Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:35

Росія поважає силу, тому НАТО за потреби готовий і здатний реагувати – командувач альянсу Петр Павел


Подвійна мета Північноатлантичного союзу полягає у гарантіях безпеки населення та чіткому сигналі агресивній Росії

Брюссель – На тлі російської військової агресії щодо сусідів країни східного флангу НАТО почуватимуться у безпеці. Адже альянс адаптується до нових викликів, збільшує там свою присутність і гарантує миттєву реакцію на будь-яку небезпеку кожній з держав-союзниць, – каже в інтерв’ю Радіо Свобода голова Військового комітету НАТО, чеський генерал Петр Павел. Водночас, каже він, в Україні, Молдові та Грузії натовська підтримка теж сприятиме збільшенню почуття впевненості та безпеки.

– НАТО послідовно зміцнює свої військові можливості й здатність реагування на можливу агресію щодо своїх східних держав-членів, таких як країни Балтії та Польщі. А як бути з Україною, Білоруссю, Молдовою чи Грузією? Чи не може Росія, з огляду на це, збільшити свій тиск на них?

Грузія, Україна й Молдова є нашими партнерами, з якими ми маємо різноманітне й доволі широке співробітництво. Це і фінансова, і військово-технічна і методична допомога

– Ситуація з цими країнами, очевидно, є відмінною від держав-союзниць. Вони не входять до НАТО і «п’ятий пункт» (щодо визнання нападу на одну з країн альянсу, атакою щодо всіх держав альянсу) на них не розповсюджується. Водночас, всі ці країни є частиною партнерства з НАТО в різних форматах. Грузія, Україна й Молдова є нашими партнерами, з якими ми маємо різноманітне й доволі широке співробітництво. Це і фінансова, і військово-технічна і методична допомога. Ми надаємо підтримку в зміцненні їхніх збройних сил через тренінги, надання експертної допомоги. З кожною з цих націй у нас є плани співробітництва. Як наслідок, завдяки цій співпраці, посиленню свого потенціалу, практичному обміну досвідом, вони теж почуватимуться в більшій безпеці. Ми не можемо їм надати гарантій «п’ятого пункту», однак, ми спроможні надавати підтримку різних рівнів для збільшення їхньої власної військової потужності.

– Наскільки серйозною є для НАТО наразі російська загроза?

Маємо достатньо доказів із наших власних розвідданих та відкритих джерел щодо розташування військових частин поблизу східних кордонів НАТО, військових навчань, збільшення активності в повітрі, на землі, а також у кібернетичному просторі

– Ми бачимо, яким є нарощування воєнного потенціалу Росії з новин та відкритих джерел. Вони регулярно повідомляють про створення нових формувань, створення нового обладнання, появу нових баз. Водночас, ми маємо достатньо доказів із наших власних розвідданих та відкритих джерел щодо розташування військових частин поблизу східних кордонів НАТО, військових навчань, збільшення активності в повітрі, на землі, а також у кібернетичному просторі. Загалом, будь-хто, кому цікаво за кілька хвилин може з інтернету довідатися щодо російської військової присутності та діяльності.

Генерал Петр Павел і секретар РНБО Олександр Турчинов у Києві, квітень 2016 року

Генерал Петр Павел і секретар РНБО Олександр Турчинов у Києві, квітень 2016 року

– Одним із анонсованих центральних рішень цьогорічного Варшавського саміту НАТО є зміцнення східного флангу альянсу. Наскільки істотним буде цей процес?

Ті країни, що розташовані безпосередньо на кордонах із Росією, хочуть мати гарантії натовської присутності й готовності до дій

– Мова йде про зміцнення багатьох різних рівнів та шляхів. Але зазначу, що необхідність посилення східного флангу НАТО, не була виключно нашим рішенням: це сталося тому, що НАТО змушене реагувати й адаптуватися до змін ситуації в сфері безпеки. Тож з трьох базових завдань альянсу, а саме, колективної оборони, управління кризами та безпекового співробітництва – союз НАТО за останні два десятиліття був здебільшого зосереджений лише на управлінні кризами. Але якби Росія своїми діями не проявляла своєї агресії в Грузії, Україні, Криму, Сирії, то з боку НАТО не було б потреби реагувати. Північноатлантичний альянс, зокрема, його східні держави-члени з огляду на цю низку регіонів, почувають загрозу. Ті країни, що розташовані безпосередньо на кордонах із Росією, хочуть мати гарантії натовської присутності й готовності до дій. На минулому саміті в Уельсі союз НАТО вирішив посилити свою колективну оборону, зокрема, свою передову присутність. Але ця реакція – свідчення того, що наша організація оборонна, її дії пропорційні й безумовно набагато нижчі рівня військового нарощування з боку Росії. Головна їхня мета – гарантії населенню наших східних союзників у тому, що НАТО – з ними і реагуватиме, якщо виникне потреба. Водночас, це чіткий сигнал Росії: якщо вона вдасться навіть до обмежених дій щодо територій наших союзників на сході, союз НАТО буде діяти.

– Але коли саме Латвія, Литва, Естонія чи Польща будуть почуватися у безпеці?

Ми переслідуємо подвійну мету: з одного боку запевнення, з іншого – стримування будь-якого потенційного агресора на їхніх територіях

– Вони будуть у безпеці. Тут не йдеться про загальну безпеку чи потужне військове стримування можливої атаки з боку російської армії, мені здається, що ми від цього ще далекі. Але ці держави хочуть бути певні того, що як тільки Росія вирішить вчинити там щось схоже на Крим чи східну Україну, союз НАТО буде готовим і здатним дати відсіч. Так як їхні армії, залежно від величини держави, відносно невеликі, вони змушені покладатися на збройні сили НАТО. Водночас з тим, що вони збільшили витрати на власні армії й нарощують та модернізують свою оборону, ці держави вимагають партнерів по альянсу бути більше присутніми. В Уельсі було вирішено створити передові сили негайного реагування, на ротаційній основі проводити в цих державах навчання, інвестувати в модернізацію інфраструктури. Ми переслідуємо подвійну мету: з одного боку запевнення, з іншого – стримування будь-якого потенційного агресора на їхніх територіях.

– Але чи не призведе це нарощування військової присутності НАТО на сході до того, що Росія стане ще агресивнішою?

Ми намагаємося не нарощувати напругу, залишаємося нижче рівня заходів, до яких вдається російська сторона

– Росія з повагою ставиться до сили. Ліберальний, демократичний підхід, дискусію, компроміс Росія вважає проявом слабкості. І на мою думку, доки Росія дотримуватиметься цієї лінії, нам слід демонструвати нашу рішучість, міць та готовність діяти, як тільки виникне необхідність. Тому ми намагаємося не нарощувати напругу, залишаємося нижче рівня заходів, до яких вдається російська сторона. І водночас, ми хочемо засвідчити, що готові й здатні реагувати, як тільки виникне потреба.

Над матеріалом працювали Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG