Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:01

Якщо перейти межу у два градуси, можуть початися катастрофічні незворотні наслідки – експерт

Україна приєднується до Паризької глобальної кліматичної угоди в межах Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Сьогодні, 22 квітня, в Нью-Йорку Україна стане 156 державою, яка долучається до довгострокового плану дій щодо запобігання глобальному потеплінню. Країни беруть на себе зобов’язання щодо скорочення парникових викидів. Паризька угода вступить в дію з 2020 року і замінить ухвалений більше як 20 років тому Кіотський протокол, який Україна так само підписувала. В Міністерстві екології кажуть, що участь в глобальній програмі дозволить країні отримати інвестиційні кошти на модернізацію і вдосконалення виробництва, відповідно й покращення екологічного стану.

Мета Паризької угоди – не допустити підвищення середньої температури на планеті більше, ніж на два градуси за Цельсієм. Практичні механізми впровадження угоди будуть розроблятися і затверджуватися країнами протягом наступних 4-х років, але суть її полягає в скороченні викидів парникових газів.

Кіотський протокол від 1997 року не показав результатів боротьби із глобальним потеплінням, каже новопризначений міністр екології України Остап Семерак. Лідери світу вирішили змінити підхід і боротися з причинами, які нагрівають атмосферу.

Для цього буде сформовано міжнародний фонд у 100 мільярдів доларів. Україна, як країна із перехідною економікою, не муситиме робити до нього внески, але може отримувати фінансову підтримку на модернізацію виробництва та систем енергозбереження, підкреслює міністр.

«Для України доступ до 100-мільярдного фонду є важливим» – міністр екології

У рамках Кіотського протоколу у період 2009-2012 років Україні вдалося залучити кошти у обсязі понад 1200 мільйонів євро на реалізацію різних кліматичних проектів. Зокрема, відповідно до положень статті 17 Кіотського протоколу, Україні вдалось залучити безпосередньо до державного бюджету 470 мільйонів євро на реалізацію проектів схеми зелених інвестицій, йдеться у повідомленні Міністерства екології.

Це інвестиції в нові сучасні технології, які повинні прийти на заміну старим, ще, напевно, радянським виробництвам, які забруднюють навколишнє середовище

«Для України буде стояти принципове завдання для того, щоб ми змогли домовитися в рамках цього співтовариства про вигідні умови доступу до ресурсу. Для України доступ до 100-мільярдного фонду є важливим не тільки з точки зору боротьби за кращу екологію. Також це інвестиції в нові сучасні технології, які повинні прийти на заміну старим, ще, напевно, радянським виробництвам, які стоять сьогодні в Україні і забруднюють навколишнє середовище», – зазначає в коментарі Радіо Свобода Остап Семерак.

Паризька угода лояльна і не має санкцій – кожна країна заявляє, що може зробити, і подає свої пропозиції. Зазначає, які заходи зробить своїми силами, а на які необхідна міжнародна підтримка. Ніхто зверху нав’язати якихось зобов’язань країні не може.

«Зобов’язання, які Україна взяла на себе, є дуже комфортними для сучасної української економіки і тут не буде у нас проблем. У нас є певна дельта до «стелі» викидів. Ми сьогодні перебуваємо нижче. А якщо ми почнемо застосовувати цю модернізацію, отримавши доступ до фінансового ресурсу, це дасть можливість рухатись за кількістю викидів вниз і це дасть можливість нам мати запас для розвитку промисловості в Україні», – зазначає міністр екології Остап Семерак.

«У 2050 році країни повинні практично повністю відмовитись від викопного палива» – експерт

Якщо порівнювати із викидами 1990 року, в Україні вони скоротилися майже на 60%, зазначає Ірина Ставчук, експерт з питань клімату Національного екологічного центру. Проте це здебільшого викликане скороченням виробництва, економічною кризою та закриттям заводів. Україна в цій угоді подала зобов’язання збільшити викид парникових газів майже в півтора рази. Таке було політичне рішення і, скоріш за все, його треба буде переглядати, вважає Ірина Ставчук.

Якщо перейти межу у два градуси, можуть початися катастрофічні незворотні наслідки

«Незважаючи на те, що в Паризькій угоді передбачено підвищення температури на рівні два градуси, ті зобов’язання, які країни подали, ведуть світ до потепління на три градуси. А це вже дуже небезпечно. Якщо перейти межу у два градуси, можуть початися катастрофічні незворотні наслідки. І потім буде вже дуже важко щось виправити. Два градуси – це найбільша можлива межа, про яку говорять вчені. Відповідно, країни будуть збиратися і шляхом переговорів вирішувати, яким чином збільшувати ці зобов’язання», – зауважує експерт з питань клімату.

Найбільше парникових газів викидають Китай та США – понад 50% загальносвітового обсягу, за ними країни ЄС, а далі вже інші країни – Росія, Індія тощо. Глобальна кліматична угода ставить перед собою амбітні завдання, згідно з якими у 2050 році країни повинні практично повністю відмовитись від викопного палива в енергетиці, промисловості і транспорті та перейти на 100% відновлювальну енергетику. Прийняття такого політичного рішення говорить про те, що іншого шляху немає і потрібно не опиратися, а рухатися із світовими тенденціями, наголошує експерт Національного екологічного центру.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG