Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:26

«До 2030 року загальна залежність ЄС від ядерної енергії зменшиться» – європейський експерт


Бельгійська АЕС в селищі Тіанж

Бельгійська АЕС в селищі Тіанж

«Для багатьох в Європі Чорнобиль – це був сигнал до пробудження»

Чорнобильська аварія змінила не лише ставлення багатьох європейців до атомної енергії, вона змінила політичну сцену Європи, вивівши на неї екологічні рухи, що об'єдналися у партії. Внаслідок аварії, що сталася в Україні, багато європейських країн принципово відмовилися від ядерної енергії, і навіть там, де нічого не сталося, ведуться пошуки чистіших та безпечніших джерел енергії. Про це говоримо з керівником відділу енергетики та досліджень зміни клімату Центру європейських політичних досліджень Арно Беренсом.

Арно Беренс

Арно Беренс

– Критики атомної енергетики були в Європі ще до Чорнобильської аварії, але ця катастрофа мала найбільший вплив на громадську думку в Європі. Бо вперше стало очевидно, які широкі наслідки може мати ядерна аварія. Бо наслідки відчули люди навіть у найвіддаленіших куточках Європи, багато людей, особливо дітей, постраждали від аварії.

Для багатьох в Європі Чорнобиль – це був сигнал до пробудження

Для багатьох в Європі Чорнобиль – це був сигнал до пробудження.

У багатьох країнах протестний рух проти використання ядерної енергії призвів до створення політичних партій

У багатьох країнах, наприклад у Німеччині, Австрії, інших країнах, протестний рух проти використання ядерної енергії призвів до створення політичних партій, які потім стали правлячими партіями. Тож вплив Чорнобильської аварії був не лише в енергетичній сфері, але і в політичному житті Європи та її жителів.

– Незважаючи на цей шок, який тоді пережили європейці, не всі європейські країни відреагували на Чорнобильську аварію однаково. Бельгія, Швейцарія, Німеччина та Австрія, які Ви вже згадали, відмовились від використання ядерної енергетики. Деякі, наприклад, Франція, вирішили продовжувати розвивати ядерну енергетику, а інші просто не мали вибору, бо такі країни, як Болгарія, Латвія чи Чехія, вже мали на своїй території радянські атомні станції, від яких було важко відмовитись, не завдавши значних збитків своїй економіці. Чому Європа не змогла виробити спільного погляду на ядерну енергетику? Наскільки вагомим залишається аргумент прихильників ядерної енергії про те, що це – одна з найдешевших видів електроенергії?

В Європі досі немає такого єдиного місця, де можна було б зберігати це паливо після використання

– Щодо дешевизни, то я не думаю, що цей аргумент колись відповідав дійсності. Якщо ви візьмете до уваги всі витрати, пов’язані з експлуатацією ядерних електростанцій, і особливо виведення їх з експлуатації, тоді ваша уява про витрати буде цілком інакшою. Також варто згадати про зберігання відпрацьованого ядерного палива. В Європі досі немає такого єдиного місця, де можна було б зберігати це паливо після використання. Ці витрати навіть уявити собі важко.

Відмовитися від ядерної енергії після того, як вона вже з’явилася у ваші мережі, дуже складно

Але те, що різні країни по-різному відреагували на Чорнобильську аварію можна пояснити і політичною залежністю, і тим, що вони не могли швидко замінити ядерні електростанції, які будувалися на тривалу перспективу – 60 років, а інколи навіть 80 років. Тож відмовитися від ядерної енергії після того, як вона вже з’явилася у ваші мережі, дуже складно.

Навіть на прикладі Німеччини ви можете побачити, наскільки повільний і складний є цей процес. Рішення було ухвалено 20 років тому, і тільки в 2022 році остання ядерна електростанція буде відключена від мережі.

Але в тих країнах, де до ядерної енергії ще не підступалися, такі аварії впливають на громадську думку. Наприклад, після «Фукусіми» в Японії, референдум з цього питання в Італії був негативний.

Тож питання безпеки є ключовим для ядерної енергії і, я б сказав, для енергетиків також. Бо якщо стається аварія, вони стикаються з цілковитою зміною громадської думки, політичного та інвестиційного клімату і опиняються перед величезними вкладеними коштами, які неможливо повернути. Тож їхні інвестиції пропадають. Це сталося, наприклад, в Австрії, де попри те, що ядерна електростанція була збудована, її так і не ввели в експлуатацію, бо люди були проти.

– Яким Ви бачите розвиток ядерної енергетики в Європі у майбутньому?

Зараз в ЄС – приблизно чверть усієї електроенергії походить з ядерних джерел

– Зараз в ЄС – приблизно чверть усієї електроенергії походить з ядерних джерел. Декілька країн повідомили про рішення вивести свої ядерні електростанції з експлуатації. Але є і такі, що навпаки, не маючи жодної ядерної електростанції зараз, мають намір будувати їх у майбутньому, це – Польща, наприклад.

Навіть якщо будуть введені в експлуатацію ті реактори, що плануються зараз, до 2030 року все одно загальна залежність ЄС від ядерної енергії зменшиться. Тож я не передбачаю жодного ядерного ренесансу в Європі

Але навіть якщо будуть введені в експлуатацію ті реактори, що плануються зараз, до 2030 року все одно загальна залежність ЄС від ядерної енергії зменшиться. Тож я не передбачаю жодного ядерного ренесансу в Європі. Бо вже з’являються нові джерела енергії, які є дешевшими, гнучкішими і краще пристосованими до лібералізованого європейського ринку електроенергії, який вибудовується.

– Україна намагається об’єднати свій ринок електроенергії з європейським. При цьому її залежність від ядерної енергетики є значно більшою, ніж європейська. Чи не стане на перешкоді цьому європейська громадянська думка, яка є переважно проти ядерної енергії?

Україна має не лише переглянути свою енергетичну стратегію щодо екологічної безпеки, але і щодо загальної безпеки, стати менш залежною від одного джерела і від одного експортера

– На мою думку, в України, як у багатьох інших східноєвропейських країн, немає можливості швидко перебудувати свою енергетичну галузь. Це – інвестиції, які робляться на десятиліття, а тому потрібна довгострокова стратегія щодо того, як Україна хоче вибудовувати свій енергетичний сектор: чи вона хоче більше залежати від газу, чи вугілля, чи продовжувати використовувати ядерну енергію, а що вона думаю про відновлювальну та інші нові джерела енергії? Думаю, що всі ці питання потребують відповіді, що Україна має не лише переглянути свою енергетичну стратегію щодо екологічної безпеки, але і щодо загальної безпеки, стати менш залежною від одного джерела і від одного експортера.

На цю ж тему:

26.04.2016
Ера антиатома: чи врятують Європу від нових «чорнобилів» маніфестації й «радіоактивний» сир камамбер?
Замість закривати АЕС, «ми зосереджені на ідеї, як нам владнати ядерну катастрофу» – євродепутат далі

25.04.2016
Чорнобильська катастрофа: потрібна енергетична революція?
«Перехід на використання відновлюваних джерел енергії створить нові робочі місця. Немає якихось серйозних економічних або технічних перешкод для такого переходу» – Малькова далі

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG