Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 00:02

Якщо згадати слова Федора Тютчева про розум, яким не можна зрозуміти Росію, то неможливо уявити, щоб у цій країні колись закінчиться шоу

(Рубрика «Точка зору»)

Заступник міністра оборони Російської Федерації Анатолій Антонов минулої середи несподівано повідомив, що «Росія зацікавлена в тому, щоб навколо були «стабільні, процвітаючі держави». Уявляєте, так і сказав – «процвітаючі». А ще він запропонував «вивчити «кольорові революції» в Україні і в Грузії, щоб зробити «правильні висновки». Не спокушайтесь, доктор політичних наук Антонов не мав на увазі вивчення розвитку демократії чи, наприклад, свободи слова, він мав на увазі ось що: «Те, що у нас є на Близькому Сході, ну і сумний досвід у Грузії, сумний досвід в Україні – варто вивчити і зробити правильні висновки для держав». Тобто сумний, як він думає.

Незвично вже те, що російський дипломат, призначений займатись міжнародними справами в Міністерстві оборони, запропонував «вивчити» – дієслово зовсім незвичайне для військового відомства, у якого всі операції схожі одна на одну з часів Першої кінної. Вивчати звісно, треба, але лякають визначення – «правильні висновки» і «сумний досвід». Найдивовижніше і найсмішніше – «стабільні, процвітаючі держави», їх неможливо знайти поруч із Росією, тим більше, якщо там вже побував російський кирзовий чобіт. Стабільність і процвітання – це те, що, по-перше, не загрожує Росії в найближчому майбутньому, по-друге, бути поруч із Росією «стабільною і процвітаючою» державою просто небезпечно – рано чи пізно у Кремля прокинеться заздрість і бажання помститись за добробут.​

Анатолій Антонов три роки тому захистив докторську дисертацію під двозначною назвою «Контроль над ядерним озброєнням як фактор забезпечення національної та міжнародної безпеки». Проте напрям, який йому доручили в Міністерстві оборони Росії, провалений – тепер немає ні зв'язків з НАТО, ніякого толку від ОДКБ (Організації договору колективної безпеки – ред.), інших міжнародних зв'язків не спостерігається. Проте товариш Антонов вирішив приєднатись до ток-шоу «Росія», метою якого є переконати власне населення і переконати світову спільноту в тому, що Росія – дуже цінна, з міжнародної точки зору. Одна проблема – з вересня 2015 року Антонов внесений до списку санкцій України.

Анатолій Антонов – дрібний шоумен, якщо уявити собі аудиторію, для якої говоряться ці дивні і нічого не значущі слова. Головний шоумен, звісно, – це сам Путін. Раз на рік він задає тон, по 3-4 години вишукуючи у своїй голові думки, щоб спробувати чітко повідомити росіянам про те, яким він бачить процес вставання з колін, вже 16 років. Перші роки до нього прислухались, слова вивчали, вирази аналізували. Думали, що слухають великого політичного діяча, який впливає на світові процеси, погодні умови і рух тектонічних платформ. Згодом, а точніше, з серпня 2008 року стали не прислухатись, а вслухатись у промову вождя, в інтонаціях якого раптом стало чути металевий скрегіт і звук перегорілої лампочки. Путін все більше нагадував свого колегу з центру Європи в 30-х роках минулого століття. Більш сміливі європейські політики так і сказали – вилитий Гітлер.

Під час мітингу в Мілані

Під час мітингу в Мілані

Але шоу тривало. Налякати світову спільноту не вдалось, і, як розповідав президент Саакашвілі, в серпні 2008 року в порту Батумі пришвартувались американські кораблі: спочатку есмінець USS McFaul, потім катер берегової охорони США «Dallas» із вантажем гуманітарної допомоги – «вантаж» зняли на берег, і він «своїм ходом пішов на базу». Шоумену Путіну нічого не залишалось, як згорнути свою 58-у армію і забратись геть. Тоді казус спробували погасити визнанням «незалежності» Абхазії і «Південної Осетії», що формально вже було – Росія окупувала ці частини Грузії ще 1993 року. Чого тільки шоумен Путін не витворяв, нестриманість видавала в ньому пацана з підворіття, коли він погрожував підвісити Саакашвілі за причинні місця.​

Минали роки і тепер уже Путін виглядав підвішеним як маріонетка на мотузочках, мотиляючи безпричинно ногами, але як і раніше зображуючи із себе видатного діяча сучасності. Остання його поява на публіці була зовсім сірою і зовсім, як говорили в його пітерському підворітті, безпонтовою. Куди подівся той великий діяч із палаючими очима? Де він, борець із чужим тероризмом, який «мочив усіх у сортирі»?

Шоу в Росії виробляють не для самого шоу, а як частину пропаганди, з певною метою. Наприклад, щотижня на передачі на декількох каналах запрошують одних і тих же – Проханова, Жириновського, Леонтьєва, Слуцького, Пушкова, Маркова, Багдасарова та інших прогресивних зколінвічновстающих діячів «русского мира». Між собою вони зображують дискусію, гаряче сперечаються, іноді кидаються предметами, іноді їм, як мишей у серпентарій, кидають якогось поляка або литовця – вони його мучать так, ніби труп гостя буде означати перемогу «русского мира» над усім іншим.

Ще одна мета 16-річного шоу – переконати в тому, що «русский мир» кращий за всіх. Переконати не іноземців – вони не розуміли Росію, так і не зрозуміють ніколи – Путін переконує росіян. Доводів украй мало, більша частина радянських міфів про те, що Росія – най-най, усіляка нісенітниця на зразок першого радіо або паровоза вже не проходить – росіяни самі не вірять. Про російську «непереможну» зброю теж не виходить – ні в Грузії, ні в Україні, ні в Сирії. Пропаганда намагається, але результат все той же – літаки збивають, танки палять. Ніякого бліцкригу не вийшло ніде, як, втім, не виходило ніколи, Другу світову перемогла коаліція союзників, а не великий генералісимус-кримінальник Сталін. Про війну і 9 травня – окреме ток-шоу, воно відбувається раз на рік: вже і живих ветеранів немає, в хтось в орденах і медалях, в гімнастерках і чоботях все ще крокує і крокує Красною площею.

Тема шоу останніх місяців – санкції. Майже половина росіян не розуміють, в чому полягають введені Заходом санкції. До такого висновку дійшли соціологи з Фонду «Общественное Мнение», опитавши громадян у 104 населених пунктах Російської Федерації. На запитання: «Про які саме санкції проти Росії ви знаєте, чули?» 40% респондентів відповіли, що обмеження з боку Заходу полягають в «обмеженні на постачання продуктів харчування». Опитування проводили в березні 2016 року. Тобто шоумени постаралися і переконали росіян, що це не Путін забороняє продукти, а самі імпортери. За сім місяців до цього, в серпні 2015 року, згідно з дослідженням російського «Левада-центру», 40 відсотків росіян вважали неправильним знищення «несанкційних» продуктів.

Нещодавно Російська академія народного господарства та державної служби при президенті Російської Федерації (РАНХДС) підготувала черговий випуск щомісячного моніторингу соціально-економічного становища і самопочуття населення. Дані за рік, з березня 2015-го до березня 2016 років вказали зокрема на те, що в Росії вперше за вісім років частка продовольчих товарів перевищила частку непродовольчих – 50,1% і 49,9% обсягу роздрібної торгівлі товарами відповідно. Іншими словами, росіяни стали більше витрачатись на їжу, ніж на одяг. Головна російська зброя у санкційній війні – продовольче ембарго – неефективна, – наголосили експерти РАНХДС.

Наступна частина ток-шоу – Російська православна церква. Не релігія взагалі, не іслам, іудаїзм чи буддизм, а православ'я, в неконституційний спосіб стало державною конфесією. Православні ієрархи лізуть туди, куди їм не треба, не слід було й ні до чого. Про душі росіян вони вже давно забули, їм більше подобається лікувати змучені душі російських корупціонерів. Російські священики вже мають досвід «впливу» на водні стихії, облітаючи затоплені території на вертольотах. Тепер під Омськом вони плавають з іконами на гумових човнах, вважаючи, що Господь їх почує і пошкодує. Тобто, коли російські бульдозери тиснуть «несанкціоновані» продукти, Російська православна церква на запитання богослов'я і впливу на російську психіатрію не звертають уваги. У РПЦ не знають Біблії, не знають Євангелія, інакше нагадали б своєму президенту, що праця селянина, сіяча і землероба, виноградаря і рибалки в християнстві визнається і поважається. Як і продукти, неодноразово згадуються в Біблії. «Несанкціоновані» продукти отруєні, неякісні? Ні, вони стали всього лише жертвою Путіна – знищувати чужу працю, мстити і насолоджуватися вседозволеністю. У жодній релігії не заохочується знищення праці селянина, це дозволяється тільки в жахливій ідеології під назвою «русский мир».​

Друга частина ток-шоу «РПЦ і комунізм» як і раніше не залишає надій на швидке одужання росіян. Путін хвалить Сталіна. Сталіна хвалить і патріарх Кирило. А Ленін і зовсім – «живіший за всіх живих». РПЦ мовчить з приводу поховання мумії вождя пролетаріату, а росіянам, здається, вже набридло. «При відповіді на пряме запитання про те, як треба вчинити з тілом Леніна, 60% в цілому висловили згоду з тим, що його необхідно поховати, зокрема 36% виступають за якнайшвидше перепоховання на кладовищі, а 24% пропонують почекати, поки відійде покоління, для якого він дорогий, а потім вже ухвалити рішення про поховання. За збереження «статусу-кво» виступають 32% опитаних», – повідомили соціологи Всеросійський центр вивчення громадської думки, провівши нещодавно опитування населення.

При цьому 65% опитаних вважають, що Ленін у своїх діях виходив з інтересів більшості громадян. Інакше вважають 23% респондентів. 20 квітня, у день народження Адольфа Гітлера (уточню, що Ленін народився 22 квітня), лідер російських комуністів Геннадій Зюганов знову став говорити, що Ленін має лежати вічно в мавзолеї. Мабуть, згадавши, як кілька років тому Патріарх Кирило вручив йому орден «Слави і честі» III ступеня, товариш Зюганов вирішив відплатити, оголосивши в середу, що «першим комуністом був Ісус Христос». РПЦ і зараз не залишилась у боргу і знову зробила комплімент головному комуністу. Керівник прес-служби патріарха Московського і всієї Русі Олександр Волков повідомив, що вважає неправильним рішення про скасування першотравневих демонстрацій через Великдень.

Я б не мав рації, якби наполягав на тому, що автором російського ток-шоу є Путін. Дійсно, ним була мумія, Ленін, коли був живим. Потім Сталін. За 74 роки радянської влади була надія, що ток-шоу більше не буде, буде аналітика, буде науково-популярна програма. Росіяни почнуть робити конкурентоспроможні літаки і автомобілі, комп'ютери або хоча б швейні машинки. Якщо згадати слова Федора Тютчева про розум, яким не можна зрозуміти Росію, то неможливо уявити, щоб у цій країні колись закінчиться ток-шоу.

Олег Панфілов – професор Державного університету Ілії (Грузія)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Оригінал – на сайті «Крим.Реалії»

  • 16x9 Image

    Олег Панфілов

    Олег Панфілов – професор Державного університету Ілії (Грузія), засновник і директор московського Центру екстремальної журналістики (2000-2010)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG