Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:06

«Ми повинні навчити кримчан обходити заборони російської влади» – Вадим Черниш


Вадим Черниш

Вадим Черниш

Чого кримчанам чекати від Міністерства з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб

Від самого початку анексії Росією українського Криму громадські діячі заявляли про необхідність створення відомства, яке б комплексно займалося кримською проблемою. Наприкінці квітня в Україні з'явилося Міністерство з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Очолив його Вадим Черниш, який до цього керував Державним агенством з питань відновлення Донбасу.

Діяльність української влади в деокупації півострова за останні два роки експерти оцінюють як провальну. Вони зазначають: і Державна служба у справах Криму та Севастополя, і Державна агенція з питань відновлення Донбасу так і не стали ефективними органами з вирішення доручених їм проблем. А їх і в самих цих регіонах, і в середовищі переселенців за два роки накопичилося чимало.

Зону відповідальності нового міністерства поки що не визначено. Основним напрямком його діяльності має бути Крим, оскільки тільки він, згідно з чинним законодавством, визнаний в Україні окупованою територією (статус де-факто окупованих регіонів Донецької та Луганської областей поки що визначений як такий тільки на підставі постанови парламенту України).

Процес формування міністерства наразі триває. Журналісти «Крим.Реалії» з'ясовували у Вадима Черниша, чого очікувати кримчанам від нового міністерства.

– Які завдання до Вас доведені щодо кримського напрямку?

– Завдання одне – сформувати державну політику щодо цієї території. Для цього нам потрібні консультації з державними органами, які відповідають за секторальні питання, з громадськістю, Меджлісом кримськотатарського народу та міжнародними партнерами. Зараз ми проводимо консультації та напрацьовуємо рішення, які будуть запропоновані урядові та Раді національної безпеки й оборони України.

– З минулого року президент України Петро Порошенко анонсує створення державної стратегії з деокупації Криму. Чи бачили Ви цей документ? Чи існує він?

– Я знаю, що його готували у Раді національної безпеки та оборони України. Я його ще не отримав. Проте ми створили робочу групу, яка відпрацьовує всі можливі стратегії. До процесу підключені міжнародні спеціалісти, які працюють у галузі збройних конфліктів і дотримання норм міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів міжнародного характеру. Ми вже вивчали оприлюднені громадські стратегії з деокупації Криму.

– Чи можна вже назвати терміни, коли державна стратегія деокупації Криму буде готова і презентована громадськості?

– Термінів я не можу назвати. Але, повірте, ніхто не зацікавлений у тому, щоб зволікати з цим процесом. Бо від цієї стратегії залежить ефективність праці міністерства і мене як міністра. Ми зробимо її максимально швидко, хоч це і складний процес, тому що інформаційна політика, національна безпека, військовий компонент і громадянські зусилля мають бути зведені в одному документі.

Деталі стратегії оприлюднюватись не будуть, вони будуть пророблятися в кабінетах глибше і не презентуватимуться суспільству

Підкреслю, що цей документ не може бути відкритим. Відкритою має бути його концептуальна частина, але план дій щодо реалізації цієї стратегії відкритим бути не може. Деталі стратегії оприлюднюватись не будуть, вони будуть пророблятися в кабінетах глибше і не презентуватимуться суспільству.

– Чи є у Вашому порядку денному скасування статусу нерезидентів для кримських переселенців?

– Ви знаєте, що рівень впливу уряду на Національний банк України дуже низький з огляду на його спеціальний статус. Однак ми маємо намір зробити широкий майданчик для дискусії і будемо переконувати всі органи влади, щоб разом погоджувати рішення, які ухвалюються. З цього питання дискусії також відбуватимуться.

– А вирішення «автомобільної проблеми» для кримчан, які з 1 квітня не можуть на своїх автомобілях виїжджати на материкову частину України?

– Ініціативи, які напрацювала Державна служба з питань Криму та Севастополя, я підтримую. І ми в міністерстві будемо підтримувати концептуальні засади, запропоновані спеціалістами з транспортної проблеми. Ми продовжимо консультації і найближчим часом знайдемо рішення. Цим питанням ми також зараз займаємося.

– Чи сформований вже штат Міністерства з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб?

– Ні, штат поки що формується. Нас дещо стримує реорганізація у зв'язку з реформою державної служби. Але вакансій у міністерстві буде 104. Частина людей переведеться з Державного агенства з відновлення Донбасу та Державної служби з питань Криму і Севастополя.

– Яким чином Ви маєте намір налагодити комунікацію з кримчанами, які залишаються на півострові? Як вони можуть звернутися до Вас, повідомити про проблему?

– У нас буде веб-сайт, телефони, сторінки у Facebook та інших соціальних мережах. Ми будемо відкритими для людей. Однак ми також розуміємо, що маємо навчити кримчан користуватися VPN-сервісами. Це окремий проект, який потрібно реалізовувати з Міністерством інформаційної політики. Тому що ми знаємо, як російські спецслужби перешкоджають тому, щоб кримчани залишалися в інформаційному полі України. Тому ми маємо навчити людей, як обходити заборони, які їм чинить російська влада. А після цього, звісно ж, ми будемо рекомендувати їм наші інтернет-ресурси. Ми розраховуємо, що громадські активісти і всі небайдужі до долі Криму можуть також допомагати підтримувати комунікацію з Кримом.

Потрібно, щоб кримчани зберегли можливість бувати на материковій Україні і бачити тут не міфічну картинку від російських каналів-пропагандистів, а реальне життя

Питання перетину адміністративного кордону з Кримом дуже важливе для підтримки комунікації між населенням півострова і материкової України. Тому потрібно створювати контакти, максимальну зручність для збереження зв'язків з Україною, щоб кримчани зберегли можливість бувати на материковій Україні і бачити тут не міфічну картинку від російських каналів-пропагандистів, а реальне життя.

– При Державній службі у справах Криму і Севастополя на початку року формували громадську раду. Але процес зупинився після того, як змінили склад українського уряду. Чи буде така рада при Міністерстві з питань окупованих територій?

– Ми будемо формувати нову громадську раду. Є механізми електронного відбору представників громадських організацій або таємного голосування бюлетенями. Моя позиція дуже проста: якомога більша кількість громадських організацій має бути присутня у цій громадській раді. Але вони мають також навчитися між собою спілкуватися, щоб ми не мали конфліктів між самими незалежними громадськими організаціями. І ми маємо намір зробити все, щоб праця була злагодженою навіть на етапі формування цієї громадської ради.

Проте ми вважаємо, що, не чекаючи на її формування, можуть бути створені робочі групи за напрямами: переселенці, економіка, інформаційна політика тощо. І за рахунок таких робочих груп ми можемо робити практичні речі і залучити до процесу ще більше громадських організацій.

– Коли чекати на Вашу першу прес-конференцію і, можливо, перші підсумки роботи?

– Перше завдання зараз – сформувати міністерство і запустити його в роботу. Повірте, це мега-завдання, тому що попереду набір людей, які будуть рушійною силою всього процесу. В нас зараз навіть фінансового кошторису нема. Щойно ми вирішимо ці питання і запустимо міністерство, ви це одразу побачите. І після цього вже будемо вирішувати всі інші завдання.

Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG