Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 11:02

Україна і Росія. Як швидко Кремль позбудеться імперського комплексу?


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Чому російські громадяни дослухаються до слів керівництва країни про «величність» СРСР?

Москва – У Росії впродовж кількох років триває дискусія про внутрішню колонізацію. Подолання постколоніальних і постімперських комплексів в країні, керівництво якої себе ідентифікує як «спадкоємців великої імперії», – одна з головних і поки нерозв'язних проблем, кажуть експерти.

«Росія встає з колін», «Ми – не Європа, ми особливі», «Росія – велика держава» – сьогодні це основні тези керівників російської держави, якими «пригощають» людей на федеральних російських телеканалах і в інших ЗМІ, велика частина з яких перебуває під контролем Кремля. Не дивно, що більшість населення із задоволенням дослухається до цих ідей. Над тим, чому промисловість Росії розвивається гірше, ніж в розвинених країнах, чому люди живуть не краще, а гірше, чому рівень життя населення не зростає, замислюються далеко не всі росіяни. Санкції та економічну кризу люди не пов'язують з анексією Росією українського Криму і агресією Росії проти сусідньої України. На думку історика Андрія Зубова, ненависть до братського народу є наслідком хвороби імперської свідомості.

Андрій Зубов

Андрій Зубов

«Виникла ситуація в Україні два роки тому, і якою ненавистю перейнялася величезна кількість російських людей до українців! Два найближчих один до одного народи, маса перехресних шлюбів. Самі ж кажуть, що між росіянами і українцями немає ніякої різниці і самі ж ненавидять українців так, як ніби взагалі вони – «марсіани». Це якраз хвороби імперії. І оскільки у нас не зжиті ці комплекси, у нас імперія впала, і на її місце ніяких реальних взаємовигідних систем не прийшло. Людей не вчили, що імперія – це погано, це неправильно. Навпаки, всі, починаючи з Путіна, говорять про те, що розпад Радянського Союзу – це «найбільша геополітична катастрофа» в історії нашої країни, в історії ледь не світу», – звертає увагу історик.

Історія навпаки

Цікаво, що говорячи про свою унікальність і особливості російська пропаганда відмовляє в унікальності і національній особливості сусіднім країнам, вважаючи їх, за старою радянською звичкою, «своєю периферією». Ця риторика найбільш активно використовується під час збройних конфліктів. Так було з Молдовою, так було з Грузією, так зараз відбувається у відносинах з Україною. На думку Андрія Зубова, це з історичної точки зору абсолютно невірно.

Це класичний приклад такої імперської свідомості, що ми – «особливі» щодо всього світу, але там Україна, Білорусія, Кавказ – це теж «ми». Але це ж неправильно. І те, що зараз в запаленій свідомості багатьох наших громадян Україна – це «частина» Росії, яка збунтувалася, – це абсурд з усіх точок зору

«Я думаю, що це класичний приклад такої імперської свідомості, що ми – «особливі» щодо всього світу, але там Україна, Білорусія, Кавказ – це теж «ми». Але це ж неправильно. Цілком очевидно, що такі країни, як Грузія, Вірменія, Середня Азія – це просто інші цивілізації. Вони набагато більше відрізняються від нас, ніж, скажімо, ми відрізняємося від Польщі. Зрозуміло, Україна і Білорусь – це країни єдиного кореня, вони колись були однією країною, але це не означає, що те, що зараз називають Російською Федерацією або раніше називалося «Великоросією», це якась переважна Росія. Навпаки, справжня Росія здавна вважалася тим, що зараз називають Україною, – це Стародавня Русь, а це була її східна і північна периферія – ось нинішня «Великоросія». І те, що зараз в запаленій свідомості багатьох наших громадян Україна – це «частина» Росії, яка збунтувалася, – це абсурд з усіх точок зору, навіть з історичної», – наголошує Зубов.

«Фантомні болі»

Тетяна Ворожейкіна

Тетяна Ворожейкіна

Російський соціолог і політолог Тетяна Ворожейкіна каже, що Росія навряд чи найближчим часом зможе позбутися імперського комплексу, оскільки розпад радянської імперії в історичних масштабах стався відносно недавно.

Те, що можна назвати імперськими фантомними болями, воно характерно для всіх колишніх імперій

«Те, що можна назвати імперськими фантомними болями, воно характерно для всіх колишніх імперій. Свого часу, 10 років тому, мені вдалося почути виступ колишнього прем'єр-міністра Великобританії Джона Мейджора, і на моє запитання про те, коли в Великобританії зникли імперські фантомні болі, він відповів так: «Вони зникнуть, коли піде останній свідок імперії». Росія тут виняток не тільки тому, що імперія, а саме Радянський Союз зруйнувався набагато пізніше, ніж інші імперії. Було на початку 20-го століття три континентальних імперії – Австро-Угорська імперія, Османська імперія і Російська імперія, перші дві були зруйновані під час Першої світової війни, вони зазнали поразки, розпалися і перетворилися в національні держави. Російська імперія у результаті революції і громадянської війни, і подальшої політики до і після Другої світової війни відновила цю імперію під виглядом СРСР, тому її руйнування набагато пізніше, тобто це набагато свіжіший комплекс», – вважає Ворожейкіна.

Імперська свідомість

Імперська свідомість активно культивується. І тут можна згадати ті ж свята, які часто виглядають досить безглуздо. 7 листопада, наприклад, замінили на 4 листопада. Але більшість громадян досі не може пояснити, що святкує – для них це просто ще один вихідний день. Цього року Перше травня збіглося з православним Великоднем. І тут виникла дивна суміш релігії і радянських звичок. Більшість громадян Росії не готові розлучитися з імперією, вважає доктор історичних наук, професор Андрій Зубов.

Чому ж російські люди так важко розлучаються з імперією? Причина цього в самій людській натурі – це бажання володіти просторами і іншими людьми, бажання панувати над ними

«Це один з найважчих комплексів – розставання з імперією. Чому так? По суті, імперія звичайній людині не дає дуже багато, навіть на Заході не давала, у Франції, в Англії, а вже тим більше в Росії. Тут завжди периферія жила навіть краще, якщо згадати ту ж Балтику і навіть Закавказзя, ніж російський центр. Чому ж російські люди так важко розлучаються з імперією? Я думаю, що причина цього в самій людській натурі – це бажання володіти просторами і іншими людьми, бажання панувати над ними. В цьому і є суть імперії. Адже є ж інші форми співіснування багатьох народів, де жоден народ над іншим не панує, навпаки, всі отримують вигоди від спільного існування. Тому, коли така імперія розпадається, люди відчувають дуже великі комплекси неповноцінності», – каже Зубов.

За словами Андрія Зубова, манера поведінки нинішнього російського керівництва заснована на протистоянні світу. Історик каже, що в багатонаціональній і багатокультурній Російській імперії до революції цього не було.

«Це – не стільки пережитки навіть старих комплексів, а насправді їх продовження. Тому що завжди, коли ви себе протиставляєте світу, завжди, коли ви в глибині душі мислите агресивно, коли ви бачите в іншому ворога, тоді ви повинні сказати, що ви особливий. Це продовження синдрому Холодної війни. До речі, цього не було ніколи до революції», – говорить фахівець.

Не тільки Росія

Риторика нинішніх російських ідеологів часто апелює до ницих почуттів людей. Звідси протиставлення російських і західних цінностей. При цьому другі використовуються з неповажною конотацією. За словами соціолога російського «Левада-центру» Тетяни Ворожейкіної, до істинного стану речей це не має ніякого відношення.

Колосальний комплекс неповноцінності перед Європою народжує такий агресивний націоналізм. А у нас, тим більше, це дуже свіже явище

«Постімперський комплекс часто вироджується в своєрідний націоналізм, заснований на почутті неповноцінності і заздрості. Тобто ми кращі, ніж Європа, ми духовніші, у нас велика література, але, тим не менш, ми постійно відчуваємо цю неповноцінність. Я недавно перечитувала роман Орхана Памука «Сніг», і там один до одного Росія, але у випадку з Туреччиною. Тобто ось цей колосальний комплекс неповноцінності перед Європою народжує такий агресивний націоналізм. А у нас, тим більше, це дуже свіже явище, минуло лише чверть століття, і живі не тільки свідки імперії, живі їхні нащадки, яким це все дісталося в міфологізованому вигляді. Звичайно, це дуже важка ситуація, і я думаю, що вона буде переважати ще дуже довго», – каже Тетяна Ворожейкіна.

Треба визначитись

У 90-х роках в рекламних буклетах і на вивісках магазинів часто красувалася вивіска «Товари з Європи». Зараз в Росії інший тренд – імпортозаміщення. Щоправда, при можливості вибору вони віддають перевагу імпортним товарам так само, як робили це колись в СРСР. Як же корелюється російська «особливість» з бажанням споживати краще, а не гірше. Історик Андрій Зубов каже, що це своєрідне роздвоєння свідомості.

«Це все говорить про те, що, насправді, є найпотужніше роздвоєння. І тут є ще одна помилка, яку обов'язково треба показати. Справа в тому, що «ми особливі» в якійсь мірі можна сказати, тому що всі народи особливі. Цілком очевидно, що італійці особливі щодо навіть сусідів-французів або швейцарців. Але ця особливість не є особливістю протистояння, протиставлення, а це особливість доповнення. Так само, як в одному організмі кожен орган особливий, і серце – це не шлунок, але необхідно і те, і інше, щоб існував організм. Тому ми не можемо обійтися без західних машин, без західних технологій, без поїздок на Захід, без західної інформаційної, комп'ютерної техніки. І у той же час в якомусь божевіллі їх «поносимо», – зазначив історик.

Симптом кризи

За словами політолога Тетяни Ворожейкіної розмови про унікальність і особливості Росії є симптомом кризи. І ось тут Росію цілком можна порівнювати з іншими країнами.

«Міркування про те, що «ми – не Європа», не Захід, що «нам не властиві матеріальні інтереси», «нам властива висока духовність» – ці міркування, по-перше, не тільки російські. Це звичайна реакція країн пізньої модернізації в ситуації кризи. По-друге, ці розмови брехливі, бо, якщо ми просто порівняємо стан суспільства в європейських країнах і США, воно набагато більш альтруїстичне, ніж наше. Там набагато більше розвинені різні форми безкоштовної діяльності, там більшість нормальних людей не готові порушувати закон заради грошей, отримувати гроші за всяку ціну», – відзначила політолог.

З приводу розпаду СРСР існує безліч міфів. Проблема сучасної Росії полягає в тому, що більшість з них переводиться в категорію «істини». А за таких умов позбавлення від постімперських комплексів ускладнюється. Неможливо лікувати хворобу, не маючи повної клінічної картини.


На цю ж тему:

04.05.2016
Олігархи, які живуть в Україні, намагаються продовжити імперські технології Кремля – Грабовський

«Їм не потрібне українське громадянське суспільство, не потрібна реальна система виборів і реальна свобода слова» – публіцист далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG