Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:58

«Тому і не пускають, що свіжа рана, хворі лежать на апаратах. Є тяжкі хворі, і їх не можна турбувати»

В Україні не пускають родичів та близьких до реанімації, спираючись на санітарні норми та ризики зараження, але за кордоном ця норма давно залишилась у минулому, зазначають експерти. З метою покращити умови перебування пацієнтів та надання їм моральної підтримки в Україні ініціювали законопроект, який би дозволив відкрити двері відділення реанімації для родичів.

Олена Сотник

Олена Сотник

Народний депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник особисто зіткнулася з проблемою закритої реанімації. Чотири дні її не впускали до палати її чоловіка, який перебував у комі, і не повідомляли про його стан. Спираючись на міжнародний досвід, Олена Сотник ініціювала законопроект, який робить реанімації відкритими для родичів та опікунів. За словами депутата, така практика притаманна не тільки передовим країнам, але і багатьом іншим, які у своєму економічному розвитку не надто відрізняються від України.

Закриті реанімації – це радянський атавізм. І вони закриті тому, що за цими дверима приховують три основні проблеми

«Закриті реанімації – це радянський атавізм. І вони закриті тому, що за цими дверима приховують три основні проблеми. Перше – це необлікована кількість ліків, яка надається пацієнтам, а, можливо, і не надається. Друге – це неконтрольований догляд, ви не знаєте, надали вашим близьким допомогу чи ні. І третє. Звичайно, родичі це найбільший контролер належного медсервісу. Саме тому українські реанімації і закриті», – переконана Сотник.

За її словами, в Ізраїлі до пацієнта допускають навіть через кілька хвилин після операції, до того ж не йдеться про якісь загрози здоров’ю чи життю.

Лаборант реанімації однієї з київських лікарень Наталія у коментарі Радіо Свобода пояснює, що є так звана закрита реанімація і палата інтенсивної терапії (незакрита). До тяжких хворих краще нікого не пускати, бо здебільшого їм не можна ворушитися чи говорити. Не впускають і до щойно прооперованих. У решті випадків відвідування можливе.

Є тяжкі хворі, післяопераційні хворі, і їх не можна турбувати

«Тому і не пускають, що свіжа рана, хворі лежать на апаратах. Є тяжкі хворі, післяопераційні хворі, і їх не можна турбувати. Є боксовані палати, там тебе можуть впустити, і ти можеш подивитися крізь скло на свого родича. А так здебільшого не пускають. Бо можуть заважати, та і хворий лежить, йому не можна ні говорити, ні рухатися. У нас палата інтенсивної терапії і родичів пропускають. Лікар вирішує, можна чи не можна впустити, це залежить від стану хворого», – говорить Наталія.

Потрібно змінювати свідомість у суспільстві – Кулеба

Педіатр із Харкова Андрій Пеньков поділяє ініціативу відкритої реанімації.

Лікар розповідає, що дозволяв мамам не тільки бути з дітьми, але і ночувати там. В умовах нестачі персоналу, батьки можуть бути хорошими помічниками і забезпечувати своїм дітям якісний догляд, зауважує Пеньков.

Мені потрібні були мами, які могли якісно доглядати за дітьми. І вони приходили в норму за кілька днів і ставали нашими помічниками

«У чому була моя вигода як лікаря? Я отримував на вході абсолютно дезорганізованих мам, які були в шоці і стресі від того, що їм доведеться перебувати в лікувальному закладі, і у мене було всього лише дві медсестри на 20 дітей, половина з яких самі не могли пересуватися. І мені потрібні були мами, які могли якісно доглядати за дітьми. І вони приходили в норму за кілька днів і ставали нашими помічниками», – говорить Пеньков.

Микола Кулеба

Микола Кулеба

Такий законопроект є необхідним, вважає уповноважений президента України по правам дитини АПУ Микола Кулеба. Але навіть його ухвалення не гарантує того, що у якійсь лікарні не будуть зачинені двері. Потрібно сьогодні змінювати свідомість у суспільстві і свідомість батьків у тому числі, зазначає Кулеба.

Дитина померла в реанімації без батьків, а батьки не могли бути в найскладніші моменти життя з дитиною. Це можна порівняти з тортурами

«Батьки звертаються до нас і розповідають свої історії. Що одна дитина, яка кричала і звала маму в реанімації, зірвала собі голос. Що батьки, які проклинають сьогодні і країну в тому числі, за те що дитина просто померла в реанімації без батьків, а батьки не могли бути в найскладніші моменти життя з дитиною і надати їй допомогу. Це можна порівняти з тортурами», – зауважує Кулеба.

Законопроект №4649 зобов’язує керівництво закладу охорони здоров’я допустити членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта, який перебуває у відділені реанімації та інтенсивної терапії, а також забезпечити необхідні санітарно-гігієнічні умови для допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта, який перебуває у відділені реанімації та інтенсивної терапії, у тому числі в багатомісній палаті.

Законопроект зараз перебуває на стадії опрацювання Комітетом з питань охорони здоров’я Верховної Ради України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG