Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:23

Українське суспільство не те, щоб недооцінювало кримських татар, – воно про них не знало – Усеїнов


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

«Створення кримськотатарської автономії в складі України – основний інструмент, який надасть можливість кримським татарам активно боротися з деокупацією»

Україна має безупинно впливати на міжнародну спільноту, щоби та не забувала про питання окупації Росією Криму й необхідність відновлення на території півострова українського суверенітету. Про це заявляє політолог, представник координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі Недім Усеїнов. За його словами, Європа ніколи не визнає анексії Росією Криму, бо це посприяє розпалюванню сепаратистських настроїв по Європі, тож Україна має зважати на цей фактор.

– Чи виправдані сподівання на повернення Криму, які знову сколихнула Джамала своєю перемогою на пісенному конкурсі?

– Звичайно. Бо, незважаючи на те, що перемога Джамали – це перемога в музичному конкурсі, який не має безпосередньо стосунку до політичного життя кримських татар, вона мені показала одну дуже важливу тенденцію. Вона полягає у тому, що якщо ти говориш на мові цінностей, спільних для більшості жителів Європи, ЄС – таких, як пам’ять, боротьба за права людини, за свободу, за вільну думку, в ситуації, коли вони обмежені, – то можеш розраховувати на солідарність Європи, європейських громадян. Це додає впевненості у тому, що навіть коли в тебе немає фізичних переваг над гнобителем, навіть тоді, маючи правильні аргументи, маючи правду на своєму боці, ти можеш перемогти.

Якщо говориш на мові цінностей, спільних для більшості жителів ЄС, то можеш розраховувати на солідарність Європи

Перемогли цього дня у цій площині культури. А ця перемога, може, більш символічна, але завтра прийдуть і інші, перемоги, які принесуть свободу, визволення Криму. Я у цьому переконуюсь, коли ми отримуємо такі перемоги, яку нам привезла з Європи Джамала.

– Кримськотатарське питання впродовж вже майже 25 років не було вирішене в Криму. І фактично воно не могло бути вирішене на кримському рівні, тому що не було достатньої громадської підтримки з боку українців по всій Україні, які не відчували кримськотатарську проблему, як власну. Наскільки, на Вашу думку, зараз ця ситуація змінилася, і наскільки велику підтримку мають кримські татари по всій Україні?

Недім Усеїнов

Недім Усеїнов

– Я думаю, що ситуація змінилася дуже сильно. Таким стимулом стала окупація, анексія Криму і позиція кримських татар як найбільш масової групи, організованої групи в Криму, котра однозначно висловила свою проукраїнську позицію саме тоді, коли розгорталися події на півострові.

Символом такої позиції кримськотатарського народу є, наприклад, Решат Аметов, якого викрали просто на площі в Сімферополі російські, аксьоновські бандити та вбили, причому знущаючись над ним, над його тілом. Він поклав своє життя за Україну, за кримськотатарський народ в складі України.

Серед громадян України є величезне почуття солідарності та поваги до кримських татар за їхній вчинок

Серед громадян України є величезне почуття солідарності та поваги до кримських татар за їхній вчинок, за їхню боротьбу за Україну. Може, раніше українське суспільство не те, щоб недооцінювало кримських татар і їхньої вірності Україні, – воно про них не знало.

– На шляху деокупації Криму є три перешкоди – як я їх бачу. Це – те, що український уряд не має стратегії щодо цього – і, взагалі, якби не блокада Криму активістами восени минулого року, то ми би і не побачили закону про те, що депортація була геноцидом, а Крим узагалі б не повернувся у порядок денний української влади. Друге питання – це сама Росія, яка поставила ставки щодо Криму надзвичайно високо. І європейська, світова підтримка, чи вона буде достатньою? В цьому – питання для українців і для жителів Криму, оскільки тут мають бути задіяні більші сили. Як Ви бачите подолання цих перешкод?

– Звичайно, з одного боку, треба казати, що Україна як держава в такому складному становищі, дуже багато проблем. Війна на сході, фінансова криза тощо – не тільки кримське питання вирішується у спосіб, не задовільний для кримських татар і інших громадян України.

З іншого боку, звичайно, треба вимагати сьогодні від українських політиків, а кримські татари як громадяни України мають права на це, – по-перше, визнання кримських татар як корінного народу; по-друге, створення кримськотатарської автономії в складі України (без обіцянок на кшталт тієї, що це буде зроблено після деокупації) зараз, тому що це є основний першочерговий інструмент, який надасть можливість кримським татарам активно боротися з деокупацією; по-третє, це завдання боротьби за деокупацію Криму має бути покладено на кримських татар, на їхню організацію, на їхніх людей. Вони мають бути рушійною силою в цьому процесі, з залученням, звичайно, допомоги всього державного українського апарату – бо Україна зацікавлена в тому.

Кримські татари мають дуже чітко сформулювати свої очікування, свої дії в рамках боротьби за повернення Криму

Для цього кримські татари мають дуже чітко сформулювати свої очікування, свої дії в рамках боротьби за повернення Криму. Чітко сформульовані цілі треба донести до більшості українців, жителів України і заручитися їхньою підтримкою. Вони будуть впливати на політиків у Києві.

– Російський фактор. Величезна ядерна країна, яка зробила Крим своїм символом повернення на світову арену як світової надпотуги. Як світове співтовариство і Україна можуть вплинути на неї?

– Коли Росія зрозуміє принциповість позиції ЄС та міжнародної спільноти у кримському питанні, тоді вона піде на якісь поступки. Бо Росія – це не Радянський Союз, і те, що є ядерна зброя – це більша загроза для жителів Росії, для нормальних, адекватних людей, яких там не бракує. Завдання української держави – впливати на дипломатичному рівні на міжнародну спільноту.

– Які ще країни могли би допомогти і наскільки вони зацікавлені у цьому? У чому їхній інтерес?

Фактичне визнання анексії Криму – це підтримка сепаратистів у своїх країнах

– Залишити Крим, махнути на нього рукою і сказати: мовляв, добре, ну сталося вже, треба якось вертатися до нормального життя, до співпраці з Росією – це означає, що всі сепаратистські конфлікти, тимчасово вирішені, отримають підґрунтя для того, щоби спалахнути знову. Навіть не юридичне, а фактичне визнання анексії Криму – це підтримка сепаратистів у своїх країнах. Це розуміють у ЄС і, звичайно, там цього не зроблять. Україна має цей фактор використовувати і нагадувати весь час.

– Наскільки Україна і кримські татари можуть розраховувати на підтримку Туреччини, яка, попри всі очікування, досі не була дуже активною в цьому питанні?

– Коли ми говоримо, що Туреччина не була дуже активною в кримськотатарському питанні, то ми маємо на увазі символічно-політичний вимір. Наприклад, Туреччина не долучилась до санкцій проти Росії, але вона одночасно засудила анексію Криму.

Уряд Туреччини має враховувати, в першу чергу, свої державні інтереси

Тут є багато ризиків і факторів, які впливають на політику уряду Туреччини, він має враховувати, в першу чергу, свої державні інтереси. З іншого боку – і я це говорю відповідально, бо я співпрацюю з турецьким урядом у рамках наших кримськотатарських структур, – я знаю, що багато допомоги Туреччина надавала кримським татарам в матеріальному плані.

Завданням української держави, знову ж таки, є використати той потенціал допомоги, який може надійти від Туреччини. А кримські татари можуть порекомендувати, які важелі впливу при цьому використовувати. Але вони є громадянами України, тому дивляться на уряд у Києві.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG