Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:26

Україна не залишилася сам на сам із наслідками Чорнобиля – Порошенко


Президент України Петро Порошенко під час виступу біля ЧАЕС. Чорнобиль, 26 квітня 2016 року

Президент України Петро Порошенко під час виступу біля ЧАЕС. Чорнобиль, 26 квітня 2016 року

Міжнародні донори виділили додаткові кошти на сховище радіоактивних відходів та інші «чорнобильські» проекти в Україні

Київ – Додаткові 87 мільйонів євро на проекти з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії виділяють Україні ЄБРР та держави-донори, заявив президент України Петро Порошенко. У 30-і роковини Чорнобильської катастрофи міжнародні донори та представники української влади зустрілися на Чорнобильській АЕС де, зокрема, підписали угоду про надання Україні додаткових коштів на проекти щодо ліквідації наслідків аварії. А також – особисто оцінили реалізацію одного з них. Ідеться про новий конфайнмент (укриття) для четвертого енергоблоку ЧАЕС, будівництво якого перебуває на завершальній стадії. Порошенко пообіцяв, що й Україна вкладатиме свою частку у проекти в Чорнобильській зоні відчуження та у підтримку ліквідаторів аварії. 26 квітня він своїм указом створив державний біосферний заповідник на території зони відчуження.


Через російську агресію Україна посилила заходи безпеки на своїх атомних електростанціях. І досвідом захисту АЕС в умовах збройного конфлікту вона ділиться з іноземними партнерами, заявив президент України Петро Порошенко.

Російська агресія створила загрозу повторення атомної катастрофи на території нашої держави

«Російська агресія, по-перше, підірвала довіру неядерних держав до режиму нерозповсюдження цієї зброї, а по-друге створила загрозу повторення атомної катастрофи на території нашої держави», – сказав Порошенко під час відвідин ЧАЕС у 30-і роковини з дня аварії.

Росія готувала повномасштабну війну проти України, планувала військові дії і заворушення на більшій частині території нашої держави

За словами президента, активні бойові дії відбувалися за кілька сотень кілометрів від Запорізької АЕС. «Росія готувала повномасштабну війну проти України і, як мінімум, планувала військові дії і заворушення на більшій частині території нашої держави, зокрема там, де розміщено чимало небезпечних об’єктів», – зазначив український президент.

У зв’язку з цим, за словами Порошенка, Україна посилила заходи безпеки на своїх АЕС і захищає їх від можливих атак з боку диверсійних груп.

Якщо вірус BlackEnergy використали для атаки на наші обленерго, то де гарантії, що подібні технології не загрожують і атомним станціям?

«Боротьба проти можливого ядерного тероризму має координуватися на міжнародному рівні, і в цій співпраці бере активну участь Служба безпеки України. Це стосується, до речі, і новітніх кіберзагроз, які в часи Чорнобиля для нас ще просто не існували. Якщо вірус BlackEnergy використали для атаки на наші обленерго, то де гарантії, що подібні технології не загрожують і атомним станціям?» – припустив президент.

Україна не відмовляється від «мирного атома», але розвиватиме альтернативу йому – Порошенко

Попри негативний досвід Чорнобиля та сучасні ризики, Україна на даний час не зможе відмовитися від атомної енергетики, яка становить майже 60% в енергетичному балансі держави, визнає Порошенко. Але додає, що уряд має думати про альтернативні джерела енергії.

«Очевидно, що ані сьогодні, ані завтра Україна, диверсифікуючи поставки енергоносіїв і виборюючи енергетичну незалежність, не зможе відмовитися від атомної енергетики. Але в той же час ми маємо думати і про нові технології, і про альтернативи і нетрадиційні джерела енергії, про збільшення енергоефективності», – заявив Порошенко, відвідуючи конфайнмент, який завершують будувати біля четвертого енергоблоку ЧАЕС. Він уточнив, що питання енергозбереження, одразу ж після травневих свят обговорюватимуть на засіданні Національної ради реформ.

Порошенко подякував міжнародним фінансовим інституціям та країнам-донорам, які допомагали і допомагають Україні долати наслідки Чорнобильської катастрофи. Напередодні міжнародні донори ухвалили рішення про додаткові внески на реалізацію чорнобильських проектів на 87,5 мільйона євро. І 26 квітня в присутності Порошенка український міністр екології та природніх ресурсів Остап Семерак, директор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін та президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті підписали відповідну поправку до угоди між Україною та ЄБРР, яка передбачає виділення цих коштів.

«Підписані сьогодні документи про виділення ЄБРР додаткових коштів на завершення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива будуть ще одним кроком нашої співпраці», – зазначив Порошенко.

Водночас і сам український уряд в умовах кризи має знаходити з державного бюджету кошти для реалізації чорнобильських проектів та для задоволення потреб постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, заявляє президент України Петро Порошенко.

Уряд в умовах економічної кризи, що виникла через російську агресію, має знайти на потреби чорнобильців максимум – після задоволення потреб на оборону і безпеку

«Вважаю, що уряд в цих складних умовах економічної кризи, що виникла через російську агресію, має знайти на потреби чорнобильців максимум можливого з бюджету – після задоволення потреб на оборону і безпеку», – так пояснив логіку майбутніх дій влади президент.

Відвідуючи зону відчуження 26 квітня, Порошенко поклав квіти до меморіалу ліквідаторам, загиблим внаслідок аварії на ЧАЕС.


На Банковій дали зелене світло Чорнобильському біосферному заповіднику

На думку Порошенка, чорнобильська катастрофа поставила на порядок денний багато проблем у сфері безпеки, інженерно-технологічних, екологічних і медичних завдань.

Того ж дня, 26 квітня, президент України Петро Порошенко своїм указом створив Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

Про це йдеться у повідомленні на сайті президента.

«Новостворений біосферний заповідник стане однією з найбільших природоохоронних установ України, загальною площею 227 тисяч гектарів», – йдеться у тексті повідомлення.

Загалом площа зони відчуження перевищує 260 тисяч гектарів. За пропозицією Мінприроди, в заповідник не повинні входити промислові об’єкти в зоні та власне сам майданчик ЧАЕС.

Він буде розташований на території Іванківського і Поліського районів Київської області в межах зони відчуження і зони обов’язкового відселення.

Вказується, що створення цього заповідника «стало першим важливим кроком на шляху відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок техногенної катастрофи».

Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року призвела до масового радіаційного забруднення територій, з яких виселили близько 200 тисяч людей. Зони відчуження були створені на території Київської області в Україні, Гомельської та Могильовської областей Білорусі, а також Брянської області Росії.


Безпосередньо від вибуху і при гасінні пожежі загинула 31 людина, понад 200 було госпіталізовано. Водночас точну кількість людей, які передчасно померли або втратили здоров’я внаслідок аварії, підрахувати неможливо. За словами Петра Порошенка, «прямі й опосередковані людські втрати, кількість тих, хто помер чи став інвалідом, вимірюється сотнями тисяч».

Водночас, за спостереженнями науковців та екологів, трагедія 26 квітня призвела до того, що природа зони відчуження відновлюється через майже повну відсутність людини на цій території. Відтак екологи багато років поспіль закликали надати зоні відчуження заповідний статус.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG