Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:53

«Інтербачення»: забутий соціалістичний дублікат «Євробачення»


Алла Пугачова під час пісенного конкурсу у Москві. Грудень 1978 року

Алла Пугачова під час пісенного конкурсу у Москві. Грудень 1978 року

Глядачі «Інтербачення» голосували вмикаючи і вимикаючи світло в квартирі – це був доступний і дешевий спосіб

Вже 14 травня у Стокгольмі відбудеться фінал популярного та «довгограючого» пісенного конкурсу «Євробачення». Протягом шести десятиліть його любили й ненавиділи, утім десятки і навіть сотні мільйонів глядачів залишались йому відданими. І зараз «Євробачення» залишається дуже популярним. Утім мало хто знає, що колись конкурс мав соціалістичний дублікат.

Критики часто критикували «Євробачення» за зайвий кітч та претензійність. А також за необ’єктивність системи оцінювання, яка часто дозволяє вигравати дружбі між країнами, а не якісному вокалу.

Утім вже мало хто пам’ятає, що цей пісенний конкурс свого часу мав двійника від «країн соціалістичного табору». І вже багато років точаться обговорення про те, як би його відродити з забуття.

Радянський аналог

«Євробачення» зародилось ще в досупутникову еру телебачення та швидко об’єднало трансляцією західні країни. Це було особливо потрібно, враховуючи, що починалась Холодна війна. А тим часом Міжнародна організація радіомовлення і телебачення (OIRT) почала проводити власний конкурс естрадної пісні «Інтербачення». Історія його недовга: конкурс і формат дуже нагадував «Євробачення».


Головна заставкова музична тема «Євробачення» Te Deum, написана французьким композитором Марком Антуаном Шарпантьє, стала трендовою не лише на Заході, але і в радянському блоці країн. Сталось так тому, що її вмикали перед міжнародними спортивними змаганнями, які транслювали з Заходу.


І як тільки слава про «Євробачення» проникла через «залізну завісу», країни східного блоку спробували організувати власне пісенне змагання. «Інтербачення» вперше провели в польському місті Сопот у 1977 році. Ця програма замінила вже популярний на той час музичний фестиваль, який організовували з 1961 року на курорті Балтійського моря, на півночі від Гданська.

«Інтербачення» зупинилось на такій музичній темі й логотипі, щоб ідентифікувати себе з аудиторією, але відрізнятись від «Євробачення».


Утім, тоді як «Євробачення» розвивалось, переїжджало зі столиці в столицю, залучало глядачів до голосування, «Інтербачення» так і застрягло в Сопоті. Конкурсу навіть доводилось вдаватись до низькотехнологічних, підходящих для незаможного населення, систем голосування. У комуністичних країнах, де навіть телефонний зв’язок був предметом «блату», глядачі навчились вмикати світло, якщо пісня подобалась, і вимикати, якщо ні. А результати переможців визначались за тим, наскільки змінилось навантаження в мережі.

«Інтербачення» проіснувало недовго

«Інтербачення» проіснувало недовго. Конкурс відбувся всього чотири рази і в 1980 році вже не викликав особливого інтересу. Ні сценографія, ні самі ведучі «Інтербачення», ні запрошені гості зі столиць соціалістичних країн не могли залучити глядачів.


Дехто вважає, що смерті конкурсу «Інтербачення» посприяло виникнення незалежного профспілкового руху Польщі «Солідарність», яке керівництво інших країн східного блоку вважало контрреволюційним. Але, швидше за все, фестиваль був всього-на-всього нудний.

В останнє десятиліття СРСР євразійська телевізійна мережа «Інтербачення» знайшла собі краще застосування, транслюючи футбольні матчі і естрадні виступи одного з театрів Східного Берліна.


Тим часом інтерес до конкурсу «Євробачення» анітрохи не зникав. Навпаки, кількість країн-учасників збільшувалася в зв'язку з появою нових пострадянських держав. Цього року 61-й щорічний пісенний конкурс «Євробачення» транслюватиметься в прямому ефірі в 42 країнах-учасницях. Глядачі в Китаї, Казахстані, Нової Зеландії і вперше в США також будуть мати можливість спостерігати за ходом конкурсу.

Тим часом у 2009 році тодішній прем'єр-міністром Росії Володимир Путін запропонував відродити конкурс «Інтербачення», серед учасників якого були б Росія, Китай і пострадянські республіки Центральної Азії. У 2014 році було оголошено, що конкурс знову пройде в жовтні в Сочі. Однак цього так і не сталося.

Зараз можна констатувати, що «Інтербачення», схоже, так і не відновиться через такий же, як і в 1970-х роках, брак масштабності мислення.

Над матеріалом працювали Еugen Tomiuc та Яна Полянська

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG