Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 20:33

Свято і мир. Що пропонують українці тим, у кого Великдень в окопах?


Великдень в одному з підрозділів Збройних сил України на Донбасі. 1 травня 2016 року. Фото із Facebook-сторінки Сергія Базарного

Великдень в одному з підрозділів Збройних сил України на Донбасі. 1 травня 2016 року. Фото із Facebook-сторінки Сергія Базарного

Суспільство дезорієнтоване та демілітарізоване, що в умовах війни означає капітуляцію, переконаний експерт

Рівень волонтерської допомоги армії зменшився в десятки разів, порівняно із тим, яким він був на початку збройного конфлікту на Донбасі. «Суспільство не збирається воювати та захищатись», – каже експерт і пояснює це наслідком риторики влади. Проте свято Великодня активізувало допомогу населення армії. Машини волонтерів, які прямували на схід, буквально переповнили пасками та крашанками. Але ця активність мине із святковими днями, вважають волонтери.

В десятки разів знизився рівень допомоги, яку громадяни країни надавали у найскрутніші моменти як військовим, так і пораненим чи переселенцям, зазначає волонтер та військовий експерт Юрій Касьянов.

Суспільство зараз дезорієнтоване та демілітарізоване, що в умовах війни означає капітуляцію, переконаний він. Суспільство не збирається воювати та захищатися. Вважає, що причиною цьому є повідомлення, які надсилає через ЗМІ українцям вище політично-військове керівництво країни. А саме, що Україна не здатна самотужки впоратися із ворогом і через постійні сподівання на допомогу з Заходу.

Через таку ситуацію, сама армія неефективна, попри те, що держава її вже забезпечує повністю, вважає Юрій Касьянов.

Зараз питання в тому, щоб в армії була зрозуміла мета, щоб вона складалась з мотивованих людей

«Питання не в тому, як забезпечити армію. Питання в тому, що в нас армія якісно не змінилась. Армія як була, так і залишилась робітничо-селянською. Вона складається з тих людей, які не змогли, як то кажуть, «відмазатися», тобто дати хабар і не піти служити. Або з тих, хто не знайшов свого місця в мирному житті, їм запропонували зарплату контрактника і вони пішли служити. Не кажу вже про патріотів-добровольців, бо їх стало дуже мало у звязку з тим, що вони не бачать свого місця в цій «окопній» війні. Держава стала забезпечувати більше, але зараз питання в тому, щоб в армії була зрозуміла мета, щоб вона складалась з мотивованих людей. Головне, щоб в ній були гідні командири. Цього немає», – наголошує військовий експерт.

Чи стане Великдень початком деескалації?

Попри те, що напередодні Великодня в Мінську були досягнуті нові домовленості про чергове припинення вогню і дотримання режиму повної тиші, її наразі не фіксують. Як зазначають у прес-центрі штабу АТО, 30 квітня було зафіксовано близько 30 обстрілів з боку бойовиків, в тому числі і з важкої зброї. Один український військовий загинув, семеро поранено в районі Авдіївки та на Маріупольському напрямку. Щодо 1 травня, штаб відзвітував, що втрат і поранених серед українських військових немає. 1 та 2 травня виявилися спокійнішими – українська сторона зафіксувала 6 та 5 обстрілів за добу.

Практично щодня в штаб української військової операції на сході надходить інформація від розвідки, що бойовики на різних ділянках лінії розмежування перекидають сили, відбуваються ротації, в деяких локаціях проходять заходи з бойової підготовки. Але мови про те, що там готуються до масштабного прориву української оборони наразі немає, зазначають в прес-центрі штабу АТО.

Ми всі сподіваємось, що Великдень стане точкою відліку, коли почнеться нормальний мирний перемовний процес, почнеться деескалація і на сході нашої Батьківщини припиняться обстріли

«Ми всі сподіваємось, що Великдень стане точкою відліку, коли почнеться нормальний мирний перемовний процес, почнеться деескалація і на сході нашої Батьківщини припиняться обстріли позицій ЗСУ. Збройні сили всі ці Великодні дні доклали максимум зусиль, щоб дотримуватись режиму тиші. Навіть коли бойовики відкривали вогонь по нас, ми намагались без зайвої потреби не відкривати вогонь у відповідь, коли не було прямої загрози життю військовослужбовців, інфраструктурі та життю місцевих мешканців», – зауважує Антон Миронович, речник штабу АТО.

Бойовики угруповання «ДНР» повідомляють натомість про обстріли з боку українських військових та двох загиблих і чотирьох поранених у Великодню ніч зі свого боку.

Вареники відрами та сотні крашанок – з Шепетівки на передову

Святковий настрій для бійців передової створювали волонтери, місцеві жителі, військові кухарі тилового забезпечення та самі воїни. Волонтери зазначають, що перед святами обсяг допомоги, принесеної українцями, значно виріс.

Ігор Оврашко, волонтер з міста Шепетівка Хмельницької області, їздить тричі на місяць в зону АТО і везе від 2 до 3 тонн смаколиків та продуктів для військових. Сам є мисливцем і рибалкою, тому везе від 200 до 400 кілограмів м’яса і риби. Їздить по всіх крайніх позиціях – всієї Донецької і частини Луганської областей. На деяких позиціях, зізнається, взагалі не було б пасок у військових, якби він не привіз.

160 пасок, близько 400 крашанок, 16 семилітрових відер вареників із картоплею, близько 14 відер вареників із капустою, 4 ящики лавашів (спекли з мішка муки друзі-грузини із Шепетівки) і все, що збирали церкви всіх конфесій, розвіз Ігор Оврашко на своєму транспорті напередодні Великодня. Готували всі разом: і парафіяни церков, і школярі, і мешканці Шепетівки та району.

Проте, головне не те, що ти привезеш, каже Ігор Оврашко, а сама увага та моральна підтримка.

Ігор втратив свого рідного брата на Сході, Сергія Оврашка – легендарного розвідника «Айдару». Не повернулись з цієї війни і його близькі колеги та друзі. Він не одну ніч провів разом із хлопцями в окопах та землянках, тому добре знає, що настрої українців позначаються на передовій.

Просто приїдь до хлопців, поговори, попий чаю

«Не привозячи нічого, просто приїдь до хлопців, поговори, попий чаю. Люди, до яких на «передок» не доїжджає, практично, ніхто, з вдячності, що до них хтось приїхав, зірку з неба або з гранітного каменю будь-який коктейль «видушать». І він насправді буде цілющий. Духовна близькість і підтримка взагалі ні з чим не порівнюється», – наголошує Ігор Оврашко.

Що відновлює бойовий дух в найскрутніші моменти на фронті?

Підтверджує слова волонтера і військовий, який наразі перебуває в зоні бойових дій. Сергій зазначає, що вкрай важливою є служби, які проводять капелани, священики різних конфесій та дитячі малюнки, які передають військовим через волонтерів з мирної території.

Багато хто взагалі перший раз тут, в зоні бойових дій, були залучені до релігійних свят так, як воно має бути завдяки військовим капеланам, церкві і тим людям, які знають, як ці свята мають проходити

«Хлопці, які тут проходять службу, з різних куточків України, різного віку, різної духовної культури. Багато хто з них взагалі перший раз тут, в зоні бойових дій, були залучені до релігійних свят так, як воно має бути завдяки військовим капеланам, церкві і тим людям, які знають, як ці свята мають проходити. Дуже важливі дитячі малюнки, які передали хлопцям. Звичайні дитячі малюнки, які підписані з якої школи, з якого класу. Якщо він про нас не забуває і про нас дбає, то це наше майбутнє, яке побудує нашу країну в найкращих традиціях», – переконаний військовослужбовець.

У штабі української військової операції на Донбасі зауважують, що змінилось і ставлення місцевих жителів до українських військових. Чимало привітань та гостинців бійці отримали саме від них. А всі молитви з передової були, не важко здогадатись, про мир та перемогу.

Про те, як і чим допомагали українці своїм військовим відсвяткувати Великдень, йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG