Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:20

Енергозбереження чи субсидії: як краще компенсувати підвищення тарифів?


©Shutterstock

©Shutterstock

«Якби вкладали гроші в скорочення споживання енергії, давно б обходилися газом власного видобутку» – експерт

Тетяна Рикичина

Тарифи на енергоносії та комунальні послуги зростають швидше, ніж доходи громадян, і це може призвести до кризи неплатежів, вважають експерти. Саме ріст цін спонукав уряд виробити політику захисту вразливих споживачів, доходи яких не дають змоги повністю оплачувати комунальні послуги. Фахівці ж переконані, що дискусія про тарифи має перетворитися на дискусію про енергозбереження.

«У мене зараз чайник кипить вдвічі довше, а я маю платити за це. Все настільки необґрунтовано. Просто одні далі «жирують», а на других роблять знову експерименти. Все! Хай спочатку зроблять порядки в своїх кишенях, а потім лізуть в кишені до людей», – скаржиться Галина Довгопол, жителька Києва. Жінка нарікає, що заробітна платня стоїть на місці, а ціни на тепло та електроенергію тільки зростають.

Погоджується з киянкою й екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко.

«Це соціальний експеримент, абсолютно не прорахований, проведений абсолютно без досліджень і, як на мене, якому немає аналогів в історії», – так він охарактеризував тарифну політику уряду.

Зростання цін на комунальні послуги почалось ще 2015 року. Тоді влада попередила, що підвищення тарифів є неминучим, але відбуватиметься поступово, аж до 2017 року. Цього ж року комунальні тарифи змінюватимуться щонайменше тричі: із 1 березня – на світло, із 1 квітня – на газ, із 1 вересня – знову на електроенергію.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що перегляд тарифів прибрав корупцію в секторі.

Ми поставили крапку в будь-яких корупційних оборудках, які були в різниці ціни, коли організації списували газ на населення, а для промисловості продавали його задорого

«Ми поставили крапку у вічних розмовах щодо підвищення ціни. Якщо до цього для українців ціна на газ була 7188 гривень, то з першого травня вона складає 6879 гривень, тобто є меншою, при тому, що ринкова. Ми поставили крапку в будь-яких корупційних оборудках, які були в різниці ціни, коли організації списували газ на населення, а для промисловості продавали його задорого», – каже він.

Проте, на думку екс-міністра ЖКГ Кучеренка, встановлена ціна на енергоносій є не ринковою.

«Йдеться не про ринкові ціни, а про ціни монопольні. Ми з вами, як мешканці будинків, квартир, не можемо обрати постачальника тепла та електроенергії

«Йдеться не про ринкові ціни, а про ціни монопольні, – додає адвокат, голова Комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський. – Ми з вами, як мешканці будинків, квартир, не можемо обрати постачальника тепла та електроенергії. Ми користуємося послугами монопольного постачальника».

Субсидії: державна допомога чи ризик залежності?

2015 року уряд запровадив широку програму субсидій. Перші особи країни неодноразово з телеекранів закликали кожного подавати заяви на їх отримання.

Як же вибудувана система розподілу субсидій, і яким є ефект від неї?
На кінець 2015 року в Україні за житлово-комунальні послуги населенню нараховано близько 51 мільярда гривень. Субсидій за цими послугами, компенсацій за паливо та пільг нараховано близько 25,3 мільярда гривень. Фактично половину нарахованої суми оплачує уряд з податків українців. Тобто рівень втручання держави в сектор економіки комунальних та енергетичних послуг країни становить майже 50%.
В бюджеті 2016 року на субсидії закладено вже 43 мільярди. Постає питання: чи спонукає такий об’єм субсидій економити?

Коли 50% населення перейдуть на субсидії, це означатиме, що це населення визнає себе залежним від держави. А хто ж має заплатити, щоб ці 50% отримали свою компенсацію? Це ті, хто платитиме за газ, хто ще залишається середнім класом

«Коли 50% населення, як передбачається, перейдуть на субсидії, це означатиме, що це населення визнає себе залежним від держави. А хто ж має заплатити, щоб ці 50% отримали свою компенсацію? Це ті, хто платитиме за газ, хто ще залишається середнім класом. Саме цих людей обкладуть додатковим «податком» в 50 мільярдів гривень, за рахунок якого величезна реформаторська система субсидування і буде підтримуватися» – зауважує Олексій Кучеренко.

Натомість прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що держава має потурбуватись про кожного громадянина, якому сьогодні важко.

«Система субсидій буде настільки ефективною, що від цих змін ті, хто не має високого доходу, будуть захищені державою адресно, – заявив він. – Звісно, ті, хто має великі статки, вони будуть доплачувати повну ціну – відповідно до свого споживання. Той, хто буде потребувати додаткового соціального захисту від держави, його отримає».

Субсидії існували й раніше, проте у кожному секторі – різні, коментує керівник програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Промисловість фактично дотувала домогосподарства через високі тарифи. Зараз ці видатки більш прозорі, більш зрозумілі, їх набагато менше

«У газовому секторі субсидії існували для всіх, не лише для тих, хто цього потребує. В електроенергії це субсидування було за рахунок промисловості, тобто промисловість фактично дотувала домогосподарства через високі тарифи. Зараз ці видатки більш прозорі, більш зрозумілі, їх набагато менше», – каже Ніцович.

Проте екс-міністр ЖКГ Кучеренко висловлює певні побоювання стосовно дії механізму субсидії. На його думку, після чергового підняття тарифів можуть з’явитися домовленості працівників та роботодавців щодо мінімізації заробітної платні, аби працівники могли оформити субсидію.
«Після цього провалиться надходження до пенсійного фонду і до місцевих бюджетів, оскільки вони на 60-80% складаються з надходжень податків на доходи фізичних осіб», – вважає Олексій Кучеренко.

Якби гроші вкладалися в проекти енергозбереження, не було б потреби в підвищенні тарифів – Павлюк

Нераціональне, неефективне використання енергоносіїв у ситуації економічної кризи і війни – надто дорога розкіш, яка витрушує з бюджету і з кишень українців зайві гроші

Існуюча система фінансової підтримки житлового сектора не обмежена субсидіями. Основних видів допомоги в країні кілька. Це субсидії та пільги на оплату «житлово-комунальних послуг», крос-субсидії (дотації) з електроенергії, дотації муніципальним компаніям з вивезення сміття, водопостачання, субсидії на закупівлю твердого палива тощо.
У порівнянні з цим суми, які країна призначає на проекти енергоефективності, мізерні. Нераціональне, неефективне використання енергоносіїв у ситуації економічної кризи і війни – надто дорога розкіш, яка витрушує з бюджету і з кишень українців зайві гроші, вважає експерт «Реанімаційного пакету реформ» і керівник європейської ініціативи «Угода Мерів – Схід» Святослав Павлюк.

«Якби запровадили систему енергоефективності декілька років тому, зараз могли б платити за газ в межах 1500 гривень за 1000 кубометрів. Зараз ця ціна здається нам смішною і нереальною. Але якби ті мільярди доларів, які уряд зараз витрачає на закупівлю газу, були свого часу направлені на поліпшення енергоефективності будинків, зараз не було б такої потреби в підвищенні тарифів, – пояснює Святослав Павлюк. – Якби ми вкладали гроші, які йшли на здешевлення газу, в проекти скорочення споживання енергії в будівлях, ми б давно обходилися газом власного видобутку».

Хоча прем’єр Володимир Гройсман заявляє, що енергоефективність та енергозбереження – один із пріоритетів для України.

«Активна політика енергозбереження дасть можливість зменшити рівень споживання енергоресурсів», – каже він.

Дешеві та доступні енергоносії зовсім не стимулювали населення і державу до їх економії і створювали ілюзію, що так можна буде жити якщо не вічно, то ще дуже довго. Люди мають навчитися економити, переконаний керівник програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Зараз єдиний реальний спосіб зменшити комунальні рахунки – не вести дискусію про тариф, а зменшити споживання, кажуть експерти.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG