Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:22

У Польщі, на відміну від України, виборці можуть впливати на владу через вибори – польський аналітик


Анджей Дуда після оголошення результатів екзит-полів про свою перемогу на виборах президента Польщі, 24 травня 2015 року

Анджей Дуда після оголошення результатів екзит-полів про свою перемогу на виборах президента Польщі, 24 травня 2015 року

«Ми 25 років працювали, щоб із комуністичної країни зробити європейську державу. І ту з’являються сумніви, чи вона такою європейською залишиться»

Активні дії польських правих щодо демонтажу демократичних інститутів підривають позицію Польщі в ЄС, а отже, Варшава стає слабшим союзником Києва, вважає польський політолог з Варшавського університету Анджей Шептицький. Проте, він вказує, що, попри поляризацію польського суспільства щодо дій уряду, він залишається популярним, і поки немає жодних ознак того, що для того, щоб його змістити, буде потрібна демократична революція.

Анджей Шептицький

Анджей Шептицький

– Чи витримає польське суспільство наступ на демократію, свободу слова та конституційні свободи?

Ми 25 років працювали, щоб із комуністичної країни зробити європейську державу. І тут з’являються сумніви, чи вона такою європейською залишиться

– Я думаю, що витримає. Вже багато в історії витримали. Тому це не є загрозою для існування держави чи нації. Загроза стосується рівня, якості, нашого життя. Ми 25 років працювали, щоб із комуністичної країни зробити європейську державу. І тут з’являються сумніви, чи вона такою європейською залишиться.

– Європейський Союз розраховував, що Польща буде якорем для цього цілого регіону Східної Європи, Центральної Європи, який останнім часом дуже дрейфував у бік правої і популістської політики. Наскільки така Польща може продовжувати відігравати важливу роль у європейській політиці і залишатися «адвокатом» України?

– Тут проблема вже дуже конкретна. Дійсно, членство Польщі в Європейському Союзі дуже важливе для Польщі. І на економічному, і на фінансовому рівні, і також, особливо від 2014 року, на геополітичному рівні.

І ми дуже добре бачимо, що Польща зараз вже не є таким активним учасником європейських процесів. Вона стає більше об’єктом цих процесів. Тобто, ЄС не розмовляє безпосередньо з Польщею, але розмовляє про Польщу. Коли вони з нами розмовляють, то це є переговори не про, скажімо, Україну чи Росію, але це є розмови про внутрішню ситуацію у Польщі. Тобто, тут є зміна, і вона є негативна.

Інша справа, це є питання внутрішньої ситуації в Європейському Союзі. Загалом ми зараз бачимо, що Європейський Союз має різні проблеми. Є питання війни в Україні, питання біженців, питання виходу потенційного Великої Британії з ЄС. І у цьому контексті, мені здається, сучасна внутрішня і зовнішня політика Польщі тільки стає однією з проблем для Європейського Союзу.

Внутрішні проблеми в Європейському Союзі дуже подобаються, я думаю, нашому великому східному сусіду

Очевидно, внутрішні проблеми в Європейському Союзі дуже подобаються, я думаю, нашому великому східному сусіду, тобто Російській Федерації.

– Нинішній польський досвід посилає Україні багато попереджень, адже в самій Україні не лише популярні праві ідеї, зростає вплив популістів, влада в особі президента намагається сконцентрувати в своїх руках якомога більше влади – і в парламенті, і у виконавчій, і в судовій гілці. Наскільки польське суспільство може протистояти тому, що нинішня влада займається демонтажем інститутів демократичних? Які має важелі впливу польське суспільство на свою владу?

– Знаєте, я не є великим прихильником ідеї, що можна широко користуватися польським досвідом для України. Очевидно, на технічному, скажімо, рівні, як боротися з корупцією, наприклад, чи як реорганізувати самоврядування – то тут є деякі механізми, які можна вивчати у Польщі та намагатися перенести до України.

На макрополітичному рівні наші країни зовсім різні. У вас не було Бальцеровича, у нас немає олігархів, але у нас також не було Євромайдану та війни з Росією

Але на такому макрополітичному рівні мені все ж таки здається, що наші країни зовсім різні. У вас не було Бальцеровича, у нас немає олігархів, але у нас також не було Євромайдану та війни з Росією. Тобто, за ті 25 років у нас був зовсім інший досвід. Польський досвід, можна сказати, є кращим, але все ж є деякі відмінності. Це перше зауваження.

Друге зауваження. У нас є державні ЗМІ, але також є приватні ЗМІ. І вони, скажімо, досить критично ставляться до цієї нової влади. Є деякі спроби зараз організувати Комітет захисту демократії. Це така неурядова структура, яка зараз організує всі ці маніфестації проти протизаконної діяльності нової команди.

«Право і Справедливість» залишається найбільш популярною політичною силою

Все-таки, якщо подивитися на опитування суспільства та на рейтинги, то партія «Право і Справедливість» залишається найбільш популярною політичною силою. Це тільки 8 місяців від виборів. Тобто це, очевидно, може змінитися. І тут буде питання, що станеться, якщо більшість суспільства буде проти цієї влади.

Багато людей просто тішаться, що отримують гроші від уряду, а, конституційні питання їх не зовсім цікавлять

Зараз ще ця ситуація інша, тому що нова влада також реалізує деякі елементи своєї програми. Тут головна позиці є так званий «500 плюс», тобто 500 злотих, приблизно 120 доларів для кожної другої, третьої, четвертої дитини в кожній родині. Я думаю, що багато людей просто тішаться, що отримують ці гроші від уряду, а, скажімо, конституційні питання їх не зовсім цікавлять.

Я думаю, що якщо більшість суспільства піде на вибори та проголосує проти цієї влади, то «Право і Справедливість» цю владу віддасть

Тобто, все ж таки мені здається, що більшість суспільства не виступає активно проти цього уряду. Є питання, що, якщо позиція більшості суспільства зміниться, що ця влада буде робити? Мені здається, і тут я ще раз повертаюсь до того, що ми маємо різний досвід, у Польщі та в Україні, я думаю, що якщо більшість суспільства буде проти нової влади, піде на вибори та проголосує проти цієї влади «Права і Справедливості», то «Право і Справедливість» цю владу віддасть. Тобто, що у нас не буде потреби Помаранчевої революції, чи, ще більш, Євромайдану. Все ж таки, мабуть, це такий польський підхід, що ми такі добросердечні люди, і в нас ніхто не буде ні в ніко стріляти.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG