Роберт Коалсон і Наіл Хісамієв
Прапор Всесвітнього конгресу татар (ATA) – жовті зірки на синьому тлі – нагадує символіку Європейського союзу. Утім, організація, що має відображати інтереси усіх етнічних татарських громад світу, в реальності є групою проросійських активістів.
ATA є одним із численних проектів російського уряду, створеного під гаслом «русского мира», аби посилити владу Кремля у Європі. Міністерство закордонних справ Росії започаткувало Фонд підтримки і захисту прав співвітчизників за кордоном, аби реалізувати цю ініціативу. При цьому вони активно співпрацювали з «Росспівробітництвом» – федеральною агенцією, що має «формувати позитивний імідж Росії за кордоном».
«Представники конгресу намагаються всидіти на двох стільцях одночасно», – каже Адас Якубаускас, голова Асоціації татарських організацій Литви. – Вони зареєстровані в Брюсселі, утім гроші надходять від російських фундацій».
Раніше цього місяця АТА – Auropa Tatarlari Alyansi – провела своє четверте щорічне «розширене зібрання» у чеському місті Брно. Головними гостями цього форуму (не враховуючи приблизно 40 самоназваних представників татарських громад) були Олександр Будаєв, генеральний консул Росії у місті Брно; Микола Барабанов, чиновник Міністерства закордонних справ Росії; Олег Солодухін, заступник керівника «Росспівробітництва» в Чехії, та В'ячеслав Єлагін, радник фонду співвітчизників МЗС.
У фінальній резолюції представники АТА подякували посольству Росії та Росспівробітництву. У четвертому пункті було зазначено: «Ми чітко усвідомлюємо, що реалізація усіх наших європейських ініціатив була би значно складнішою без організаційної, інформаційної та фінансової підтримки департаменту у справах співвітчизників, які проживають за кордоном, Міністерства закордонних справ Російської Федерації».
«Не наша організація»
«Саме тому нам із ними не по дорозі. Ми радимо членам татарських спільнот не брати участі у роботі Всесвітнього конгресу татар. Це не наша організація», – додає Адас Любаускас.
Єжи Шахуневич (Jerzy Shakhunevich), голова татарського культурного центру в Польщі, з ним погоджується:
«Цей конгрес – політична організація. Я у жодній країні не знайшов людини, яка би перераховувала їм гроші. А інакше як вони їздять до Польщі на свої збори? Хто оплачує квитки? Москва. А для чого Москві це робити?» – прокоментував він Радіо Свобода.
Протягом багатьох років АТА отримує гроші від багатьох друзів Росії в Європарламенті. Литовський депутат цього законодавчого органу ЄС Вальдемар Томашевський у квітні 2013 року допоміг організувати перший з’їзд АТА у Європарламенті. Його партія, «Виборча акція поляків Литви», 2004 року йшла на вибори одним списком із Російського союзу Литви. Цю політичну силу також підтримує Тетяна Жданок, перший російський депутат Європарламенту і одна з лідерів Російського союзу Латвії. Жданок у минулому була активною комуністкою та протестувала проти відділення Латвії від Радянського Союзу. Вона також виступала в ролі «міжнародного спостерігача» на фіктивному «референдумі», який Росія провела в анексованому Криму 2014 року.
Причини остерігатись АТА
Більшість європейських татар корінням походять із російського Татарстану. Вони хоч і співчувають своїм етнічним родичам із Криму, кримським татарам, утім зазвичай уникають категоричних політичних позицій. Це – одна з причин, чому вони насторожено ставляться до АТА, – організації, що бере участь у проросійських і керованих Москвою заходах.
АТА є лише елементом у цілій мережі дружніх до Кремля організацій в усьому світі, зокрема в Центральній та Східній Європі. Виступаючи на Всесвітній конференції співвітчизників у Москві, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров озвучив, що «русский мир» є безумовним пріоритетом зовнішньої політики Росії. І також похвалив усі причетні до цього «демократичні організації» за «консолідованість зусиль».
«Антиросійські дії Вашингтона та Брюсселя, що включають односторонні обмеження, не вплинули на наш діалог із їхніми громадами, які належним чином відреагували на такі їхні дії», – сказав Лавров.
На додаток до таких етнічних організацій як АТА, голова російського МЗС підкреслив ключову роль для Москви російськомовних медіа за кордоном, а також Всесвітньої організації російської преси.
«Складно переоцінити роль медіа у нашому діалозі з цими громадами. І роль російськомовних медіа та Всесвітньої організації російської преси особливо визначальна», – додав він.
Сфабрикована історія
Політика Росії підставила сама себе ще у січні цього року через конфлікт навколо «13-річної росіянки з Берліну», яку буцімто викрали і зґвалтували мігранти. Згодом цю історію визнали фейком. Утім до цього федеральні медіа Росії та російськомовні медіа Німеччини повторили її з тисячу разів, підштовхнувши тим самим тисячі здебільшого російськомовних жителів Берліну вийти на вулиці з протестами.
Йорг Форбріг із німецького Фонду Маршалла прокоментував Bloomberg, що фейк про цю «дівчинку Лізу» планувався для того, аби зробити європейський електорат розлюченим та наляканим. А також аби підірвати авторитет уряду Ангели Меркель у Німеччині, вважає він.
«Фейк про Лізу відкрив усім очі», – додав Форбріг.
У свіжому звіті британського Chatham House наголошується, що Кремль створює у Центральній Європі «кишенькові організації». Вони, в свою чергу, формують альтернативні точки зору та підходи до трактування подій, аби заплутати та вивести з рівноваги важливі для Європи процеси. Ці кишенькові організації поширюють агресивну пропаганду, оточують себе воєнізованими угрупованнями:
«Російські псевдогромадські організації підривають солідарність сусідніх держав шляхом консолідації проросійських сил та етнополітики, дискредитації національної ідентичності, а також сприяння антиамериканським, консервативнохристиянським і євразійським цінностям», – ідеться у доповіді.
А Служба безпеки Естонії у своїй доповіді за 2015 рік підкреслила, що «Кремль намагається використовувати російську діаспору». Окрім цього, зазначають, що Росія охоче виділяє гроші на «створення лояльних медіаресурсів за кордоном, у тому числі в Естонії».
«Замість того, щоб підтримувати російськомовних людей, Кремль вирішив провадити «політику співвітчизників». Для того, аби посилити свій вплив, режим Путіна використовує реальні і вигадані проблеми, а також чутливі теми, разом із м’якою силою», – ідеться в естонському звіті.
Таким чином АТА – яскравий приклад політики «русского мира», про який Сергій Лавров чітко говорить у своїй промові. Цей конгрес, за його словами, створили в Росії, а зареєстрували у Брюсселі 2014 року. На чолі АТА – етнічний татарин Флюр Шапіров, який живе в Литві. Сам Шапіров пише про себе як про голову татарської асоціації Nur у Клайпді (Литва), яку пов’язує з АТА. Утім представники Nur написали у березні 2016 року офіційного листа Шапірову, копію якого має Радіо Свобода, де зазначили, що вперше чують про АТА і не мають до справ цієї організації жодного стосунку.
«Украли наші ідеї»
Не зважаючи на усі ці обставини, АТА зареєстрована в Євросоюзі як всесвітній представник татарських громад. А це дозволяє реалізувати 11-й пункт їхньої резолюції, озвучений у Брно.
«Ми своєчасно представлятимемо наші проекти у численних організаціях Євросоюзу, що гарантують фінансову підтримку етнокультурним рухам», – ідеться в резолюції.
Судячи з минулого досвіду, ці проекти навряд матимуть щось спільне із просуванням татарської мови чи культури у світі. Виступаючи на зустрічі в Брно, представник Російського МЗС Микола Барабанов прокоментував, що завданням АТА є доносити кремлівську версію ролі Росії у Другій світовій війні, наприклад, роздавати «георгіївські стрічки».
Уся історія навколо АТА розчаровує литовського татарського активіста Адаса Якубаускаса. За його словами, європейським татарам потрібна ефективна організація, і балканські татари починали обговорювати її створення, коли раптом виникла АТА.
«Ми хотіли створити європейську і проєвропейську організацію. На жаль, вони вкрали нашу ідею і створили натомість АТА. І я наголошу ще раз: її зареєстрували у Брюсселі, але фінансують із Росії. Для нас це неприйнятно», – додав він.
Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»
