Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:32

Успіх чи поразка Гройсмана напряму вплине на рейтинг Порошенка (світова преса)


Заяви Гройсмана про реформи викликають «легкий оптимізм» – Brookings Institution

Аналітичний центр Brookings Institution висловлює «легкий оптимізм» щодо реформаторських здібностей новообраного голови уряду України Володимира Гройсмана. Світові медіа, зокрема індійське видання Business Standard, слідкують за переговорами Києва та Москви щодо обміну української льотчиці Надії Савченко, яку засудили у Росії, на двох засуджених у Києві військових ГРУ Росії. Американський журнал Foreign Policy аналізує, чи готова Угорщина вийти зі складу Євросоюзу та чи отримає Росія, таким чином, ще одного вірного друга в Європі.

Що зможе, а що навряд чи досягне новий уряд прем’єр-міністра Володимира Гройсмана? Українські перспективи аналізує колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, дослідник аналітичного центру Brookings Institution. На його думку, новообраний Кабінет міністрів є більш політизованим та менш реформаторським, порівняно з попереднім. Свої враження він сформував після Київського безпекового форуму, який тривав впродовж 14-15 квітня, якраз після обрання Гройсмана.

Пайфера насторожила заява нового міністра фінансів Олександра Данилюка про те, що може мати місце зміна умов співпраці між Україною та МВФ. Водночас він виступає за відновлення координації з цим важливим для держави кредитором.

«Історично, коли українські міністри фінансів хочуть вдосконалити критерії і вимоги МВФ, вони не прагнуть змін, які б пришвидшили реформи», – пише аналітик.

У Києві занепокоєні через наближеність Володимира Гройсмана до президента України Петра Порошенка. Утім, окрім ризиків, це має і переваги, вважає Пайфер. Таким чином успіх чи поразка лідера держави напряму буде залежати від успішності уряду. Надто часто президент відсторонювався від Кабінету міністрів, уникаючи, таким чином, відповідальність за політику, яку проводить уряд.

Новий Кабінет міністрів реформуватиме Україну в півсили, вважає аналітик. І це – окрім вічних ворогів держави, як корупція та вплив олігархів – заважатиме Україні рухатись у європейському напрямку. І саме МВФ, Сполучені Штати та Євросоюз він закликає підтримувати Україну прозоро та однозначно.

«Один день дискусій у Києві – це невичерпне дослідження, утім дає підстави для невеликого оптимізму щодо Гройсмана як реформатора. Чи перекреслить він ці очікування?»


Увага світової преси також прикута до українських політв’язнів. Що чекає на засуджену в Росії українську льотчицю Надію Савченко, а також на двох військових ГРУ Росії, яких київський суд визнав винними у веденні агресивних воєнних дій на території України? Про це пише індійська англомовна газета Business Standard. Деякі аналітики переконані, що ГРУшники не відбуватимуть покарання на території України, адже їхній випадок може стати «кроком на зустріч довгоочікуваному обміну Савченко». Її обмін ускладнюється тим, що українська льотчиця продовжує послідовно спростовувати будь-які злочини чи порушення, які їй приписує російських суд.

На думку Business Standard, ці дві резонансні справи по обидва боки кордону стали новим етапом ворожнечі між Україною та Росією.


Угорщина віддаляється від Євросоюзу та все інтенсивніше співпрацює з Росією. Таким чином президент Росії Володимир Путін може розраховувати на друга в Європі – лояльного до Кремля лідера Віктора Орбана. Про геополітичну дружбу двох держав пише Аттіла Монг для американського журналу Foreign Policy.

У той час, як увага світу прикута до Великобританії та її намірів залишити Євросоюз, аналогічне рішення може ухвалити і Угорщина. Утім якщо перша держава є відносно самостійним гравцем на геополітичній шахівниці, то друга впродовж останніх років все більше зближується з Росією, пише видання. Зокрема, минулого року Москва виділила Будапешту позику у 10 мільярдів євро.

«Формально гроші призначались для розширення єдиної в Угорщині атомної електростанції. Утім деякі оглядачі розглядають угоду як елемент впливу Кремля, аби купити лояльність угорців», – пише видання.

Останні роки Орбан висловлюється критично щодо Євросоюзу та європейської співпраці, послаблюючи, тим самим, стабільність союзу, до якого Угорщина приєдналась у 2004 році. Такі антиєвропейські заяви охоче підхоплюють російські медіа, аби вказати на неоднозначність думок серед країн ЄС.

Утім Foreign Policy вважає, що Угорщина врешті не вийде зі складу Євросоюзу. А заяви, які зараз виголошує Орбан, направлені саме не на відділення, а на збільшення відстані між Будапештом та Брюсселем.

«Штурхання ЄС та ліберальної демократії, рух Угорщини в бік Москви: що задумав Орбан?»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG