Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:41

Стрічка побудована на історії кримської татарки, яка під час Другої світової врятувала у Криму майже 100 єврейських дітей

Тетяна Рикичина

Київ – Режисер Ахтем Сеїтаблаєв і продюсер Іванна Дядюра запускають у виробництво новий український повнометражний фільм «Її серце».​ Зйомки розпочнуться вже у червні, а прем'єра запланована на 2017 рік. Стрічка побудована на історії кримської татарки, яка під час Другої світової врятувала у Криму майже сто єврейських дітей. Аби відтворити на екрані кримський пейзаж, знімальна група поїде до Грузії.

«Це історія кримськотатарської дівчини Саїди Аріфової, яка в період з 1942-го по 1944 рік, тобто в часи Другої світової війни, в місті Бахчисарай врятувала від смерті понад 90 дітей, більша частина з яких була євреями, – розповідає про ідею стрічки її режисер Ахтем Сеїтаблаєв. – Врятувала досить незвичайним способом, якщо можна так сказати, перетворивши їх на кримських татар. Це було не дуже важко, оскільки діти були народжені і мешкали в Криму, тому татарська мова була у них на слуху. Протягом місяця вона дала кожній дитині нове ім'я, нову долю і навчили однієї з ісламських молитв».

«Це історія того, як людина в умовах страху не втрачає себе та людей поруч, а, навпаки, знаходить в собі сили вистояти», – додає продюсер фільму Іванна Дядюра.

«Її серце» є ко-продукцією, тобто створюватиметься у співпраці з грузинськими кінематографістами. Більшість зйомок також відбуватиметься в Грузії, оскільки ландшафт грузинських гір найбільш схожий до кримських. Склад акторів також інтернаціональний – у ньому актори з України, сусідньої Грузії та Ізраїлю.

Ахтем Сеїтаблаєв

Ахтем Сеїтаблаєв

«Склад групи міжнародний – коли кримську татарку гратиме українка, у якої дідусь – кримський татарин. Коли кримського татарина гратиме хлопчик-єврей, і навпаки. Мені здається, що це дуже добрий початок в самій знімальній групі, особливо, в її творчій частині. Вже склад групи, на мій погляд, багато про що говорить, зокрема, про той меседж, який ми маємо надіслати своїм фільмом», – каже Ахтем Сеїтаблаєв.

Такими фільмами ми намагаємося врятувати людство – Чубаров

У чому унікальність стрічки? Здавалося б, подібних історій, коли хтось когось рятує, вже багато. Але «Її серце», на думку режисера, має свою родзинку.

Наша героїня рятувала цих дітей двічі. Першого разу – від нацистів, видаючи дітей за кримських татар. Вдруге – від військ НКВД, повернувши їм їхню «єврейськість»

«Наша історія відрізняється від інших тим, що наша героїня рятувала цих дітей двічі. Першого разу – від нацистів, видаючи дітей за кримських татар. І вдруге, в 44-му році, від військ НКВД, повернувши їм їхню «єврейськість». Вона зберегла їхні метрики зі справжніми іменами, тому могла довести, що вони – не кримські татари, а євреї, тому не можуть бути депортованими», – пояснює Сетаблаєв.

Рефат Чубаров

Рефат Чубаров

«Подібних історій з інших тематик безліч, – каже голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, – і про Голодомор, і про Голокост тут, в Києві, і в Польщі, і в Німеччині. Головне, як мені здається, такими фільмами ми намагаємося врятувати людство, аби воно пам'ятало про все. Треба завжди знаходити такі історії, які показують людське, а все інше – то вже політиків справа. Людське маємо зберігати», – зазначає він, а заразом і згадує історію, яку йому розповідала його мати – депортована кримська татарка.

Жінка набрала води у великий чайник і понесла їм. І раптом конвоїр почав кричати на цю жінку. Мама чула, як вода почала виливатися

«Моя мама була у вагоні, як і всі інші кримські татари, коли їх вивозили, – продовжує Чубаров. – Їй було 11 років. Була нестерпна спрага, оскільки їх годували оселедцем, а води не давали. Десь у Сталінградських степах потяг став на зупинку. Дорослі почали піднімати дітей на руки, щоб ті заглянули у відкриті віконця на горі, через які заходило повітря, аби дізнатися, що ж діється ззовні. Мама побачила напівзруйновану будівлю, біля якої була жінка. Їй одразу сказали кричати, аби хтось приніс води. Почала кричати «су», але реакції не було. Тоді хтось здогадався, що кримськотатарську тут не розуміють, і вона почала кричати «вода». Жінка набрала води у великий чайник і понесла їм. І раптом конвоїр почав кричати на цю жінку. Мама чула, як вода почала виливатися. Конвоїр змусив ту жінку вилити воду. Мати казала, що ми всі нещасні, і та жінка теж».

Ахтем Сеїтаблаєв переконаний у тому, що жоден фільм і жодна історія не здатні перевернути свідомість чи змінити світогляд. Задача кінематографістів – аби історія просто «зачепила», каже він.

«Є надія, що, якщо людину емоційно зачепила історія, яку вона дивиться на екрані, якщо вона співчуває, то ми зробили свою роботу недаремно. Є надія, що колись, через багато років, чи завтра, чи сьогодні, вийшовши на вулицю, вона вчинить більш людяно і з більшим співчуттям до іншого, ніж могла б зробити до цього», – вважає режисер.

За які гроші знімають?

Увесь бюджет фільму, як зазначає продюсер Іванна Дядюра, складає 31 мільйон гривень, з яких 10 мільйонів – державні гроші. Україна вже сплатила 7 мільйонів, тому режисер та продюсер «Її серця» сподіваються, що отримають всю обіцяну суму.

Пилип Іллєнко

Пилип Іллєнко

Ми виконали вже більшу частину своїх фінансових зобов'язань

«Як правило, держава виправдовується за те, що вона щось не зробила або зробила невчасно. У цьому випадку ми пишаємося тим, що виконали вже більшу частину своїх фінансових зобов'язань. Нам вдалося на 70% проавансувати всі ті кошти, які ми мали сплатити на цей фільм. Решта має надійти вже після того, як продукт буде завершено», – каже голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.

Якщо зйомки пройдуть за графіком, прем'єру фільму глядачі побачать вже у 2017-му.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG