Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:46

«Це вирішить купу проблем: від того, куди діти дитину, до того – що нарешті розвантажить їх навчальний день і збереже здоров’я»

Останній дзвоник сьогодні лунає для українських школярів. Попереду – 96 днів відпочинку. Втім експерти з освіти пропонують скоротити учнівські канікули і тим самим привести тривалість навчального року до європейських стандартів. Три місяці відпочинку у сучасному світі – «невиправдана розкіш», натомість, якщо скоротити «учнівську відпуску», це дозволить зменшити завантаженість протягом року, пояснюють освітяни. Втім наголошують: корегувати треба не лише терміни, а й зміст навчального процесу.

Скоротити літні шкільні канікули в українських школах пропонує заслужений учитель України, експерт з освіти Віктор Громовий. Він звертає увагу на те, що Україна відстає від європейських держав за кількістю часу, який учні проводять у школі.

За його словами, європейські школярі в середньому влітку відпочивають лише два місяці – липень i серпень. А в деяких країнах – Німеччині та Польщі – ще менше – близько півтора. Тоді як в Україні – три місяці. А якщо до цього ще додати святкові дні та карантин, то виходить, що на навчання лишається не так вже й багато часу, констатує експерт. А відтак вчителі змушені втиснути об’ємну програму у досить короткий термін.

«Якщо ми хочемо втиснути таку саму програму, яка є в будь-якій європейській країні чи аналогічна, але втиснути на рік менше і щороку втрачаючи мінімум один місяць, а це ще один рік, то зрозуміло, що наші діти є страшенно перевантаженими. І якщо 7-8 уроків, то іншого виходу немає. Це вирішить цілу купу проблем, починаючи від того куди діти дитину, що актуально для батьків малих дітей, до того, що нарешті розвантажить їх навчальний день і збереже здоров’я наших дітей», – зазначив в коментарі Радіо Свобода Віктор Громовий.

Червень може бути присвячений практикам, мовним школам і іншим заняттям, які діти хотітимуть

«Я не кажу, що в червні треба мордувати дітей традиційними уроками і продовжувати в традиційному дусі заняття. Червень може бути присвячений практикам, мовним школам і іншим заняттям, які діти хотітимуть», – говорить експерт.

Він наголошує: без реформування самої системи освіти пролонгування навчального процесу означатиме «продовження мук і учнів, і вчителів». Лише «створення happy schooling» («щасливого шкільного навчання» – ред.), нової української школи із сучасним змістом освіти, яку любитимуть учні, може дати необхідні результати.

У цьому навчальному змін не буде – МОН

Подовження навчального процесу – правильний напрямок, в якому, очевидно, варто рухатися Україні, зазначив в коментарі Радіо Свобода директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко. Однак крок до збільшення кількості навчальних днів треба робити зважено, і остаточне рішення ухвалювати лише після громадського та експертного обговорення.

За його словами, це питання, найімовірніше, порушуватиметься під час реформування середньої освіти. Втім, про терміни нині говорити не варто, бо це справа точно не найближчого часу, каже освітянин.

Діти у нас вчаться менше. Але у нас є певні традиції, з якими ми зараз працюємо. Тому це питання треба вирішувати комплексно

«В цьому навчальному році нічого подібного не буде і не може бути. Тобто навчальні заклади вирішують ці питання самостійно, як у нас в законодавстві прописано. В цілому, навчальний рік повинен закінчитися не пізніше 1 липня 2016 року. Дійсно, діти у нас вчаться менше. Але у нас є певні традиції, з якими ми зараз працюємо. Тому це питання треба вирішувати комплексно, воно повинно бути одним з питань при реформуванні, створенні нової української школи», – додав представник Міносвіти.

За словами Кононенка, зараз вирішується питання розвантаження застарілих навчальних програм для учнів 10-11 класів. На черзі – навчальні програми початкових та 9 класів.

«Це не повинно бути механічним подовженням»

Подовження навчального року буде виправданим, якщо відбудуться комплексні зміни у шкільній системі, наголошує заступник голови громадського об’єднання «Батьківський контроль», громадський активіст Іванна Коберник. Потреба у таких довгих канікулах відпаде, коли школа перестане бути «місцем, де діти відсиджують кошмарне навантаження в очікуванні трьох місяців відпочинку», зауважує вона.

Діти йдуть на три місяці на канікули і за цей час багато що втрачається, про це теж чесно треба говорити. Це не повинно бути механічно, розчерком пера, без змін в програмі

«Тут важливо говорити про зміну підходів, тобто зміну навантаження, щоб воно відповідало віковим особливостям і їхнім пізнавальним здібностям у певному віці, і щоб це пресування нарешті закінчилося: коли дається матеріал, однак на це не дається достатньо часу ні на його закріплення, ні на повторення. А діти йдуть на три місяці на канікули і за цей час багато що втрачається, про це теж чесно треба говорити. Це не повинно бути механічно, розчерком пера, без змін в програмі», – зазначила Коберник.

«Тривалість навчання – це лише інструмент»

Тривалість навчання – це лише інструмент, зараз важливіше сформулювати мету освіти в Україні, говорить директор київської школи №148 Сергій Горбачов. За його словами, мета і зміст освіти – це нагальні питання, які «давно перезріли і навіть загнивають».

Ми вкладаємо дітям невимовний фарш із безлічі усяких розрізнених знань, повідомлень і так далі. Але немає системності, немає цілісного сприйняття світу у дитини

«Ми не знаємо навіщо вчити дітей, бо ми вкладаємо дітям невимовний фарш із безлічі усяких розрізнених знань, повідомлень і так далі. Але немає системності, немає цілісного сприйняття світу у дитини в результаті нашого навчання. Тобто розглядати тривалість навчання, мабуть, треба, але тільки після того, як ми визначимося, що ми взагалі хочемо мати на виході в результаті роботи з системою освіти», – каже Горбачов.

Варто правильно організувати літні канікули

Учні за партою проводять щонайменше шість годин на добу, що не тільки негативно впливає на їх здоров’я, а й не сприяє їхньому розвитку, говорить дитячий нейропсихолог Катерина Подпалова. Тому єдиний час, коли можна повноцінно рухатися, а відтак і розвиватися – це літо.

«Перша проблема та, що буде менше часу, щоб рухатися, натомість більше часу знову ж таки для сидіння. Другий момент, ми вирішили питання з опаленням, пластиковими вікнами і у нас досить тепло взимку в класах. Але влітку дуже високі температури і я поки не бачила кондиціонерів в класах. І це теж впливає на здоров’я. І якщо вірити, що буде менше уроків, менше завдань додому, то виникає – наскільки?», – говорить Подпалова.

Однак, зазначає експерт, багато залежить від організації літнього відпочинку дітей. Адже для більшості школярів літні канікули – період певного розумового «застою», що негативно впливає на адаптацію дітей після довгих канікул.

«З одного боку, ми чекаємо на закінчення навчального процесу, з іншого – ми переживали карантин і тоді діти вешталися по дому і батьки мене часто запитували, як їм дати ладу. Зараз дуже популярні дитячі мовні табори, якщо це буде організовано, то для батьків літо також не буде якимось стресом або складним періодом. Бо у дорослого, на жаль, немає літніх канікул, а лише тимчасова відпустка», – говорить дитячий психолог.

Міністр освіти Лілія Гриневич заявляла, ревізія, щоб виявити зайвий матеріал, який перевантажує дітей, триватиме упродовж наступного року.

І поки освітяни розмірковують – збільшувати тривалість навчального року чи ні, діти і батьки діляться у соцмережах передчуттям тримісячного щастя під назвою літні канікули.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG