Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 23:02

Австрія хоче проросійського президента: чи треба перейматись Україні і ЄС?


Норберт Хофер

Норберт Хофер

У першому турі лідирує ультраправий Норберт Хофер, який закликає зняти санкції з Росії і боротись із мігрантами

Проросійський Норберт Хофер від націоналістичної Партії свободи лідирував у першому турі президентських виборів в Австрії. Через місяць, після 22 травня, стане відомо, чи очолить державу політик, який прагне співпрацювати з Росією в енергетичній галузі та закликає зняти з неї санкції. Утім, австрійські й українські аналітики запевняють: суттєво це не вплине на закордонну політику, адже там і так усі політичні сили – проросійські. Утім, те, що говорили на захист Кремля за зачиненими дверима, озвучуватиметься тепер сміливіше. А Україна може взагалі випасти зі сфери інтересів Відня, якщо не стане привабливим і реформованим місцем для інвестицій.

Попередній підрахунок голосів першого туру президентських виборів в Австрії свідчить, що 45-річний Норберт Хофер із Партії свободи зі значним відривом лідирує. За даними міністерства внутрішніх справ Австрії, цей наймолодший кандидат набирає понад 36% за підсумком майже усіх бюлетенів. Явка на виборах – майже 68%, і Хофер переміг в усіх землях Австрії, за винятком Відня. Екзит-поли лише підтверджували його успіх.

Агітаційний банер Норберта Хофера: «Батьківщина потребує тебе зараз»

Агітаційний банер Норберта Хофера: «Батьківщина потребує тебе зараз»

А от екс-голова Верховного суду Австрії Ірмгард Грісс, будівельний мультимільйонер Ріхард Лугнер та двоє представників правлячих партій – соціал-демократ Рудольф Хундсторфер і консерватор Андеас Коль – залишились позаду.

Австрія – федеративна, парламентська, тож політичні заяви президента суттєво не впливають на зовнішню політику держави. Політичні обіцянки лідера президентських перегонів – ультраправі: зупинити потік мігрантів (за останній рік Австрія прийняла понад 100 тисяч осіб) та не виконувати рішення Євросоюзу.

Тривожною є також позиція Хофера щодо України. Зокрема, він висловлювався за розв’язання російської-українсько кризи на основі «права народів на самовизначення».

Посол України в Австрії Олександр Щерба пише у своєму Твіттері, що Хофер планує також «вставляти палки в колеса» євроінтеграції.


«Обраний на посаду президента має бути лідером усіх австрійців. Проте, це не означає, що я відмовлюся від своїх переконань. Це абсолютно зрозуміло: маю власні цінності, і буду їх дотримуватимуся», – прокоментував Хофер після оголошення попередніх результатів.

Агітаційний банер Александра Ван дер Беллена: «Вітчизна закликає триматися разом»

Агітаційний банер Александра Ван дер Беллена: «Вітчизна закликає триматися разом»

Його суперником у другому турі, 22 травня, стане позапартійний, проте підтримуваний Партією зелених 72-річний Александр Ван дер Беллен (близько 20%). Він, натомість, лояльніше коментує тему мігрантів. Утім, і він підтримує співпрацю з Росією та навіть має російське коріння.


Вже за місяць до другого туру очевидно: дві популярні колись партії – Соціал-демократична партія Австрії та Австрійська народна партія, що протягом десятиліть правили Австрією, зараз потерпіли фіаско.

Федеральний канцлер Австрії Вернер Файманн, який представляє Соціал-демократичну партію, розчарований результатом.

«Це чітке попередження для уряду. Ми маємо налагодити тіснішу співпрацю і досягти кращих результатів», – говорить він про кооперацію двох партій-гігантів у парламенті.

Хайнц Фішер, чинний президент Австрії, обіймає цю посаду два терміни поспіль і на цих виборах балотуватись уже не міг.

Як голосують австрійці

Штефан із Відня ще о сьомій годину ранку виїхав на виборчий майданчик, адже хотів «проголосувати за свої права».

«Хто мій кандидат – справа особиста, про це нікому не треба знати. Щодо Норберта Хофера думаю, що він – як молодий чоловік – може для молоді Австрії багато зробити. Для наших наймолодших виборців політика не дуже цікава, а важливо мати сучасного президента», – каже він.


Австрійка Тереза ж голосувала за Рудольфа Хундсторфера – 64-річного члена Соціал-демократичної партії Австрії, який не потрапляє до трійки лідерів першого туру.

«У другому турі голосуватиму за Ван дер Беллена, тому що у Партії зелених хороші ідеї. А позиція Хофера і усієї його партії – суперечлива. Він хотів би об’єднати посади президента та канцлера, а це, на мою думку, фактично, диктатура. І якщо глянути, чого досягла його Партія свободи на сьогодні – не видно нічого, окрім маніпуляцій. Якщо хтось представляє мій гнів і переживання – не значить, що я за нього голосуватиму. Краще віддати голос людям, які пропонують чіткі рішення», – пояснила вона.

Екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт: «Це політичний землетрус»


І Йоган і Тереза досить розмито відповідають на питання, як мають розвиватись відносини Австрії з Росією, та як – із Україною. Із відповідей складається враження, що пересічний австрієць не бачить загрози для відносин із Києвом, якщо новообраний президент буде відверто проросійським. На їхню думку, потрібно мати «хорошу співпрацю», зокрема – у галузі торгівлі.

Австрійців цікавить не чужа війна, а гроші від туризму, торгівлі й інвестицій – українська студентка у Відні

Анастасія Собова приїхала до Відня з Києва вчитись на політолога. Вона з інтересом моніторить перебір австрійських виборів та зазначає, що лідерство Хофера її здивувало. Хоч австрійська молодь переважно аполітична, утім, молодим людям імпонує ідея мати молодого президента, додає студентка. Хофер у свої 45 років виділяється на тлі 70-річних конкурентів, багато виступає по телевізору та завісив країну плакатами «Твоя Батьківщина потребує тебе зараз».

Австрійці повірили дещо популістським обіцянкам Хофера

«Думаю, що він отримав таку підтримку, бо людей напружує ситуація з мігрантами, а ліберальні представники влади не можуть нічого з цим вдіяти. Мабуть, австрійці повірили дещо популістським обіцянкам Хофера. Але завдяки чому він точно отримав підтримку, так це за його прихильне ставлення до Росії», – каже вона.

За словами Анастасії, багато австрійців «страждають» від нестачі російських грошей: це стосується як туризму (росіяни значно менше приїжджають до Австрії), так і загалом партнерських відносин між країнами.

«Австрійцям, почасти, все одно – де там і з ким точиться війна. Більш того, австрійці переважно похилого віку дуже й дуже тепло ставляться до росіян, вважають що наші країни повинні дружити, а не воювати. На цьому Хофер мабуть і «виїхав», – вважає Анастасія Собова.


Австрійський політичний оглядач Гаральд Юнґройтмаєр, натомість, переконаний, що секрет успіху Норберта Хофера – не стільки різка риторика, скільки популярність саме його Партії свободи. Люди стомились від партій-титанів та проголосували за ультраправих, які обіцяють зміни.


А Партія свободи критично висловлювалась проти мігрантів задовго до теперішньої кризи, що вивело політичну силу у фаворити, каже він. Окрім того, Хофер заручився підтримкою усіх виборців, що не люблять Європейський союз та хочуть вийти з його складу. Також його політична сила гучніше усіх підтримувала Росію в останні роки, коли торгівля та партнерство між двома державами постраждали від санкцій. Утім, переконаний аналітик, якщо Хофера підтримують у другому турі, це навряд чи відразу змінить політику Австрії щодо Росії та України. Це можливо лише в довготривалій перспективі, додає він.

Що чекати Україні?

Норберт Хофер – не єдиний друг Кремля в Австрії: там всі політичні сили, якщо не прихильні, то лояльні до Росії. Різниця лише в тому, що Партія свободи більш відкрито заявляє про свою позицію, говорить аналітик Інституту світової політики Дарія Гайдай.

До 2013-го на зустрічах цієї сили часто були присутні російські націоналісти, однодумці Хофера неодноразово критикувати санкції проти Кремля та закликали переглянути їх. Причина цього меркантильна: Австрію та Росію традиційно пов’язують бізнес-інтереси, Відень готовий підтримувати Москву у проекті газопроводу «Північний потік–2», а Кремль створює привабливі умови для інвестицій у відповідь. «Кардинально нічого не зміниться, просто те, що говорили за закритими дверима – говоритимуть вголос», – резюмує Гайдай.


Україні ж із австрійськими симпатіями до Росії конкурувати важко.

«Щодо України все складніше: австрійські інвестори вичікують, їхня політика диктується економічними інтересами. Якщо вони не бачитимуть стабільності, сприятливого бізнес-клімату в Україні – Австрія втратись інтерес. Австрійці не довіряють реформам, чекають на конкретні кроки. Не дуже розуміють ситуацію навколо війни», – каже Гайдай.


Необхідність переглянути санкції проти Росії висловлювала не одна австрійська політична сила, каже Гайдай. Утім визначальною у цьому питанні буде позиція Німеччини, а не Австрії. А на процес євроінтеграції також навряд чи впливатиме проросійський президент Австрії: важливі рішення ухвалюються централізовано в Брюсселі, а Україна вже має свою «дорожню карту реформ» із покроковими інструкціями в рамках асоціації.

Найбільший вплив гіпотетичне президентство Хофера матиме не на Україну чи Росію, а на Європейський союз. За словами Дарії Гайдай, його політична сила євроскептиків буде надалі критикувати рішення Брюсселя та долучиться до його «табору опонентів».


«Це впливатиме на ситуацію в ЄС, стане внутрішнім викликом. Із цим Брюсселю доведеться рахуватись. В Євросоюзі уже шукають варіанти, як долати цей внутрішній скептицизм», – резюмує вона.

Враховуючи, що рейтинги Партії свободи зростають, у перспективі Норберт Хофер зможе ініціювати парламентські вибори, а його сила матиме нагоду сформувати уряд.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG