Чи справді воєнний конфлікт між Росією і НАТО можливий? Чи допустять Росію до участі в Олімпіаді в Ріо де Жанейро? Які міфи стоять за референдумом про вихід Великої Британії з Європейського Союзу? Такі теми порушує сьогодні західна преса.
Відомий британський військовий аналітик Джеймс Шерр на сторінках Moscow Times пише, що після того, як Росія напала на Україну в 2014 році, вона також здійснила напад на міжнародні угоди, які підтверджували непорушність кордонів у Європі, засновані на Гельсінських угодах. «Якщо угоди перестали бути священними для Кремля, то чому мають бути священними кордони країн-членів НАТО?» – запитує аналітик. Це питання ставлять не лише балтійські країни, але й Туреччина. Адже Росія від часу війни з Грузією в 2008 році постійно інвестувала у різні сфери – від військової до кібернетичної та інформаційної.
Метою цих інвестицій Росії, на думку Джеймса Шерра, було залякати балтійські країни і змусити їх повірити, що НАТО їх не захистить. Оскільки керівництво НАТО довгий час не вірило у можливість військових загроз у Європі, то і не реагувало на дії Росії навіть після її війни з Грузією.
«Проте анексія Криму призвела до інтелектуальної революції», – вважає британський аналітик, що тепер люди усвідомили, що декларацій на самітах і тимчасових «пластирів» не вистачить. Завдання НАТО, на його думку, не змінилося з часів появи Західного Берліна. Альянсу потрібно переконати президента Росії Володимира Путіна, що будь-яка війна, – а Росія готова лише до локальних війн, – означатиме повномасштабну війну. Джеймс Шерр вважає, що зупинити Путіна можна лише переконавши його, що провокації викличуть ще різкішу реакцію.
Ще одна серйозна поразка на міжнародному рівні загрожує Росії на спортивному полі. Як пише оглядач газети New York Times Травіс Тіґарт, для тих, хто вірить у чистий спорт, поява доказів про існування в Росії таємних лабораторій, якими керують спецслужби і які дозволяють обходити допінг-контроль, є нападом на фундаментальні цінності олімпійського руху.
З огляду на серйозність звинувачень та доказів, Травіс Тіґарт, який очолює Американське антидопінгове агентство, вважає, що для того, щоб захистити інших спортсменів, російських атлетів потрібно не допускати до Олімпіади в Ріо-де-Жанейро. Він нагадує, що остаточне рішення в цьому питанні належить Асоціації федерацій з атлетики, яка збереться 17 червня. Але численні національні асоціації, включно з американською, закликають до проведення розслідування в усіх видах спорту в Росії, не лише в легкій атлетиці.
А тим часом на заході Європи, в Лондоні, обговорюють перспективу референдуму про вихід Британії зі складу ЄС. Діловий щоденник Financial Times обговорює міфи, якими оперують прихильники виходу Британії з ЄС. Вони говорять про те, що європейські федералісти звели функції Британського парламенту до рівня сільради, а все, що трапляється поганого, стається з вини Брюсселя, і щоб вийти з цього ганебного становища, Британія має вийти з ЄС.
Але оглядач газети Філіп Стівенс вважає, що закиди про те, що Британія втрачає контроль над власними рішеннями, є неправдивими. Адже економічні реформи, які почав здійснювати уряд Марґарет Тетчер, були плодом саме британського уряду. Питання війни і миру також вирішувалися у Лондоні, а не в Брюсселі, хоча Британія упродовж останніх пари десятиліть взяла участь у півдюжині різних війн. Крім того, Британія більше за всіх підтримувала розширення ЄС.
Отже, в питаннях, які є дійсно ключовими для управління країною – щодо податків, соціального забезпечення, війни і миру – Британія керувалася лише власними інтересами, а не вказівками з Брюсселя. Тож дискусія про вихід чи про те, щоб залишитися в ЄС, на думку оглядача газети, лише виграє, якщо базуватиметься на правді, а не на міфах.
