Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 12:01

Росії не зачинити відкриті двері НАТО – дипломати


Держсекретар США Джон Керрі у штаб-квартирі НАТО. Брюссель, 19 травня 2016 року

Держсекретар США Джон Керрі у штаб-квартирі НАТО. Брюссель, 19 травня 2016 року

Два стовпи відносин НАТО з росіянами – міцні сили стримування й політичні контакти

Брюссель – НАТО – це незалежний союз, що відкритий для нових членів. Яскравий доказ цьому – нинішнє підписання протоколу про вступ Чорногорії до цього військового блоку. Водночас, союз НАТО повинен зайняти жорсткішу позицію щодо Росії, яка має залишити Україну, припинити провокації та нагнітання напруги на європейському континенті. Водночас, альянс готовий далі зміцнювати й інтенсифікувати свою присутність на східних кордонах для посилення сил військового стримування та оборони на тлі агресивної поведінки Москви.


Протокол із вступу Чорногорії до НАТО нині в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу підписав прем’єр-міністр цієї держави Міло Джуканович. Тепер, як тільки всі держави-союзниці ратифікують цей документ у своїх парламентах, Чорногорія стане 29-м членом військового альянсу.

Єнс Столтенберґ

Єнс Столтенберґ

Це історичний крок, який віднині надає Чорногорії місце поміж членами НАТО, заявив генсекретар організації Єнс Столтенберґ.

Від сьогодні Чорногорія отримає місце за столом НАТО

«Від сьогодні Чорногорія отримає місце за столом НАТО, братиме участь в наших зустрічах поки що як спостерігач. Це важливо для Чорногорії, для стабільності на Балканах і для самого союзу НАТО. Це надсилає чіткий сигнал, вкотре показуючи, що двері НАТО залишаються відчиненими», – заявив керівник НАТО.

Ми не потребуємо порад Росії – голова МЗС Естонії

На те, що росіяни всіма способами ці двері намагаються зачинити, скажімо, міністр закордонних справ Естонії Марина Калюранд зауважує: сигнал щодо можливостей набути членство в НАТО є позитивним для кожної держави Європи.

«НАТО – незалежна організація, тож сама разом зі своїми союзниками вирішує свої справи. Тож ми не потребуємо порад від Росії та не перебуваємо під впливом російської позиції. Це наше рішення разом із нашими союзниками», – пояснила вона Радіо Свобода.

Водночас, європейські оглядачі зауважують, що саме на 29 членах розширення НАТО може й зупинитися. Навіть при тому, що на саміті в Бухаресті очільники цієї організації пообіцяли, що Україна та Грузія, за бажання, одного дня зможуть приєднатися до цього блоку.

Поглинутий тиском з боку Росії та її військовою дестабілізацією сходу України, Київ наразі ще не визначився: чи подавати українцям заявку на членство в Північноатлантичному альянсі. Тим часом, офіційний Тбілісі на тлі продовження проблем із Росією та геополітичної ситуації, хоч і прагне вступити до цього військового блоку, однак, ці сподівання через брак бажання з боку низки країн-союзниць, вочевидь, ще тривалий час залишатимуться нездійсненними, – зауважують брюссельські експерти.

«Димова завіса» натовсько-російського діалогу

Поряд із питаннями безпеки на півдні – в Лівії, Іраку чи Сирії – саме складні та суперечливі відносини НАТО із Росією – одна з центральних тем нинішніх консультацій. При цьому, коли низка держав Заходу шукає покращення відносин із Москвою, країни Східної Європи, що входять до альянсу закликають західних колег не будувати ілюзій. На превеликий жаль, Москва – більше не є нашим партнером і не поділяє наших поглядів, зауважив голова МЗС Литви Лінас Лінкявичус.

«Ми ведемо розмову, але не повинні бути наївними, не можна недооцінювати реальності, – зауважив дипломат. – Нам не треба вірити враженням, ніби наші контакти з Росією принесуть більше безпеки чи стриманості. Це не так. Вони використовують діалог, як димову завісу для продовження тієї ж політики. Говорити з ними треба, але й необхідно залишатися реалістами».

Загроза зі сходу через агресію Росії щодо України змушує НАТО продовжувати зміцнення свого військового потенціалу стримування, заявив зі свого боку держсекретар США Джон Керрі у штаб-квартирі НАТО перед робочою вечерею голів дипломатичних відомств НАТО, де було заплановане обговорення роботи НАТО із реагування на російську загрозу.

Ключовим аспектом загрози зі сходу є дії Росії в Україні

«Ключовим аспектом загрози зі сходу є дії Росії в Україні. Згідно з рішеннями саміту НАТО в Уельсі, ми хочемо продовжувати зміцнення нашого потенціалу військового стримування, завдяки більш інтенсивній присутності на передовій лінії на східних кордонах НАТО», – заявив Керрі.

Два стовпи взаємодії альянсу з Росією: стримування та політичний діалог

Голова американського зовнішньополітичного корпусу зауважує, що країни-союзниці НАТО нині, на тлі існуючих загроз, більш об’єднані, ніж коли-небудь раніше. США, зі свого боку, на європейську ініціативу «Заходи запевнення» виділяє 3,4 мільярда доларів, – пояснює Керрі.

Водночас, як Північноатлантичний союз є і має бути готовий до політичного діалогу із Росією, він утримується від того, щоб повертати стосунки з нею до колишнього стану, – наголошує американський держсекретар.

Так має бути доти, доки не будуть виконані Мінські угоди. І не думайте, що ми колись визнаємо анексію та окупацію Криму

«Так має бути доти, доки не будуть виконані Мінські угоди. І будь-ласка, не думайте, що ми колись визнаємо анексію та окупацію Криму», – додав Джон Керрі.

Втім, голови зовнішньополітичних відомств держав НАТО залишаються на визначеній російською агресією позиції, а саме: двома стовпами взаємодії НАТО із Росією мають залишатися міцні сили стримування й оборони та пошуки політичного діалогу для уникнення можливих інцидентів та виходу ситуації з-під контролю.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG