Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:16

«Ми котимося в пекло» – російський поет, який зірвав портрет Сталіна


Сергій Гандлевський

Сергій Гандлевський

Сергій Гандлевський порвав портрет Сталіна в московському метро

Російського поета Сергія Гандлевського цього понеділка затримали у московському метро за те, що він на одній зі станцій зірвав почеплений там портрет радянського вождя Йосипа Сталіна. Поліція пригрозила поету покаранням «за акт вандалізму й дрібне хуліганство», але зрештою відпустила навіть без складання адмінпротоколу. Гандлевський пояснив свій вчинок тим, що вважає Сталіна злочинцем.

За словами поета, його затримали за доносом пильного громадянина. Звістка про затримання Гандлевського активно обговорюється у соціальних мережах. Він каже, що збентежений тим, що його вчинок викликав таку реакцію. «Моя скромність дуже вражена», – сказав він Радіо Свобода.

– Я просто піддався поштовху.

– Це було миттєве рішення?

– Хто ж у таких випадках розмірковує?

– А що це був за портрет?

– Невеликий, розміром А4 в рамці, він був намертво приклеєний до стіни, я його зривав із зусиллям.

Якась моїх років людина сказала: «Ти що робиш?». Зірвав і пішов далі на платформу. Прийшли двоє міліціонерів, він їх привів і сказав: «Ось – це він»

Одразу ж якась моїх років людина сказала: «Ти що робиш?» – «Як що роблю? Зриваю портрет». Зірвав його і пішов далі на платформу. Прийшли двоє міліціонерів, він їх привів і сказав: «Ось – це він». Значить, пішов кудись і поскаржився. Забрали мене.

– Поліцейські підтримали його обурення?

Сиділи і говорили: «Зараз будемо шити тобі статтю за дрібне хуліганство»

– Такі прості неосвічені хлопці, вони просто сиділи і говорили: «Ну ти попав. Зараз будемо шити тобі статтю за дрібне хуліганство». Я попросив зі мною не розмовляти на «ти». Зрозумів, що дійсно попав. Подзвонив своїй подрузі Варварі Горностаєвій. Я не знаю, завдяки їй чи не завдяки їй, але через якийсь час, після якоїсь низки дзвінків, в яких я не брав участі, мене випустили на волю.

– Зараз в Україні відбувається процес декомунізації, радянська символіка прирівняна до нацистської і заборонена. Ви схвалюєте такий підхід?

– Тут у мене жодних сумнівів немає – так, звичайно.

– А чому шляхи Росії і України в оцінці радянської влади так розійшлися?

– Думаю, що справа в традиції.

– Погоджуєтеся з тими, хто думає, що Росія рухається до реставрації радянської репресивної системи?

– Мені здається, що ми котимося в пекло. Я думаю, що дуже багато залежить від особистості керівника. Якщо, скажімо, у нас був би такий президент, як Григорій Чхарташвілі або Ходорковський, все могло би бути краще.

– Як це пекло буде виглядати і що робити тим, хто в пеклі жити не хоче?

Я думаю, що буде країна, де небезпечно виходити на вулиці

– Я думаю, що буде країна, де небезпечно виходити на вулиці. Ось вчорашній випадок: чоловік «стукнув» на мене, тому що я зірвав портрет ката зі стіни. В якусь кількість це перейде.

– Повернення до повноцінного сталінізму?

Ми зараз дивимося на удава. І хоча б із міркувань самолюбства треба дригати лапками

– Повноцінний сталінізм все-таки замішаний на пристрасті, а зараз дуже цинічне і апатичне суспільство. Я не знаю, що краще.

Ми зараз дивимося на удава. І хоча б із міркувань самолюбства треба дригати лапками.

Повний текст матеріалуна сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG