Найстаршому з українських в’язнів у Росії Юрію Солошенку 6 травня виповнилося 74 роки. Цей літній чоловік, який потерпає від онкологічної та серцевої хвороб, відправив на ім’я президента Росії Путіна прохання про помилування, але наприкінці квітня отримав відмову. У Нижньогородській колонії, де перебуває український громадянин, його відвідує консул України Геннадій Брескаленко і члени місцевої громадської спостережної комісії. За долею Юрія Солошенка стежить і Зоя Свєтова – журналіст і правозахисниця. В інтерв’ю Радіо Свобода вона пояснила, чому у Солошенка на даний момент немає адвоката.
– Коли вирок був винесений, Юрій Солошенко сказав, що більше йому адвокат не потрібен, оскільки він написав прохання про помилування, і вирок свій не оскаржував. Він дуже сподівався, що, оскільки він політичний в’язень, справа політична, президент Путін його помилує, і він повернеться в Україну.
– За даними, які наводять ЗМІ, посилаючись на різні джерела, інші українські в’язні, які вже мають вироки у Росії, зокрема Савченко, Сенцов, Кольченко і Афанасьєв отримали папери для екстрадиції. Чи ця процедура торкнулась і Юрія Солошенка?
– Юрій Солошенко заповнив папери, які йому надіслали, я так розумію, це папери про те, що він згоден на те, щоб його екстрадували в Україну. І він написав заяву в Канавінський районний суд Нижнього Новгорода, (це той суд, до підсудності якого належить колонія Юрія Солошенка), і ось тепер він чекає, щоб суд призначив засідання з приводу його екстрадиції. Коли це станеться – він не знає. Зараз він перебуває в Нижньому Новгороді, це колонія суворого режиму. Лікарі кажуть, що найближчим часом його покладуть у лікарню, яка також є в цій колонії.
– Ви з ним говорили після того, як нижньогородська комісія відмовила йому у помилуванні?
– Так, він мені подзвонив і повідомив. Він був вражений цією історією і дуже засмучений, говорив: «Як же так, я літня, хвора людина, скільки можна наді мною знущатися? Я ж просив президента, а комісія мені відмовила і не пояснила причини». Я йому сказала, що це може бути пов’язано з тим, що вже готові документи на його екстрадицію. Він сказав, що це цілком можливо, але все одно процедура екстрадиції дуже довга, вона може зайняти від півроку до року, а він сподівався, що помилування буде набагато швидше.
У нього просто абсолютно немає сил, йому виповнюється 74 роки, він вже два роки в ув’язненні, з цілим букетом хвороб
У нього просто абсолютно немає сил, йому виповнюється 74 роки, він вже два роки в ув’язненні, вирок – це 6 років, тобто йому залишилося сидіти ще чотири роки. Це людина літня, з цілим букетом хвороб, і саме для нього важке це перебування у в’язниці. Тим більше, що він вважає себе невинуватим, хоча він і визнав свою провину, але він визнав цю провину на суді вимушено, тому що інакше слідчий лякав його, що він отримає від 12 до 15 років позбавлення волі.
– Чи має він зв’язок з родичами в Україні?
– Так, звичайно. Він їм пише, вони йому пишуть, він розмовляє з ними по телефону. Тому що в колонії є телефони-автомати. У цьому сенсі тут набагато краще, ніж було в Лефортово, коли щодо нього були слідчі дії, і він міг дзвонити, хоч і дуже рідко, а коли слідчі дії закінчилися, у нього ніякого зв’язку з родичами не було, тільки рідкісні листи. І звичайно, він дуже страждає від того, що він надовго відірваний від своєї сім’ї.
Надія Савченко – героїчна людина, вона абсолютно невинувата, вона жертва Слідчого комітету Росії, але – крім неї – є така людина як Юрій Солошенко
Я хочу сказати ще про одне, це мене постійно мучить останнім часом, коли на стрічках інформаційних агентств ми дуже часто бачимо новини про Надію Савченко, я весь час думаю: так, Надія Савченко – героїчна людина, вона абсолютно невинувата, вона жертва Слідчого комітету Росії, але – крім неї – є така людина як Юрій Солошенко, який так само не винен, теж жертва цієї істерії, яка відбувалася після приєднання Криму.
