Тетяна Рикичина
13 травня минуло 100 років від дня смерті Шолом-Алейхема. Шолом Рабинович (справжнє ім’я письменника) народився в українському Переяславі. Більшість подій, описаних у його творах, відбуваються в українських містах. Однак ділять письменника між собою щонайменше дві культури: українська та ізраїльська. У Києві до 100-річчя від дня смерті письменника відкрили присвячену йому експозицію.
Експозицію, присвячену авторові славнозвісного «Тев’є-молочника», відкрили у Національному музеї літератури України. Можна ознайомитися з рукописами відомого письменника, його фотокартками, листами, виданнями творів різних років.
Посол Ізраїлю в Україні Ели Белоцерковски зазначив: «Шолом-Алейхем – це ім’я, яке відоме кожному і в Ізраїлі, і в Україні, і в багатьох інших країнах. Шолом-Алейхем був і єврейським, і українським письменником. Але більше за все він був світовим письменником, який увійшов у пантеон світових класиків».
«Ті теми, які він згадує, ті ідеї, які він розвиває, – універсальні. Вони не пов’язані з тією чи іншою землею, народом чи культурою. Вони – трансцендентні, тобто проходять у часі, навіть якщо були написані 100 років тому», – додає Ели Белоцерковски.
Один із тих, хто найбільше вплинув на світову літературу
13 травня у Національному музеї літератури України відбулися заходи, присвячені сторіччю від дня смерті Шолом-Алейхема. Зокрема – наукова конференція про значення письменника у світовій культурі. Академік, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка Микола Жулинський вважає, що це значення складно недооцінити.
«Це – митець, який проникнув у психологію тієї людини, яка, здавалося б, не претендує на те, щоб бути освяченою в художньому світі», – зазначив Жулинський.
Постаттю світового значення називає Шолом-Алейхема академічний керівник Центру ідиш Всесвітнього єврейського конгресу в Литві, викладач й дослідник ідишу Мордехай Вишнівский.
«Шолом-Алейхема організацією ЮНЕСКО включено до списку 20 письменників, які найбільше вплинули на розвиток світової літератури, – розповідає він. – Він зумів побудувати суто національні твори на універсальних цінностях».
Шолом-Алейхем писав на ідиші – мові єврейського народу. Дослідники пояснюють: твори митця складно перекладати, оскільки в ідиші все залежить від інтонації. Тому й маємо так мало перекладів російською, і ще менше українською.
Писав так, що у побутових деталях був політ – Нищук
До 100-річчя від дня смерті письменника показали й виставу київського театру «Studio Ш-А!» під назвою «Шолом-Алейхем, Києве!». Троє акторів втілювали образи героїв найвідоміших творів Шолом-Алейхема, переносячи глядачів до різних міст України.
Спогадами зі студентських років щодо творів Шолом-Алейхема поділився і міністр культури України Євген Нищук.
«Я пам’ятаю, коли взяв шматок із твору Шолом-Алейхема, показав його своїй викладачці Валентині Зимній. Вона здивувалась, мовляв, чому не обрав, до прикладу, Федьковича, адже я із Західної України. Не знаю, кажу, такий настрій був. Ви ж хотіли, щоб це було живо, щоб це було природньо, щоб через якісь побутові елементи був політ душі», – розповів він.
«Як тільки я так відповів, вона сказала: «Ну добре, бери тоді», – додає Євген Нищук.
Як зазначив президент Єврейського фонду в Україні Аркадій Монастирський, своїм нащадкам Шолом-Алейхем заповідав згадувати його не з сумом, а з гумором. А найголовніше – завжди жити в мирі.
