Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:15

Україна і дезінформація Кремля. Мова пропаганди


Російський телеведучий Дмитро Кісельов

Російський телеведучий Дмитро Кісельов

Вже майже рік у ЄС працює команда EEAS East STRATCOM Team, що відслідковує кремлівську пропаганду

Україна й досі залишається головною ціллю дезінформації Кремля. Про це йдеться у огляді Kremlin Watch Monitor із посиланням на черговий звіт команди EEAS East STRATCOM Team. Ця команда відслідковує кремлівську пропаганду у медіапросторі європейських країн. Головними історіями минулого тижня стали «новини» про те, що Євросоюз і США кооптують міжнародне право у «свою» війну проти Росії, а Росія не має нічого спільного з мінськими домовленостями. Також у Kremlin Watch Monitor названі останні кроки «зусиль» дезінформації Кремя у Європі і продемонстровано інфографіку, що допоможе розпізнати «гібридних тролів».

Вже майже рік у ЄС працює команда EEAS East STRATCOM Team, що відслідковує кремлівську пропаганду у медіапросторі європейських країн. У черговому звіті зібрані приклади дезінформації російських і сепаратистських видань та маловідомих блогерів. Це 43 приклади дезінформації, більше ніж 30 із них стосуються України.

Наприклад, фейковий лист від буцімто президента України Петра Порошенка американській газеті New York Times. Від імені президента України пранкери Володимир Кузнецов та Олексій Столяров обговорили з американськими журналістами корупцію в Україні, кадрову політику Києва і панамські офшори. Журналісти зупинили публікацію фейкового матеріалу, перевіривши достовірність запису в прес-службі президента України, яка, в свою чергу, звинуватила у фабрикації російські спецслужби.

Ще один яскравий приклад дезінформації – як російські ЗМІ спотворили слова глави МЗС Німеччини. У російських виданнях зазначали буцімто Штайнмаєр перед зустріччю представників розвинених країн «Групи семи» в Японії висловив бажання повернути Росію в цей міжнародний клуб і нібито відзначив «конструктивну роль Росії у врегулюванні кризи в Україні та Сирії». Насправді, Штайнмаєр лише сказав, що для повернення Кремля у цей міжнародний клуб необхідний «політичний внесок» Росії у вирішення конфлікту в Україні і тривала «конструктивна роль» у мирному врегулюванні сирійського конфлікту.

Скріншот з сайту Stopfake.org

Скріншот з сайту Stopfake.org

Серед прикладів дезінформації також дуже поширені програми, твердження, які не мають реальних доказів. Наприклад, у випуску російської програми «Документальний проект. Росія. Велика місія» кажуть про русофобію та антиросійську істерію на Заході. Однак, при цьому не демонструють жодних доказів переслідування російської меншини на Заході. Так само, як не наводять реальних доказів і в новинах про те, що США буцімто підтримують ескалацію заморожених конфліктів уздовж кордонів Росії, і що ескалацію нагірно-карабаського конфлікту було спричинено держсекретарем США.

Євроатлантичні експерти про дезінформацію

Письменниця та авторка EuromaidanPress Паула Черток (Paula Chertok) пише про те, як міфи Росії про ситуацію в Україні проникли у мову світових мас-медіа. Про це йдеться в огляді Kremlin Watch Monitor.

Письменниця Паула Черток сперечається щодо використання словосполучення «українська криза» чи «криза в Україні» у медіа, тоді як насправді йдеться про війну Росії проти України. А словосполучення «українська криза» відвертає увагу від самої Росії, яка є відповідальною стороною.

Черток наголошує, що медіа мали б говорити не про «кризу», а про «війну» в Україні.

«Ми звикли, що російські ЗМІ використовують визначення «криза», а не «війна», саме тому, що це зменшує відповідальність Росії. Державні агентства Sputnik і RT («Росія сьогодні») надрукували тисячі статей про «українську кризу», всі вони увіковічують російські міфи про Україну. Але ще більш бентежить те, що ми бачимо, як ті ж мовні моделі з російських пропагандистських видань просочуються у вільні західні медіа. Як результат, люди читають новини про Україну, які подані з російської точки зору і з більшою кількістю російських міфів», – йдеться у статті.

Паула Черток наводить приклад публікації на сайті BBC про заборону російських фільмів в Україні. Вона каже: автори використовують слово «війна» у контексті інформаційної, гібридної, та інших війн. Однак, коли мова заходить про війну в Україні як таку, то саме слово «війна» вже відсутнє.

«Україна досі живе з війною на її кордоні з Росією. Слава богу, війна на Донбасі зменшилася за минулий рік. Але вона продовжується. Щодня повідомляють про постраждалих та артилерійські удари по селах і районах. З огляду на цю реальність, рішення BBC використовувати слово «війна» для всього, окрім фактичної війни, і вибір евфемізму, як «криза» для реальної війни, є, щонайменше, невдалим», – пише авторка.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Також Паула Черток звертає увагу на так звану мову «рівності» у матеріалах про протистояння на Донбасі. Вона зазначає, що в західній пресі використання такої мови нав'язує читачу версію, що і Україна, і Росія в рівній мірі винні у війні, й вони обоє однаково винні в загальній схемі речей. Йдеться про вживані у матеріалах таких словосполучень, як «один одного», «з обох сторін». Як зауважує Черток, коли такі речі представлені у форматі: «він сказав», «вона сказала» – неможливо визначити, на чиєму боці правда. І саме так читач стає жертвою російської пропаганди.

«Неодноразово використовуючи слова про еквівалентність, без відповідної контекстуалізації з добре встановленими фактами, ми думаємо, що ми читаємо про партії, які однаково погані, однаково брудні, і в рівній мірі винні у нинішній війні «кризи», – пише авторка.

Паула Черток пише, що подібна мова «еквівалентності» двох сторін знижує незаперечну роль Росії як агресора. А коли Росія представлена агресором, це пом’якшується шляхом додавання фраз, на кшталт: «З точки зору Києва»; «Київ вважає Росію державою-агресором»; «Україна вважає, що Росія становить загрозу національній безпеці». Самі по собі ці фрази цілком можуть використовуватись у журналістиці, але вони також дуже добре «підіграють» російській пропаганді.

Інфографіка: як визначити гібридних тролів

За матеріалами Kremlin Watch Monitor

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG