих українців залишати їхню країну.

«Панамські документи» похитнули віру українців у засадничі принципи революції 2014 року»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG