Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:04

Гриневич просить допомоги Мін’юсту у виявленні вчителів, які агітують за «Новоросію»


Міністр освіти Лілія Гриневич розповіла про ЗНО та 12-річну шкільну освіту

Учасники передачі «Ваша Свобода»: Лілія Гриневич, міністр освіти України; Олена Колеснікова, «міністр освіти» в тіньовому уряді «Опозиційного блоку» (скайпом).

Олександр Лащенко: В Україні стартувало ЗНО. Напередодні був тест з української мови та літератури. 11 травня – математика. Потім історія України. І аж до 17 червня, коли будуть тести з хімії. Які особливості ЗНО цього року?

Три предмети зараховуються як державна підсумкова атестація. Укрмова та література, на вибір історія або математика

– Перш за все три предмети зараховуються як державна підсумкова атестація. Це означає, що всі випускники, без виключення, повинні їх складати. Тобто, крім української мови та літератури, ще на вибір історія або математика.

Ліля Гриневич

Ліля Гриневич

І для нас це важливо з тієї точки зору, що ми можемо потім проаналізувати результати цього зовнішнього тестування і зрозуміти, що відбувається взагалі з якістю середньої освіти в країні. І не тільки з української мови, але й з математики і з історії.

Не дуже приємна тенденція, діти все менше обирають математику і природничі дисципліни

На мою думку, є не дуже приємна тенденція, що діти все менше обирають математику і природничі дисципліни. І це свідчить про те, що у них є якесь упередження щодо обрання таких спеціальностей потім у вищих навчальних закладах. А ще, мабуть, невпевненість у тому, що вони володіють добре цими предметами. Я переконана, що аналіз результатів ЗНО може давати для нас докази, як формувати далі освітню політику в сфері середньої освіти.

– 267 тисяч абітурієнтів, 43 тисячі викладачів цього року. А грошей вистачає для оплати викладачам?

– Це правильне питання, тому що якраз на цьому пленарному тижні має розглядатися законопроект про виділення додаткових 30 мільйонів гривень на оплату праці залучених працівників під час проведення ЗНО.

Треба сказати, що це надзвичайно важливо, аби люди, які забезпечують проведення, дотримувалися процедур, все робили за відповідними критеріями, бо тільки це забезпечить прозорість, незалежність і об’єктивність зовнішнього оцінювання.

– На якому етапі розгляд цього законопроекту?

– Він готовий до розгляду в парламенті. І я дуже сподіваюся, що саме на наступному пленарному тижні він буде ухвалений.

– Особливість цієї кампанії, коли вже до вишів дійде справа, – електронна подача документів просто через інтернет. Це реальність?

Реальність, електронна подача документів через інтернет. Можете подати 15 заяв в необмежену кількість вишів

– Так, це реальність, електронна подача документів через інтернет. При чому, ви можете подати 15 заяв в необмежену кількість вищих навчальних закладів. І ми сподіваємося, що це дозволить дитині, наприклад, по тій спеціальності, яку вона обрала, подати заяви у великий спектр вищих навчальних закладів. Бо коли було обмеження у п’ять університетів, то діти подавали заяви на різні спеціальності, таким чином не фокусуючи свій професійний вибір.

Якщо ж дитина не має доступу хорошого до інтернету або якимось чином почуває себе невпевненою якимось чином при заповненні всіх цих документів, вона може звернутися у будь-який найближчий до неї вищий навчальний заклад, а там мають бути організовані пункти допомоги, де дітям допомагають (вірніше, це вже не діти, це вже наші випускники, абітурієнти) заповнити всі документи для складання до вишу своїх заяв.

– При цьому цього року скасовується позаконкурсний відбір, так?

Закон не передбачає позаконкурсного вступу. Але є вступ за квотами

– Так. Справа в тому, що є закон про вищу освіту, який вступ в дію. І цей закон не передбачає позаконкурсного вступу. Але він передбачає вступ за квотами.

Які заходять в квоту, змушені скласти вступний іспит

У чому різниця? Коли ви йшли на позаконкурсний вступ, то ви практично не складали жодних іспитів. І це суперечило Конституції. Тому що у нас в Конституції записано, що доступ до вищої освіти, якщо ми хочемо, щоб він оплачувався державою, повинен обов’язково здійснюватися на конкурсній основі. В даному випадку ми виділяємо квоту на певну категорію, яка може бути вразливою, але все рівно люди, які заходять в цю квоту, змушені скласти вступний іспит і довести, що вони готові до того, щоб фактично вступити до вищого навчального закладу.

– А як же діти-сироти, діти учасників бойових дій на Донбасі? Не буде для них проблем?

Не знаєте таблички множення, не можете навчатися в університеті, навіть якщо є людиною з пільгової категорії

– Для того, щоб здобувати вищу освіту, ви повинні мати певний рівень середньої освіти. І якщо ви не знаєте таблички множення, ви не можете навчатися в університеті, навіть якщо ви є людиною з пільгової категорії. Тому все-таки доступ до вищої освіти передбачає певний базовий рівень.

– Пані Гриневич, щодо середньої школи. Ви теж, як і Ваш попередник на посаді пан Квіт… 12 років має бути середня школа в Україні, так?

Поки що йшли шляхом перевантаження інформацією дітей. Наші діти навчаються найменшу кількість навчального часу у Європі. Зберегли п’ятиденку, довгі канікули. Напхали величезну кількість інформації, не є потім придатною для дитини в житті

– Так. Це стратегічна наша мета. І справа не в кількості років, а в тому, що нам потрібна нова українська школа з новим, сучасним змістом освіти. Тому що поки що ми йшли шляхом перевантаження інформацією наших дітей. Крім того, треба визнати, що наші діти навчаються найменшу кількість навчального часу у Європі. Тобто ми зберегли п’ятиденку, у нас довгі канікули. І ми ще, крім того, напхали туди величезну кількість різної інформації, яка фактично не є потім придатною для дитини в житті, щоб вона могла компетентно вирішувати різноманітні життєві проблеми.

– І при цьому вже після Майдану тоді у Мінфіні казали, що, навпаки, варто на дев’ять років перевести. Адже держава бідна, війна триває, економія коштів…

В час війни частиною національної безпеки і оборони є освіта і наука

– Я думаю, що це є дуже фундаментальна проблема сьогоднішнього політикуму і владної когорти. Хоча я до неї належу. Але мені доводиться постійно проводити ці суперечки і пояснювати, що в час війни так само частиною національної безпеки і оборони є освіта і наука.

І коли у нас вже впродовж двох років спостерігається така тенденція, що ми підсилюємо фінансування обороноздатності країни, армії, також поліції і інших структур, які забезпечують порядок, то я вважаю, що це правильно. Тільки давайте думати: за рахунок чого ми це робимо? Якщо ми це робимо через маргіналізацію освіти і науки, то всі наші завоювання на тих фронтах не будуть мати значення.

Будемо пропускати підручники, які мають ідеологічні чужі нам підтексти, учителі старої когорти, талановиті, патріотичні не будуть заходити у професію, будемо підривати всі досягнення, завойовані фронтах

Коли у наших школах діти не будуть й далі готуватися до сучасного життя, коли у нас не буде переходу на інноваційну економіку, якщо в наших школах ми й далі будемо пропускати підручники, які мають різні ідеологічні чужі нам підтексти, а учителі будуть старої когорти, а молоді, талановиті, патріотичні люди не будуть заходити у цю професію через абсолютно нужденне існування вчительства в Україні, тоді ми цим будемо підривати всі досягнення, які завойовані там на фронтах, за які люди клали свої життя.

– Пані Гриневич, але ж лише минулого, 2015-го, року ВВП України скоротився аж на 10%. Взагалі за останні роки на п’яту частину – 20%! Де ж взяти кошти? Тут хоча би армію профінансувати належно.

– Давайте таким чином. Ми прекрасно розуміємо, що не може бути якогось очікувано великого збільшення бюджету. Не про це йдеться. І якщо ми говоримо про запровадження 12-річки, яка супроводжується, очевидно, додатковими видатками з бюджету, то це є план, це є щойно план, стратегічне рішення.

У 12-річку не можна заходити без нового змісту освіту, без підготовлених вчителів, без нових підручників. І це означає, що якщо ми навіть в неї заходимо, скажімо, з 2018 року з першого класу, то цей додатковий рік з додатковим фінансуванням ми будемо мати не раніше 2029-2030 навчального року.

Я сподіваюся, а це орієнтовний очікуваний час на входження до ЄС, що тоді Україна зможе це собі дозволити заради свого також євроінтеграційного майбутнього.

В ЄС визнається національна ідентичність кожної системи освіти. Нам ніхто не диктує кількість років чи тривалого часу. Йде мова про конкурентоздатність наших громадян в Європі

Тому що мова не йде, що ми маємо виконати певні критерії тут. Щодо системи освіти в ЄС визнається національна ідентичність кожної системи освіти. І нам ніхто не диктує кількість років чи тривалого часу. Але йде мова про конкурентоздатність наших громадян взагалі в Європі.

І ось тут країни ЄС впродовж 10 років дискутували над тим, які мають бути компетентності сучасної людини, що здобула повну загальну середньо освіту. Серед тих компетентностей деякі для нас очевидні і вже реалізовуються в українській школі, як знання рідної мови, державної, дві іноземні, інформаційні технології, природнича і математична грамотність. Але там є культурні компетентності, там є фінансова грамотність, підприємництво, критичне мислення, вміння працювати в команді.

– Тобто Ви вважаєте, що варто вже зараз це планувати, і з 2018 року, якщо брати до уваги 1 клас, це тільки почне реалізовуватися?

– Абсолютно так.

Крім того, ці діти, які вже сьогодні вже навчаються у школі, також мають відчути оновлення змісту наших програм. І навіть, базуючись на сьогоднішніх програмах, ми можемо зробити їх ревізію на предмет того, що там є абсолютно зайвим і тільки перевантажує дітей, а як інтегрувати через ці програми оці компетентності.

– Ця ревізія вже робиться?

До 1 вересня наш амбітний план провести ревізію для початкової школи. Колись діти втрачали від перевантаження інтерес до навчання в класі 7-8, а тепер вже в 3

– Так, ми розпочали цей процес з початкової школи. Я думаю, що весь наступний навчальний рік… А зараз до 1 вересня (наш амбітний план) провести ревізію для початкової школи. Тому що в початковій школі особливо очевидним є те, що сьогодні програми початкової школи не орієнтовані на вікові особливості дітей. І вони не так розвивають дітей, як їх перевантажують і знеохочують до навчання. У нас зараз така драматична ситуація. Колись діти втрачали від цього перевантаження інтерес до навчання в класі 7-8, а тепер вже в 3 класі.

І з цим, без сумніву, треба щось робити. Це відчувають діти, батьки, це розуміють також педагоги, які працюють в початковій школі. І це складне завдання, щоб це зробити за літо. Але ми зараз формуємо творчі групи вчителів, щоб, принаймні, по низці модулів навчання, навчальних програм це зробити.

– Зараз «Скайпом» до нашої розмови долучимо міністра опозиційного уряду Олену Колеснікову. Пані Колеснікова, Ви можете сказане прокоментувати? Можете поставити своє запитання пані Гриневич.

Олена Колеснікова (переклад): Справа в тому, що з Лілією Михайлівною ми давно знайомі і співпрацюємо по всіх напрямках. І прокоментувати я можу тільки одне: ми повністю підтримуємо те, що було озвучено.

Єдине, що я по 12-річній школі закцентувала на тому, про що ми неодноразово говорили під час робочих груп. Це дійсно, можливо, дозволить розвантажити програму і не перенавантажувати дітей.

Але є один момент. З врахуванням тієї фінансової ситуації, в якій ми перебуваємо, я боюся, щоб не вийшло, як минулого разу, коли планували, що буде 12-річна школа, але згодом це відмінили із-за того, що не було грошей.

І тут я тільки можу побажати, якщо дійсно ви бачите доцільність у 12-річній школі, то дуже важливо, щоб була політична воля і в інших чиновників підтримати цю ідею.

І найголовніше – це дійсно аудит програм. Можливо, коли проведуть аудит програм, буде видно, що, можливо, і не потрібен 12 клас. Зараз складно сказати. Давайте отримаємо якусь точку відліку, подивимося, що у нас є, з чим ми працюємо, потім остаточно скажемо: так, дійсно 12-річна школа – це правильно, це необхідно. Це щодо того, щоб прокоментувати.

З іншого боку, я навіть не питання хотіла би поставити, а побажати Лілії Михайлівні, так як вона потрапила зараз у дуже складну ситуацію, як ви знаєте, проблема з професійно-технічною освітою, з фінансуванням, з бюджетуванням на наступний рік, тому, звісно, хочеться їй побажати удачі і щоб у неї була підтримка.

На минулому тижні, якщо я не помиляюся, було засідання Кабміну, де Лілія Михайлівна виступала. Ті речі, які вона озвучила, однозначно нами підтримуються. І ми готової працювати разом. Тому що ми вважаємо, що освіта – це те, що має об’єднувати нашу країну. І ми повністю погоджуємося з тим, що це національна безпека нашої країни. І це те, що має об’єднувати країну.

І тому ми вважаємо, що освіта повинна бути поза політикою. І якщо люди при розумі, то обов’язково домовляться. І ми все-таки повинні зробити систему освіти національним надбанням.

– Пані Гриневич, отаке єднання, навіть трошки несподіване. Ви очікували?

– Так. Я знаю пані Олену давно, ми співпрацюємо. Вона представляє також асоціацію роботодавців. І зараз в нас є дуже серйозний виклик, пов'язаний з реформуванням, модернізацією системи професійно-технічної совіти. І ми дуже розраховуємо на підтримку бізнесу і роботодавців у цій справі. Тому що у нас є проблеми фінансування. Це одне. І ми хотіли б, щоб бізнес також був одним із джерел, який допомагає тому, щоб розвивалася професійно-технічна освіта.

Але для нас зараз дуже важливо – це модернізація програм. Так само, як у школі нам потрібно привести нашу професійно-технічну освіту до тих стандартів, які очікуваними на ринку праці. І тому ми співпрацюємо по розвитку професійних стандартів, під які мають будуватися і освітні стандарти.

Але насправді спектр питань є дуже широким. І я дуже хотіла б, щоб ця суспільства дискусія навколо проблем освіти торкалася того, що наші діти повинні знати, щоб ми зрозуміли цю модель випускника сучасної України.

– З одного боку, як і пані Олена сказала, освіта – поза політикою, а з іншого… і Радіо Свобода цьому кілька матеріалів присвятило цьому. І запитання саме до Вас, пані Гриневич. На сторінці «Вашої Свободи» у соцмережі «Твітер» людина під акантом «Хантер 63» запитує: «До яких пір учителі будуть навчати дітей ненавидіти свою Батьківщину – Україну? Харківська область, наприклад – дуже багато вчителів так чи інакше є сепаратистами!» До речі, це і Києва стосується – столиці.

Немає законодавства звільнити вчителя, який проводить антидержавницьку політику на своїх уроках

– Це дуже складне завдання. Проблема полягає в тому, що у нас немає чітко визначеного законодавства, на підставі якого ми маємо звільнити, можемо звільнити вчителя, який проводить антидержавницьку політику на своїх уроках під час виконання службових обов’язків.

Здавалося б, це лежить на поверхні. Якщо він проводить антидержавницьку агітацію, він не може далі працювати на посаді вчителя.

– От дитина приходить додому і каже батькам (умовно кажучи), що Марія Іванівна за «русский мир», Путін»… Весь цей набір відомих речей. Що тоді? Достатньо батькам підійти до директора школи – будуть звільнення? Чи цього недостатньо?

– Ні, не достатньо. На жаль, цього недостатньо.

– А що? Зрештою, може бути і наклеп.

– Так. По-перше, мають бути докази, що ця людина дійсно це говорила. Має бути або аудіозапис… Ясно, що тоді ми можемо звернутися до СБУ. Але мій план взагалі такий. Зараз я звернулася до Мінюсту за роз’ясненням, чи можемо ми, наприклад, зробити чіткий перелік обов’язків кожного вчителя, незалежно від предметів, і в одному з цих обов’язків чітко визначити, що вчителів може проводити тільки державницьку політику, яка не суперечить Конституції України. І якщо вчитель починає агітувати за «Новоросію», то це означає, що він веде діяльність, яка суперечить державницьким засадам і Конституції України.

– А якщо викладач української літератури наводить якісь критичні приклади, наприклад, з творчості Івана Франка чи Тараса Шевченка – він же ж не є зрадником? Він має на це право? Якщо воно дійсно відповідає дійсності. Я не про Олеся Бузину кажу.

– Ви тепер відчуваєте, наскільки це складне питання, і як важко прийняти оце єдине, правильне рішення, яке потім не було би знову оскаржене у судді за те, що ми незаконно звільнили людину?

Саме тому я звернулася до Мінюсту за роз’ясненням, яким чином ми маємо зараз працювати з такими вчителями. Наразі в нас є єдиний законний шлях отримати докази, що така людина це робила, не з чужих слів. І тоді ми передаємо відповідні матеріали в СБУ.

– Пані Гриневич, підручники 4-7 класи. Ви в одному з ефірів, у ЗМІ, заявили, що тільки половину надрукували. Як вирішується це питання?

– Решту коштів на підручники є в бюджетах місцевих громад. І сьогодні в нас якраз відбудеться селекторна нарада з усіма областями, місцевими адміністраціями, де ми будемо обговорювати шлях, яким чином вони мають здійснити ці закупівлі до 1 вересня.

4-7 класи решта підручників повинна бути до 1 вересня

Ми з нашого боку все для цього зробили. І тепер м’яч на їхній стороні. Вони повинні вчасно провести тендери, зібрати інформацію. І відповідно є сподівання, що 4-7 класи решта (підручників – ред.), друга половина, повинна бути до 1 вересня.

У нас є ще одна задача. Це підручники для 8 класу. Це закуповується на рівні міністерства. Зараз ми теж зробили цілу низку заходів для того, щоб це відбулося вчасно.

А я хочу, користуючись цим ефіром, звернутися до всіх, на сайті депозитарій підручників є, зараз викладені всі підручники нові, запропоновані до 8 класу. Є три тижні для перегляду вчителями, батьками цих підручників. Бо нам доведеться визначатися по регіональних замовленнях, які підручники будуть друкуватися за державний кошт.

– Але буде на 100% забезпечено підручниками для 4-7 класів?

Усі кошти для 8 класу на підручники виділили

– Так. Усі кошти, необхідні для 8 класу (на підручники – ред.), ми виділили, коли я ще була головою Комітету з питань науки і освіти.

– Знову ж таки запитання зі сторінки «Вашої Свободи» у «Твітері». Підписалася людина ось таким чином «Непідлий Ланістер». «Чому б не об’єднати у малих селах сільські бібліотеки з шкільними? Читачі не постраждають, а держава скоротить видатки.»

– А я вважаю, що це дуже продуктивна ідея. Я її готова підтримати. Зараз просто ці бібліотеки є під різними відомствами. Але оскільки всі вони вже передані на органи місцевого самоврядування, то в принципі органи місцевого самоврядування повноважні це вирішувати.

Проведемо інтернет у школи, де зменшується кількість дітей, вивільняється приміщення, і зробимо там спільні бібліотеки

– І це Ви повністю підтримуєте?

– Я особисто як міністр освіти це підтримую. Тому що давайте проведемо інтернет у школи, де зменшується кількість дітей, вивільняється приміщення, і зробимо там спільні сучасні бібліотеки.


На цю ж тему:

29.04.2016
Антиукраїнські вчителі в українських школах або російська пропаганда в учнівських конспектах

Ніколи займатися благочинністю серед людей, які ненавидять українську державу – Зоя Казанжи далі

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG