Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:05

Кримінальний кодекс України треба декомунізувати – правозахисники


©Shutterstock

©Shutterstock

«Три додаткові роки дали за ганчірку і віник» – колишній засуджений

391 стаття Кримінального кодексу України (злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань), що була запроваджена до старого Кримінального кодексу УРСР, досі не зазнала жодних змін. Вона дозволяє за незначні дисциплінарні проступки покарати засуджених додатковим терміном позбавлення волі до 3 років, повідомляють правозахисники і наполягають на тому, щоб статтю скасували. Для цього вони закликають Верховну Раду ухвалити законопроект, розроблений експертами Харківської правозахисної групи та Реанімаційного пакету реформ.

Згідно з нормами цієї статті, додаткове покарання до трьох років позбавлення волі можна отримати за непокору законним вимогам адміністрації, пояснює юрист Української гельсінської спілки Олег Левицький. Але покарати додатковим терміном можуть і за те, що засуджений спав не на своєму місці, відмовився виконати команду «Підйом» чи вийти на сніданок. Як правило, за такі проступки мають накладатися адекватні проступку стягнення – догана, позачергове прибирання приміщень чи у крайньому випадку поміщення у дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), зауважує юрист.

Адміністрація установ виконання покарань притягає до кримінальної відповідальності за вчинення дій, які не те що не становлять не тільки значної суспільної небезпеки, але часто й будь-якої суспільної небезпеки

«Ця норма на практиці призводить до того, що адміністрація установ виконання покарань притягає до кримінальної відповідальності за вчинення дій, які не те що не становлять не тільки значної суспільної небезпеки, але часто й будь-якої суспільної небезпеки. Вибірковий характер застосування цієї статті просто вражаючий. Це основа зловживань і сваволі в закритих установах пенітенціарної служби України», – наголошує Левицький.

За словами юриста, цю статтю неможливо якось вдосконалити, вона має бути тільки скасована.

Адміністрація установи безпосередньо не дає додаткових термінів покарання – ДПтСУ

Якщо є якісь правопорушення, адміністрація все це фіксує, а рішення вже ухвалює суд, пояснює у коментарі Радіо Свобода речниця Державної пенітенціарної служби України Катерина Денисюк. Тобто адміністрація установи лише передає відповідні матеріали, які розглядаються і суд або відхиляє їх, або задовольняє.

Якщо скарги надходять на адміністрацію установи, вони обов’язково розглядаються, проводяться службові розслідування спеціалістами вищого рівня

«Також, якщо скарги надходять на адміністрацію установи, вони обов’язково розглядаються, проводяться службові розслідування спеціалістами вищого рівня, і якщо є підстави, то ці посадові особи притягуються до відповідальності. Засудженим надається роз’яснення їхніх прав», – зазначає Денисюк.

За останні 6 років в Єдиному реєстрі судових рішень зафіксовано 513 вироків за цією статтею, з них лише три виправдані судом.

«Коли засуджені скаржилися на порушення прав людини, їх переслідували як злісних порушників режиму»

Колишній засуджений Володимир Бордун у 2011 році публічно заявив про катування та жорстоке поводження за участі керівництва колонії, у якій він відбував покарання. Через цю заяву за 75 днів до звільнення строк перебування в колонії продовжили ще на три роки.

Після скарги мені дали ще три роки і сказали, що потім додадуть ще. Після того теж били

«Неможливо відстояти свої права. Я звернувся в ООН, бо били мене так, що якби побачили люди, вони б сказали, що це не держава, такого бути не може. Мене тричі вивозили в лікарні. Після скарги мені дали ще три роки і сказали, що потім додадуть ще. Після того теж били. Ті три додаткові роки дали через прибирання, через ганчірку та віник», – говорить Бордун.

Такі ситуації непоодинокі, зауважує координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. У багатьох випадках, коли засуджені скаржилися на порушення прав людини з боку персоналу, їх в подальшому переслідували в порядку 391-ї статті як злісних порушників режиму.

Відомі приклади, коли особі, що відбуває покарання, до чотирьох разів додавався строк за скарги на дії чи бездіяльність адміністрації

«Відомі приклади, коли особі, що відбуває покарання, до чотирьох разів додавався строк за скарги на дії чи бездіяльність адміністрації», – зазначає Діденко.

Ця норма була впроваджена у 1983 році до Кримінального кодексу УРСР, для того, щоб у тюремній тоталітарній системі безкінечно продовжувати строк перебування в’язнів у тюрмах, і з того часу стаття не змінювалась.

Оскільки в країні триває декомунізація, потрібно позбутися і радянських норм в законі, зауважують правозахисники. Для скасування статті правозахисники закликають Верховну Раду ухвалити законопроект №2708. Його розробили експерти Харківської правозахисної групи та Реанімаційного пакету реформ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG