Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:48

Травень російських заборон в окупованому Криму


Мустафа Джемілєв, 3 травня 2014 року

Мустафа Джемілєв, 3 травня 2014 року

У травні 2014 року почалися масові репресії щодо представників кримськотатарського народу. Їх наслідки тривають дотепер

У перебігу подій «кримської весни» травень 2014 року, мабуть, найбільш запам'ятався кримським татарам. Цей місяць ознаменований низкою подій, що поклали початок масовим репресіям щодо представників кримськотатарського народу. Їх наслідки тривають дотепер.

Уже після того, як пролунали численні обіцянки російської влади і призначених Кремлем кримських чиновників про «краще життя кримських татар на рідній землі», пішли наочні спростування сказаного.

3 травня. Як це було

3 травня виповнилося рівно два роки з моменту, коли приблизно п'ять тисяч кримських татар зустрічали свого лідера – Мустафу Джемілєва – на адміністративному кордоні з півостровом. За тиждень до цього, перетинаючи адмінкордон, він отримав від російських силовиків «акт повідомлення про заборону в'їзду до Російської Федерації» терміном на п'ять років. У зв'язку з тим, що в «документі» не було ні печатки, ні підпису, це викликало сумніви в його законності, тому Мустафа Джемілєв відмовився його підписати.

Назад він намагався повернутися до Сімферополя літаком через Москву. Однак в аеропорту «Шереметьєво» російські прикордонники відмовилися його пропускати на територію Росії. Ця звістка спричинила міжнародний резонанс, а з вимогою скасування цієї заборони виступили як українська влада, так і низка міжнародних організацій, європейська влада і політики.

Цей факт також викликав невдоволення й обурення серед кримських татар, які ще не забули депортацію 1944 року і те, що саме Мустафа Джемілєв сприяв їхньому поверненню на батьківщину.

3 травня лідер народу зробив спробу повернутися до Криму. Така необхідність була зумовлена, зокрема, підготовкою до головного весняного свята кримських татар – Хидирлез, яке щороку відзначається на півострові. Святкувати його без свого національного лідера представники кримськотатарського народу в 2014 році відмовилися. Багато хто прагне дотримуватися цього принципу і зараз.

Тисячі активістів, членів Меджлісу та інших небайдужих кримчан того дня вирушили зустрічати Мустафу Джемілєва на пункт пропуску «Турецький вал» біля Армянська, виїхавши декількома автоколонами.

Щоб зустрітися з ним, людям довелося прорвати живий ланцюг бійців російського ОМОНу, які були спрямовані на «Турецький вал» для контролювання ситуації. Ті намагалися зупинити колони кримських татар декількома пострілами в повітря. Однак прорватися на контрольовану Україною частину адмінкордону їм все ж вдалося.

Таким чином зустріч кримських татар з національним лідером відбулася. Але ненадовго. Дорога до Криму для Джемілєва так і залишилася закритою. Окрім заборони на в'їзд, шлях додому йому тоді перегородили спеціально зігнані «Урали» і БТРи. Лідеру кримських татар довелося повернутися до Києва.

Уже тепер Мустафа Джемілєв зізнався «Крим.Реалії»: на той момент у нього були сумніви, що йому вдасться повернутися на півострів. «Я тоді сумнівався, що мені дадуть повернутися, але надія була. Акція, яка тоді відбулася там, на адмінкордоні, показала єдність кримських татар, зокрема і в боротьбі проти російських заборон», – говорить він.

Як акція стала кримінальною справою

Наслідки акції виявилися невтішними для її організаторів і учасників. Вже наступного дня підконтрольна Росії прокурор Криму Наталія Поклонська звинуватила їх в «екстремізмі» і надіслала постанову до Слідчого комітету Росії й ФСБ Росії для порушення кримінальної справи.

Акції на підтримку Мустафи Джемілєва вона кваліфікувала як «незаконні екстремістські дії, пов'язані з масовими заворушеннями, перекриттям автотрас, незаконним перетином державного кордону Росії в поєднанні з перешкодою законній діяльності державних органів, а також застосуванням насильства».

У рамках «справи 3 травня» до відповідальності були притягнуті понад сто кримських татар. Серед них, заарештовані п'ять осіб: Муса Абкерімов, Рустем Абдурахманов, Таїр Смедляєв, Едем Ебулісов і Едем Османов. Їм довелося відсидіти в слідчому ізоляторі кілька місяців. Чотирьом з них присудили умовні терміни ув'язнення. Розгляд справи за обвинуваченням Едема Османова ще не завершений.

За інформацією Меджлісу, приблизно сто кримських татар, які на знак солідарності зі своїми співвітчизниками 3 травня 2014 року перекрили кілька трас у Криму, згодом були оштрафовані судом на суми від 10 до 40 тисяч російських рублів (від 3 до 13 тисяч гривень). Детальніше про це «Крим.Реалії» писали в матеріалі «Справа 3 травня»: чотири терміни за зустріч із Джемілєвим.

Через два тижні після акції 3 травня кримським татарам вперше після їх повернення до Криму заборонили проводити заходи в пам'ять про депортацію, які відбувалися упродовж багатьох років у центрі Сімферополя. Збиратися тут вони не можуть і зараз.

Через два місяці після акції російська влада півострова закрила дорогу до Криму голові Меджлісу кримських татар Рефату Чубарову. Заборона на в'їзд в Росію, ухвалена підконтрольною Росії прокуратурою Криму, була зачитана йому на контрольному пункті пропуску «Чонгар», куди він повертався з Генічеська Херсонської області, де проходило засідання Меджлісу.

Згодом і Рефат Чубаров, і Мустафа Джемілєв спробували оскаржити ці заборони, щоб мати можливість домогтися їх розгляду в Європейському суді з прав людини.

Рішень судів щодо цих апеляцій досі немає. В середині квітня стало відомо, що Міщанський суд Москви передав позов Мустафи Джемілєва до Московського міського суду. За словами адвоката Марка Фейгіна, справа засекречена.

Через два роки російська влада Криму також домоглася судової заборони Меджлісу кримських татар, звинувативши його в «екстремістській діяльності». Боротьба за скасування цього рішення теж почнеться у травні.

Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG