Що значить протистояння на Донбасі для Європи і світу? Як його розвиток позначиться на пострадянському просторі? І яка стратегія безпеки потрібна сьогодні Україні? Відповіді на ці запитання шукаємо у програмі «Донбас.Реалії» разом із Бато Кутелією, колишнім першим заступником міністра оборони Грузії, а нині – співробітником Інституту Маккейна у США.
– Чим нині Ви займаєтеся у Києві?
– Я викладаю в інституті CAPS, який готує нових лідерів для України. Там ми комплексно обговорюємо усі питання будівництва держави. Моя задача – навчити студентів будувати реальний порядок денний щодо державної безпеки і забезпечити її довготривалість.
– Як Ви оцінюєте роботу влади стосовно ситуації на Донбасі та в Криму?
Усе, що відбуватиметься тут, відображатиметься на безпеці Грузії та інших країн в регіоні
– Хочу зазначити, що ми пильно стежимо за подіями в Україні. Оскільки усе, що відбуватиметься тут, відображатиметься на безпеці Грузії та інших країн в регіоні. Відповідно, дуже важливо, яким саме чином українська влада вестиме урегулювання внутрішніх проблем і будуватиме демократичну державу, коли водночас доводиться воювати із Росією. Українська влада намагається винести конфлікт на міжнародний рівень. Утім, порядок денний міжнародної спільноти досить тісний. Відтак, потрібно посилити свої намагання і домагатися обговорення ситуації щодо безпеки на більш високому рівні.
– Деякі политіки називають події на Донбасі «громадянським конфліктом». Як би Ви назвали те, що відбувається нині на сході?
Немає жодного громадянського протистояння. Це міждержавний конфлікт між Україною та Росією. Більше того, події на Донбасі – частина великого конфлікту Росії з цивілізованим світом
– Немає жодного громадянського протистояння. Це міждержавний конфлікт між Україною та Росією. Більше того, події на Донбасі – частина великого конфлікту Росії з цивілізованим світом. Відповідно, аби привернути увагу міжнародної спільноти, Україна мусить більш ефективно консолідувати громадську думку всередині держави.
– Які поради Ви можете дати українській владі у її боротьбі з таким сильним супротивником?
Реформування під час війни, з одного боку, складна справа, з іншого – набагато ефективніша за умови, якщо є чітка стратегія та політична воля для імплементації реформ
– Ще кілька років тому у Європі не так гостро сприймали загрозу з боку Росії. Нині очевидно, що громадська думка там змінюється. Це помітно і за рішеннями, які ухвалюють в НАТО і Євросоюзі: виділяються ресурси на нові воєнні доктрини, йде планування нейтралізації і стримання російської агресії.
Відповідні аспекти мусять бути і частиною українського порядку денного, зокрема, у питаннях підвищення її обороноздатності. Утім, реформування під час війни, з одного боку, складна справа, з іншого – набагато ефективніша за умови, якщо є чітка стратегія та політична воля для імплементації реформ. Дуже часто реформу плутають з політичним і технічним процесами. Політики намагаються зробити якісь технічні речі з покращення управління. Однак, будь-яка реформа – це політичний процес, і українська влада мусить це взяти за фундамент, аби змінити увесь цикл оборонного планування.
Потрібно взяти стратегічні орієнтири: яку армію Україна будує, які ресурси на це виділятимуться, чи збирається країна вступати у НАТО
Потрібно взяти стратегічні орієнтири: яку армію Україна будує, які ресурси на це виділятимуться, чи збирається країна вступати у НАТО. Це мусить бути дуже чітко прописано. Для Росії слабка держава – це відсутність інститутів, які приймають рішення, корупція і слабкий цикл загальнодержавного підходу з безпеки. Усі ці фактори стимулюють агресію і намагання призупинити будівництво демократичної держави України.
– Наскільки можуть бути захищені права людей під час воєнного конфлікту?
Набагато легше мобілізувати громадську думку на заході, якщо Україна будуватиме державу на основних європейських цінностях і правах
– Права людини – одна з основних проблем під час збройного протистояння. На окупованих територіях за це відповідає інша сторона, яка є окупантом. Україна ж, як демократична держава, мусить взяти за основу будівництво своєї державності, зокрема, не забувати про своїх громадян та їхні права. Це – основний механізм, за яким цивілізований світ сприйматиме Україну як частину Європи. Набагато легше мобілізувати громадську думку на заході, якщо Україна будуватиме державу на основних європейських цінностях і правах.
– Наскільки виправданий крок з урізанням пенсій та інших соціальних пільг на окупованій території зі сторони держави, у зв’язку із неможливістю забезпечити це технічно?
– Для того, щоб оцінювати будь-який крок стратегії, слід дізнатися, яка ця стратегія, та чи існує вона взагалі. Важко сказати бодай щось про послідовність відносно окупованих регіонів. Такі кроки впливу можуть бути виправдані за умови, якщо вони є частиною загальної стратегії, якщо вони компенсуються іншими елементами, які важливі для безпеки країни.
– Для такої стратегії потрібна політична воля. Які існують інструменти, які б вплинули на появу цієї волі?
Не тільки влада мусить брати участь у створенні концепції. Консолідація громадської думки мусить відбуватися шляхом втручання неурядових та молодіжних організацій, ЗМІ
– Так як Україна будує демократичну державу, єдиний механізм впливу на неї – консолідація громадської думки та консолідація нації з ключових питань безпеки країни. Не тільки влада мусить брати участь у створенні концепції. Консолідація громадської думки мусить відбуватися шляхом втручання неурядових та молодіжних організацій, ЗМІ. Це надасть цій концепції більш високу легітимність, відтак з’явиться і політична воля, аби імплементувати цю стратегію.
