Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:00

Подорожувати і говорити про порно українцям не дає самоцензура – Логвиненко


Частина обкладинки книжки Богдана Логвиненка Saint porno

Частина обкладинки книжки Богдана Логвиненка Saint porno

«Я не купую статусних речей, мені не треба щось комусь доводити»

Книжку Богдана Логвиненка Saint porno багатьом незручно читати в транспорті: саме лише слово приковує погляди. Найбільш сором’язливі навіть ховають обкладинку за аркушами старих зошитів у клітинку. І водночас, ця книжка про «внутрішню кухню» порноіндустрії розлетілась, немов гарячі пиріжки, на цьогорічному «Книжковому арсеналі». А на презентаціях Saint porno блогера та мандрівника Логвиненка жодного разу не закидали помідорами. Людям завжди дуже цікаво те, про зазвичай незручно говорити вголос. Проте страхи і самоцензура заважають українцям стати відкритішими і побачити світ, каже автор.

– Для мене особисто це книжка про свободу, і вибір кожної людини, і вміння поважати цей вибір.


– Історія про реальну Вашу знайому, порноакторку українського походження, переросла з посту на «Фейсбуці» в окрему книжку. Тоді він зібрав дуже багато лайків і поширень. Проте аудиторія цієї соцмережі – це не вся Україна. Ви чекали, що книжка стане популярною в магазинах?

– Це сюрприз навіть для видавництва «Клубу сімейного дозвілля». Коли ми домовлялись про книжку, я пояснював, що вона все-таки більше про дозвілля, ніж про сім’ю.

Проте вони надрукували. І на «Книжковий арсенал», на одну з найбільших подій, взяли настільки мало книжок, що всі примірники продали за півтора дні з чотирьох. Вони більше не мали можливостей і ресурсів, щоб доставити туди ще книгу.


Але це сюрприз також для мене. Це один із 300 текстів циклу «Перехожі» (історії-пости про людей, з якими автор знайомився в подорожах – ред.), які вийшли за рік. І цей текст я також намагався написати про звичайну людину, без істерики і драми, там немає яскравого фіналу, це текст про її буденність.


– Пригадую повідомлення, що поліція «прикрила» віртуальну порностудію. Тоді мова йшла про дівчат, які на веб-камеру оголювались за гроші. Ваша позиція яка: забороняти чи легалізовувати?

Це один із видів заробітку, він нічим не гірший і не кращий, ніж у водія маршрутки

– Це величезний ринок, звісно треба (легалізовувати – ред.) Вони витрачають величезну кількість грошей, щоб знайти трьох дівчат, які знімають не порнографію, а еротику в онлайн-чаті. Тобто показують свої фізіологічні деталі за гроші чоловікам. І, насправді, це один із видів заробітку, він нічим не гірший і не кращий, ніж у водія маршрутки. Здебільшого, йдеться про те, що це низькокваліфікована робота.

Не можна людям забороняти займатись низькоякісною роботою

Але більшість продукції, яку виробляє Україна, – це сировина, маємо сировинну економіку. Йдеться про те, що люди досі не мать якісної освіти, щоб виробляти інтелектуальний продукт. Тому не варто очікувати, що це з’явиться сьогодні-завтра. Варто розвивати освіту і прогресувати в цьому напрямку. Але так чи інакше: не можна людям забороняти займатись низькокваліфікованою роботою.

– Коли хтось пише про наркоманію, проституцію, порнографію – автора часто звинувачують у пропаганді. Ви пропагуєте те, про що пишете?

– Будь-яка книжка – це пропаганда. Будь-який фільм – це пропаганда. Все можна сприймати саме так. І саме тому радикальні ісламісти заборонять будь-яку культуру: музику, візуальне зображення людей. Трилери чи бойовики теж можуть сприйматись як пропаганда.

– А батьки читали книжку?

– Мої? Так, сподобалась.


– Є думка що старше покоління чутливіше реагує на такі теми. На презентаціях книжки і серед покупців багато людей старшого віку?

– Приходили люди різного віку на презентації. Несподівано, бо я очікував на провокативні запитання, на різне сприйняття цього тексту. Поки все позитивно, і це навіть лякає, бо хотілось би розбавити весь цей позитивний резонанс.

– То може консерватори обурюються на кухні, але не схильні протестувати вголос?

– Можливо. Але є ж навіть на сайті «Клубу сімейного дозвілля» відгуки. І там єдиний негативний відгук, що книжка дуже маленька: «За що платити гроші?»

– За пострадянський період українці стали лояльнішими, ліберальнішими до того, що їм незвично?

Все-таки те, що тема порно не висвітлена ні в медіа , ні в прозових творах – це ознака самоцензури

– Українці є значно ліберальнішими наразі. Але все ще займаються самоцензурою. У першу чергу через те, що наші медіа не перейшли через етап (трансформації – ред.) від пропагандистських медіа до сучасних. Саме тому в нас існує «Фейсбук» і альтернативні майданчики, де люди висловлюють свої думки. І хоча в нас наче немає цензури, все-таки те, що тема порно не висвітлена ні в медіа , ні в прозових творах – це ознака самоцензури.

– Нехай медіа – це один із факторів. Але ще кілька років тому три чверті українців зізнавались, що ніколи не були за кордоном. І нехай останнім часом статистика трохи покращилась, але хіба українське суспільство не залишається закритим?

– А те, що українці не виїжджають за кордон, це теж самоцензура. Дуже часто є безліч страхів, які зупиняють в усьому: в тому, щоб робити бізнес, писати на нові теми, їздити за кордон. Я почав подорожувати, коли в мене абсолютно не було грошей. Я про це безліч написав статей, записів у блогах. І з’явились люди-послідовники, які теж почали так подорожувати. Але все-таки переважає кількість людей, які нікуди не їздять, не читають альтернативної інформації, не користуються альтернативними медіа. Навіть той самий «Фейсбук» читає 5% населення, це дуже невелика вибірка.


– А коли українець каже «нащо нам безвізовий режим, якщо немає грошей» – це теж самоцензура?

– Так. Самоцензура і страхи. Україна пережила дуже важку історію. І за останні 100 років було значно більше воєн, ніж у будь-якій іншій країні. Українець значно більше боїться всього нового і всього незнайомого, ніж будь-хто інший. Бо це передається з покоління в покоління.

Мене часто питають: як вдається так багато подорожувати, де беруться гроші? А я просто не купую статусних речей. У мене три футболки в подорожі

– Ви були у понад 50 країнах, переважно автостопом і без грошей у кишені, без ідеальної англійської. Як ви пояснюєте те, що українці часто витрачають останню зарплату на модні гаджети чи брендовий одяг замість того, щоб побачити на ці гроші світ?

– У нас просто досі статусна епоха. Зараз Україна переживає дуже цікавий період переходу на інший рівень. Зараз будь-який дорожчий телефон чи автомобіль підвищує тебе в цій градації. Мене часто питають: як вдається так багато подорожувати, де беруться гроші? А я просто не купую статусних речей. У мене три футболки в подорожі. Я їх просто перу весь час.


Мені не потрібно купувати дуже дорогих речей, щоб жити. Це одна з причин, чому ця книга називається Saint porno. Власне, це такий контраст того, що нам видається чорним і білим. Тому що порно – не обов’язково теж чорне, а Saint – не обов’язково теж біле. Але ми це відразу сприймаємо, як контраверсію.

Так само й іноземці, які потрапляють в Україну, бачать розкішні автомобілі, які їздять занедбаними автошляхами. Вони не можуть цього зрозуміти: як, чому, нащо купувати такі машини, якщо ви їх усе одно розбиваєте? І цей контраст є ознакою нашого перехідного періоду.

– Як сприймають Україну за кордоном? Є різниця між іміджем в Індонезії й Німеччині?

– Це дуже залежить від країни. У Чехії є свій бекграунд, свого часу тут було багато робочої сили, Україна сприймалась не дуже гарно. У Польщі – значно позитивніше, бо є спільна історія. У Німеччині українці сприймались через братів Кличків. В Індонезії – через футболіста Шевченка. Коли він отримав «Золотий м’яч», то разом із ФК «Мілан» поїхав на гастролі в Індонезію. І навіть зараз малі діти пам’ятають, що їхній тато ходив на матчі «Мілану». У Малайзії який час багато людей не сприймали Україну. Але після падіння «Боїнга» з’явились свої асоціації. З кожною країною Україна має працювати окремо, зараз робиться мало чого. Тільки започатковується інститут культурної дипломатії. Є надія, що все зміниться.


– Зараз Ви на деякий час осіли в Києві. Як сприймається Україна після такої перерви?

– Я відчуваю себе як турист, і мені страшенно цікаво описувати те, що відбувається в Україні. І людей, які зараз змінюють Україну і намагаються щось робити. Надзвичайно цікавий час переживає країна, і мені хочеться це фіксувати.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG