Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:55

У Парижі зібралися друзі України і Українського католицького університету


«Анна Ярославна принесла сюди той візантійський досвід, який не протистояв західноєвропейському, але був імпульсом до пізнання спільних джерел європейської культури»

У самому центрі Парижа, в готелі Вестін-Вендом, що неподалік Лувра, в минулі вихідні рясніли вишиванки, а його мешканці з Америки, Канади, Німеччини, Італії та інших країн за спільну мову мали українську. Вони приїхали, щоб долучитися до благодійного вечора на підтримку Українського католицького університету у Львові та вшанувати пам’ять французької королеви родом із Києва – Анни Ярославни.


Не проходить року, щоб Український католицький університет у Львові не збудував нового приміщення, бібліотеки, чи не відкрив нової програми. Університет росте, але для зростання потрібні гроші. Оскільки студенти покривають лише 20% витрат на навчання, то університет має постійно шукати жертводавців. Про те, чому цього разу, він шукав їх у Парижі, розповідає проректор УКУ з програмного розвитку Олег Турій.

Ми вирішили скористатися з того, що наш президент і засновник нашого університету владика Борис Ґудзяк тепер є єпископом у Франції

«Бенкет у Парижі є унікальний тому, що він проводиться у країні, де такий тип збирання коштів не дуже поширений, де є взагалі дуже мало інформації про Україну як таку, де релігійний аспект витісняють із суспільного простору. Тобто в усіх відношеннях проведення бенкету було певним викликом для нас, але з іншого боку, ми вирішили скористатися з того, що наш президент і засновник нашого університету владика Борис Ґудзяк тепер є єпископом у Франції. Він намагається оновити життя єпархії, зробити її життя динамічним та цікавим не лише для українців, але і для ширшої спільноти, для Франції, для Європи. Тому цей бенкет був для нас певною пробою того, чи ми, як Університет, уже здатні прийти з певними думками та ідеями в те середовище, де нас не дуже чекають, і де для тих ідей, які ми пропагуємо, не завжди є сприятливі умови. І я би сказав, що у цьому сенсі ми задоволені», – говорить Олег Турій.

Успішною акцію вважають в Університеті і з фінансової точки зору, адже за словами директора департаменту з розвитку Ольги Зарічинської, вдалося зібрати 120 тисяч євро і гроші на 15 стипендій. Щоправда, найбільшими жертводавцями поки що стали українці з України.

«Найбільша сума, яка була заявлена щодо підтримки, – це 2 мільйони гривень, це близько 70 тисяч євро, від Сергія Тарути. Це перша його така фінансова підтримка. Родина Іванчиків із фондом «Повір у себе» також заснували стипендії. Вони вже довший час підтримують університет, і студентські стипендії, і професорів на півмільйона гривень, щоб підтримати наукову діяльність професорів, їхні дослідження, участь у конференціях», – говорить Ольга Зарічинська.

Вона додає, що університет цінує всі форми підтримки, оскільки для нього важливо сформувати навколо себе громаду однодумців. Також, за словами президента університету владики Бориса Ґудзяка, вони цінують і підтримку влади – до Парижа на благодійний вечір прибули українські урядовці – віце-прем’єр міністр Геннадій Зубко, міністр інформації Юрій Стець, заступник голови президентської адміністрації Дмитро Шимків, депутат Микола Княжицький.

Анна Ярославна і сучасні українці

Всі вони відвідали і містечко Санліс, де у неділю відбувся День Анни Київської, королеви Франції. На думку ще одного гостя цього свята, архієпископа Харківського і Полтавського Української автокефальної православної церкви (оновленої) Ігоря Ісіченка, ці події важливі не так для французів, які в новий спосіб відкривають для себе українців, як для самих українців, які віднаходять свою європейську сутність.

Скандинави називали Київську Русь «Країною міст», наші міста уявлялися чимось величним і неповторним, якого не було у Західній Європі

«Ми можемо говорити не про входження України в Європу, а про пізнання нашої європейської ідентичності, бо на той час, коли Анна Ярославна переїхала до Франції, культурної дистанції між заходом і сходом, як ми її уявляємо сьогодні, не існувало. Навпаки, тодішні скандинави називали Київську Русь «Країною міст», наші міста уявлялися чимось величним і неповторним, якого не було у Західній Європі, яка переживала після розвалу Римської імперії процеси в чомусь подібні до тих, що ми переживаємо протягом останніх десятиліть. Анна Ярославна принесла сюди той візантійський досвід, який не протистояв західному, латинському досвідові, але був імпульсом до пізнання спільних джерел європейської культури», – говорить владика Ігор.

Ширшу лекцію про «Інтелектуальний простір навколо Анни Київської», він прочитав у старовинній церкві Бориса і Гліба, яку нещодавно викупила Паризька єпархії святого Володимира Великого Української греко-католицької церкви, і яка стала новим центром культурного і релігійного життя українців у Франції.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG