Київ – Двадцять діб під арештом в Україні провів азербайджанський правозахисник Аловсат Алієв, який має статус біженця у Німеччині. Прокуратура клопотала про екстрадицію, бо Алієва внесли до списків розшуку Інтерполу, повідомив його адвокат. За словами українських правозахисників, таким чином офіційний Київ саботує взяті на себе міжнародні зобов’язання, що забороняють видавати біженців державам, де їм загрожує небезпека.
Правозахисника із Азербайджану Аловсата Алієва затримали в Борисполі у ніч на 17 квітня. За словами Алієва, прикордонники знайшли його прізвище серед списку розшукуваних Інтерполом осіб, і попри те, що у правозахисника були документи, які підтверджували статус біженця, його заарештували і засудили до 25 діб арешту. Із них у СІЗО Алієв провів 20 – після апеляції його звільнили у залі суду.
Генпрокуратура клопотала про екстрадицію, але суд відхилив це клопотання, зазначає Аловсат Алієв. За словами правозахисника, в Азербайджані йому інкримінують крадіжку, тож повернувшись, він потрапив би за ґрати.
«У 2014-му під час хвилі арештів журналістів та правозахисників у Азербайджані я виїхав до Німеччини і отримав статус біженця, – розповідає Алієв. – У січні 2016-го я відкрив своє правозахисне бюро в Німеччині і зараз займаюсь захистом прав мігрантів, які перебувають у цій країні. Тому я вирішив приїхати в Україну і подивитися, що відбувається із вимушеними переселенцями. Я хотів відкрити в Україні філію свого бюро, оскільки маю практику роботи з переселенцями: в Азербайджані живе близько мільйона переселенців із Нагірного Карабаху».
Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода зазначила, що 21 квітня отримала запит від своїх колег із Азербайджану щодо видачі їм Аловсата Алієва як особи, яка у цій країні перебуває у розшуку. Але оскільки пізніше з’ясувались нові обставини, в екстрадиції Алієва Азербайджану відмовили.
Опрацювавши надані німецькою стороною документи, комісія з контролю за файлами Інтерполу вирішила заборонити використання каналів організації у цій справі і зняти Алієва з обліку. Про це Радіо Свобода повідомив Ярослав Тракало, речник Національної поліції, в підпорядкування якої входить українське бюро Інтерполу.
Біженці в Україні – між двома конвенціями – адвокат
За словами адвоката Алієва Дмитра Моргуна, арешт його підзахисного – це системна проблема: в українських органів влади, починаючи від прикордонної служби, немає чітких інструкцій щодо взаємодії із біженцями.
«Є дві конвенції міжнародні – про взаємну допомогу у кримінальних справах і про статус біженців. Проте конвенція про статус біженців має у даному випадку пріоритет, тому якщо людина має відповідний документ, то хоча вона – і в розшуку, прикордонник має надати їй можливість вільно переміщуватись по країні, в яку вона прибуває», – говорить Моргун.
Те, що трапилось із Аловсатом Алієвим, відбувається не тільки в Україні, зауважує Максим Буткевич, співкоординатор проекту «Без кордонів» центру «Соціальна дія». За словами правозахисника, списки розшукуваних Інтерполом широко використовуються авторитарними режимами, щоб створювати проблеми своїм опонентам, яким вдалося втекти за кордон. Наприклад, розповідає він, політика із самопроголошеної Чеченської республіки Ічкерія Ахмеда Закаєва кілька разів затримували у різних країнах саме через розшук по лінії Інтерполу, але потім звільняли за рішенням суду.
Однак, за словами Буткевича, у ситуації із затриманням азербайджанського правозахисника є кілька моментів, які характеризують Україну як небезпечну для біженців державу.
«Передовсім, ті, хто його затримував і ухвалював рішення про взяття під варту, знали про статус, який має ця людина в Німеччині. По-друге, наскільки мені відомо, він одразу просив зв’язатися із Агентством ООН у справах біженців, але цього не було зроблено. І третє – що було особливо кричущим порушенням – про його затримання українські силові структури не тільки повідомили у посольство Азербайджану, а й змусили пана Алієва особисто зустрітися із представником посольства», – говорить правозахисник.
Дмитро Моргун зазначає, що надсилав адвокатський запит до адміністрації київського СІЗО щодо візиту туди представників азербайджанських силових структур, але вже майже два тижні не отримує жодної реакції.
Нещодавно у Києві викрали громадянина Узбекистану – Матвійчук
Відсутність розслідувань примусових екстрадицій та відмов у наданні політичного притулку та продовження такої практики свідчить про невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, що перетворює її на «сіру зону» для біженців, заявляє голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук. За її словами, також є підозри про співпрацю українських спецслужб зі спецслужбами авторитарних режимів.
Як приклад правозахисниця називає викрадення кілька років тому із Києва російського опозиційного активіста, одного з фігурантів «Болотної справи» Леоніда Развозжаєва, якого потім доправили до Росії.
Цього року, за словами Матвійчук, це трапилось також із іншим іноземцем: «На Подолі викрали громадянина Узбекистану, ймовірно – узбецькими спецслужбами, які намагалися перевезти його через північний кордон у Чернігівській області. Я не буду казати, яким чином йому вдалося звільнитися, скажу тільки, що до цього звільнення не були причетні українські органи влади. Зараз ця людина подала скаргу в поліцію».
За інформацією українського представництва Управління верховного комісара ООН у справах біженців, востаннє тут затримували людину, яка отримала притулок в іншій країні, близько трьох років тому. Між тим, у прес-службі організації зазначили, що не можуть оцінити системність проблеми, оскільки мають інформацію тільки про безпосередні звернення до них.
Минулого року, за даними УВКБ ООН, притулку в Україні просили майже півтори тисячі людей, у той же період організація зареєструвала майже 600 відмов у наданні притулку і 324 відмови у реєстрації заяви.
