Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:49

Трудова міграція «оголює» цілі сектори на ринку праці України – експерти


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

«50-річних фахівців в Україні вважають старими людьми. А вони насправді молоді і сильні, і тому їдуть»

Кив – Розчарування і втома від нестабільної політичної та економічної ситуації, неможливість реалізувати кар'єрні амбіції, воєнний конфлікт на сході країни – такі основні «мотиватори» для українців, які вирішили виїхати до Євросоюзу на працю або на навчання. Кваліфікованих фахівців працювати за кордоном стимулюють значно вищі (у порівнянні з Україною) зарплати і попит на робочі руки з України в ЄС. Але масова трудова міграція з України «оголює» цілі сектори на українському ринку праці, визнають фахівці.


Закон України «Про зовнішню трудову міграцію», який передбачає захист прав українських заробітчан, президент Петро Порошенко підписав у листопаді минулого року.

Про необхідність ухвалити подібний закон українські експерти говорили давно, адже досі українці – одна з найчисленніших груп офіційних мігрантів у Євросоюзі. При цьому в останні роки серед українських трудових мігрантів зростає кількість кваліфікованих фахівців з вищою освітою, які їдуть працювати за фахом, таких працівників називають «золотим капіталом», зазначає письменник Юрій Андрухович.

Це, серед інших, технічні і медичні працівники, науковці. При цьому щороку, через барк фінансування науки, все більше вчених виїжджають з України для продовження своїх досліджень у країнах, де наука є пріоритетною.

Виїжджають за кордон все-таки «мізки» нашого суспільства

«Виїжджають за кордон все-таки «мізки» нашого суспільства. Це молоді люди, котрі отримали гарну освіту, серед них і ті, хто стажувався в Європі, бачив зарплати, соціальні гарантії європейців... Це добре для молоді, але дуже погано для України. Ми втрачаємо генофонд», – заявив у розмові з журналістами голова Всеукраїнської профспілки мігрантів Сергій Олійник.

Згідно із соціологічним опитуванням Інституту Горшеніна, в Україні понад 40 відсотків кваліфікованих працівників у віці від 18 до 29 років визнають, що готові виїхати з України заради добре оплачуваної та перспективної роботи. При цьому серед працівників із вищою освітою виїхати готові 32 проценти опитаних, а серед тих, хто має науковий ступінь – 37 відсотків.

Киянка Крістіна Кричевська – ініціаторка освітньої організації «Клуб європейських мов» – визнає, що серед її учнів здебільшого старшокласники, студенти і представники малого бізнесу. Молодь вивчає іноземні мови для продовження навчання в Євросоюзі; інші вирішили переводити свій бізнес з України до котроїсь з європейських держав, оскільки, на їхню думку, в Україні відсутня підтримка малого бізнесу.

На сьогодні з’явилась ще одна категорія охочих вивчити іноземні мови, це – кваліфіковані працівники з вищою і середньою медичної освітою, інженери, спеціалісти електронних комунікацій. Це або молоді фахівці, або люди середнього віку, каже Кричевська.

Їдуть люди, яким за 50 років. 50-річних фахівців в Україні вважають старими людьми. А вони насправді молоді і сильні

«Це молоді люди до тридцяти років, які мають освіту, талант і є працелюбами, вони їдуть до Європи, тому що у них тут немає майбутнього (як вони самі вважають) і головне – вони в Україні не можуть купити собі квартиру. Вони виїжджають родинами, це, здебільшого, чоловік та жінка. Так, вони тут можуть заробити гроші. Але цього не вистачить, щоб купити квартиру, а родина починається з дому. Також їдуть люди, яким за 50 років, тому що у них все є, і тому, що 50-річних фахівців в Україні вважають старими людьми. А вони насправді молоді і сильні, й мають бажання щось на краще змінити у своєму житті», – зазначила Кричевська у розмові з Радіо Свобода.

Що стосується студентів, то не всі з них воліють вчитись – дехто просто шукає можливості виїхати з України, сподіваючись отримати на Заході не знання, а багатство, каже Кричевська. З випускників її клубу меншість хоче вчитись, отримати професію та європейський досвід роботи.

Молоді люди їдуть, сказати б, за «кафе-шантаном», а цього в університетах Європи нема і ніколи не було

«У нас раніше у кожній групі був інтелектуал, а останні пару років таких немає. Так, у всіх учнів є англійська мова і всі вони впевнені у собі, але інтелектуалів немає. Зате чи не всі бажають виїхати з Батьківщини, яка для них «погана», кинути батьків, мати на рахунку гроші. І при цьому вони взагалі не розуміють, що таке Європа! Ці молоді люди їдуть, сказати б, за «кафе-шантаном», а цього в університетах Європи нема і ніколи не було», – розповідає Кричевська.

Європейський вимір українського заробітчанства

Найбільш популярними серед потенційних емігрантів з України є Німеччина, Канада, Польща, США і Росія, а своє бажання виїхати туди українці пояснюють не лише матеріальними або кар’єрними проблемами: як зазначають соціологи, більшість українців негативно сприймають загальну ситуацію в Україні. Майже 70 відсотків опитаних громадян України вважають, що Україна рухається у неправильному напрямку. Тобто, на думку українців, влада гальмує реформи, боротьба з корупцією подібна швидше на імітацію, ніж на реальні дії, до того ж, людей тривожить те, що воєнний конфлікт на Донбасі затягується, зазначають фахівці.

Найбільше українських мігрантів серед держав Євросоюзу приймає Польща. У 2015 році у польських центрах зайнятості роботу шукали близько 750 тисяч іноземців. З них понад 95 відсотків – українці, тобто це понад 700 тисяч працездатних активних людей, і з них дві третини розглядають можливість залишитись у Польщі назавжди.

Польський уряд заявляє про зміну правил нарахування заробітної плати українським заробітчанам, як того вимагають відповідні директиви Євросоюзу. Передбачається, що зарплату іноземним працівникам нараховуватимуть нарівні з поляками. При цьому також будуть введені додаткові види дозволів на роботу, а саме: на сезонну роботу на термін до 8 місяців і короткочасні дозволи – до 6 місяців, зазначають у міжнародній агенції і працевлаштування «ОТТО».

Зароблені у Польщі кошти українці переказують додому – у 2015 році до України з Польщі перераховано понад 54 мільярди гривень, каже спеціаліст з питань українсько-польських стосунків Богдан Олексюк. Він також зазначив, що збільшення кількості студентів і фахівців з вищою освітою, які виїжджають з України до Польщі та інших держав Євросоюзу, деформують український ринок праці. У виграші за цих обставин аж ніяк не Україна, а ЄС, визнав експерт.

Якщо раніше становище українців було доволі принизливе, і до них часто ставились як до людей «другого сорту», то тепер ситуація вирівнюється

«Все більше українців є у великих польських містах, у Варшаві. При цьому вони працюють на дуже різних роботах, це не обов’язково низькокваліфіковані роботи. Якщо раніше становище українців було доволі принизливе, і до них часто ставились як до людей «другого сорту», то тепер ситуація вирівнюється. Наразі до Польщі їдуть не лише заробітчани, є також переселенці зі Сходу країни і з Криму. Зустрічаючи таких людей, я побачив, що в еміграції вони переходять на українську мову», – розповів Радіо Свобода Олексюк.

За його словами, більшість заробітчан у країнах Євросоюзу стають народними послами України, підтримують Україну у її боротьбі проти російської агресії. Українці проводять акції на підтримку України біля дипломатичних установ Росії у різних європейських містах, збирають кошти на лікування українських військовослужбовців і добровольців, купують і передають армійським частинам необхідні речі, каже Олексюк.


На цю ж тему:

23.05.2016
Чехія запрошує на роботу українців

Чехи відверто і вголос визнають, що без робочих рук з України їм не обійтись, найскладніше ситуація – з медперсоналом далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG