Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:32

«Навіть сльози під контролем ФСБ» – кримським татарам заборонили проведення жалобних заходів в окупованому Криму


18 травня – День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Їхня гібридна депортація триває і нині

«18 травня ми – кримські татари» – інформаційна кампанія з такою назвою триває в Україні. Цього дня 1944 року з Криму до Середньої Азії відправили перший ешелон кримських татар. Усього тоді депортували понад 180 тисяч людей. Утисків кримські татари зазнають з боку російської влади окупованого Криму і сьогодні. Для корінного народу Криму створюються умови, за яких татари мають або виїжджати з півострова, або взагалі забути про свою ідентичність. Йдеться про переслідування, арешти, погрози та заборони. Вшанувати пам'ять жертв депортації так, як це було до анексії Криму, на півострові нині теж неможливо.

Кримський татарин Решат Садреддінов дійшов із радянською армією до Берліна, повернувся живим з війни, а тоді дізнався, що вся його родина позбавлена Батьківщини. Зараз ветерану 94 роки, він повернувся до Криму із родиною трохи більше ніж 25 років тому. Свою історію він розповів журналістам проекту Радіо Свобода «КримРеалії».

Після однієї з найзапекліших битв Другої світової, відомої як Курська дуга, з 74 осіб особового складу батареї під командуванням Садреддінова у живих залишилися 15 людей, яких вдалося вивести з тилу ворога. Всіх, крім командира, нагородили. На запитання чому так сталося – полковнику повідомили, що його нагородний лист не схвалений фронтом і взагалі всіх кримських татар депортували з Криму.

Решат Садреддінов

Решат Садреддінов

Коли повернувся до Сімферополя, Решат Садреддінов попрямував у формі та медалях до будівлі НКВС. Там він зустрів чоловіка, який розповів, що всіх офіцерів-кримських татар, які намагались нещодавно з'ясувати, чому їхні сім’ї вислані – розстріляли. За три дні він довідався, що рідні перебувають в Узбекистані, де він їх і знайшов згодом у жахливих умовах.

Народ жив у жахливих умовах. У тих землянках до цього тримали полонених німців. Полонених перевели в кращі умови, а замість них розмістили прибулих кримських татар

«Народ жив у жахливих умовах. У тих землянках до цього тримали полонених німців. Полонених перевели в кращі умови, а замість них розмістили прибулих кримських татар. Серед місцевих узбеків була проведена велика пропагандистська робота. Їх запевняли, що до них везуть зрадників, з ними треба поводитися, як з ворогами народу. Кожен день вмирало багато людей», – згадує фронтовик.

Гібридна депортація – кримські татари під тиском змушені покидати півострів

Кримські татари повернулись на батьківщину, але не очікували, що знову зазнають утисків. Після анексії півострова Росією у 2014 році для кримчан були створені такі умови, що вони мають або скоритися, або виїхати. Передусім «особливий нагляд» стосується кримських татар.

Корінний народ Криму знову опинився в умовах депортації, тільки гібридної. Відтак кримські татари вимагають права на самовизначення, пояснює перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял, але реалізувати його російська влада не дає.

Меджліс кримськотатарського народу взагалі став забороненим в Криму. Будь-які вільні думки та дії приборкуються руками ФСБ, поліції, центром по боротьбі з екстремізмом, зазначає Наріман Джелял.

Дуже багато кримських татар нині під арештом чи фігурують у кримінальних провадженнях. Джелялне виключає, що і проти нього можуть розпочати переслідування.

Кримським татарам немає куди переселятися, бо Крим є тою землею, з якою вони споріднені століттями. Тож просто так ніхто з них не покидає півострова. Це стає не лише побутовою, а історичною трагедією для народу, зауважує перший заступник голови Меджлісу.

Нашу внутрішню пам'ять ніхто не може заарештувати – Наріман Джелял

Щороку в Криму з нагоди річниці Дня депортації проходили масові заходи, зокрема жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Але після анексії півострова Росією в березні 2014 року проведення подібних акцій в центрі Сімферополя заборонили.

Щоб себе виправдати, російська влада призначає мінімальну грошову допомогу та надбавки до пенсій, а також влаштовує свої формальні заходи до цієї дати.

«У Криму докладають зусиль для того, щоб змусити кримських татар брати участь лише у формальних заходах, що проводять окупанти та їхні прислужники», – написав на сторінці у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

В школах Криму нагадують про те, що 18 травня – «це звичайний навчальний день» і кожна школа електронною поштою має надати дані, хто був відсутній і яка для цього причина.

У соціальних мережах з'явилися копії документа, адресованого керівникам навчальних закладів з відповідним змістом. Від вчителів вимагають надати дані «окремо по дітях кримськотатарської національності».

Коментарів щодо цієї інформації з офіційних джерел наразі немає.

Регіональні Меджліси в Криму отримали відмови від підконтрольної Росії влади в узгодженні жалобних заходів до річниці депортації кримських татар 18 травня, проте вшанувати пам'ять жертв їм ніхто не може заборонити, переконаний Наріман Джелял.

Сьогодні навіть біль та горе намагається контролювати влада, в такій ситуації ми перебуваємо. Але я вважаю, що ми переживемо це і перемога буде на нашому боці

«Нам сьогодні недоступні звичні форми – всекримський мітинг і так далі, однак внутрішню нашу повагу до загиблих, внутрішню нашу пам'ять ніхто не може ні заарештувати, ні переслідувати. Звичайно я, як і багато моїх співвітчизників, відвідаємо пам’ятні місця, разом чи в групах. Сьогодні такий час. Сьогодні навіть сльози – під контролем ФСБ, сьогодні навіть біль та горе намагається контролювати влада, в такій ситуації ми перебуваємо. Але я вважаю, що ми переживемо це і перемога буде на нашому боці», – наголосив перший заступник голови Меджлісу.

Фотогалерея: До і після. День пам'яті жертв депортації кримських татар у вільному та анексованому Криму (2006 – 2015)

Не було б кримських татар, їм би довелося шукати інших ворогів –історик

Від 190 до 300 людей загинули протягом кількох перших тижнів, коли відбувалася депортація. За офіційними джерелами, через нелюдські умови в місцях розселення до кінця війни загинуло понад 20% з депортованих кримських татар через холод, голод, відсутність медичного забезпечення та елементарних побутових умов. За підрахунками самих кримських татар, йдеться про втрату 46% свого народу в період до 1967 року, зазначає Сергій Громенко, кримський історик і публіцист, співробітник Українського інституту національної пам'яті. Зараз кримських татар за чисельністю трошки більше, ніж було до депортації, додає історик. Саме тому можна стверджувати про геноцид.

На посаду головного внутрішнього ворога безпосередньо в Криму призначені кримські татари, через те, що це є народ демократичний, проукраїнський, проєвропейський, який не сприймав радянську владу і не хоче сприймати російську

«Авторитарно-тоталітарному суспільству, яке зараз вибудовується стрімко в Росії, абсолютно необхідні внутрішні і зовнішні вороги. Без них неможлива мобілізація, неможливо пояснити народу чому доводиться затягувати паски, чому скоро в Росії буде, як у Венесуелі. І на посаду головного внутрішнього ворога безпосередньо в Криму призначені кримські татари, через те, що це є народ демократичний, проукраїнський, проєвропейський, який не сприймав радянську владу і не хоче сприймати російську. Саме тому боротьба з ними виправдовує всі перегини, які відбуваються в Криму. Не було б кримських татар, їм би довелося шукати інших ворогів, а так кримські татари дуже зручні, на жаль», – пояснює причини переслідування корінного народу Криму сьогодні історик Сергій Громенко.

На всіх телеканалах України сьогодні мають утриматись від розважального контенту, а о 12-й годині оголосять хвилину мовчання для вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, повідомили у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Інформаційна кампанія «18 травня ми – кримські татари»/«Я пережив (пережила) геноцид» супроводжуватиметься історіями тих, хто пережив депортацію.

По всій Україні запланована низка заходів: масові мітинги, тематичні уроки в школах, присвячені депортації кримськотатарського народу тощо. Так, пам’ятні заходи на Майдані у Києві відвідає переможниця «Євробачення» Джамала, кримська татарка за походженням. Її пісня «1944» якраз і була присвячена трагічним подіям в історії кримськотатарського народу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG