Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:38

Успіх України у реформах може посилити​ санкції проти Росії (світова преса)


«Уряд Петра Порошенка здійснив більше реформ за той короткий час, який він перебуває при владі, ніж Україна бачила за всі останні 20 років» – The New York Times

Нью-йоркський часопис The New York Times наголошує на необхідності подальших реформ в Україні. Британський тижневик ділових кіл The Economist розглядає Харків як лакмусовий тест української революції. Одне з найпопулярніших періодичних видань Великої Британії – The Guardian пише про негативну реакцію Москви на призначення колишнього керівника НАТО радником президента України.

Американський часопис The New York Times містить матеріал «Успіх України у реформах може посилити санкції проти Росії». У статті зазначається, що Україні буде легше переконати країни Європейського Союзу утримувати надалі санкції проти Росії цього літа, якщо Київ продемонструє прогрес у плані реформ і боротьби з корупцією. Саме на цьому наголосив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. Американське видання нагадує, що у червні ЄС вирішуватиме, чи залишати чинними санкції проти Москви, для чого буде потрібно одностайне рішення всіх 28 країн-членів. Водночас газета додає, що санкції, вочевидь, будуть подовжені, попри дедалі більшу опозицію щодо цього кроку певних держав-членів ЄС.

Видання додає, що Расмуссен вважає, що санкції і надалі залишаються дієвим механізмом тиску на Росію, щоб та припинила підтримку проросійських сепаратистів на сході України. Екс-керівник НАТО зазначив, що бажання західних лідерів утримувати санкції проти Москви напряму залежить від бажання керівництва у Києві здійснювати необхідні Україні реформи. Американський часопис нагадує, що Расмуссена було призначено радником президента України Петра Порошенка у доволі складний час, коли в українському суспільстві зростає розчарування повільним темпом реформ і невиконанням цілей Революції гідності на Майдані. На додаток, популярність президента Порошенка, якого, власне, і привів до влади Майдан, стрімко падає, а кілька міністрів-реформістів змушені були піти у відставку.

Расмуссен озвучив занепокоєння лідерів країн Заходу рівнем корупції в Україні і додав, що, попри все, українське керівництво досягло помітного поступу в боротьбі з цим ганебним явищем. Колишній генеральний секретар НАТО наголосив, що уряд Петра Порошенка здійснив більше реформ за той короткий час, який він перебуває при владі, ніж Україна бачила за останні 20 років. На думку Андерса Фоґа Расмуссена, життєво важливо продовжувати процес реформ, що, у свою чергу, забезпечуватиме подальшу підтримку України країнами Заходу.

«Успіх України у реформах може посилити санкції проти Росії»

Британський тижневик ділових кіл The Economist друкує статтю «Місто проводить бета-тестування української революції». У матеріалі повідомляється про Миколу Рідного, харківського відео-дизайнера, який пригадує, як 2 роки тому його рідне місто Харків ледь не потрапило до рук підтримуваних Росією бойовиків, які нині контролюють низку міст на південному сході України. Сьогодні, як пише британський тижневик, Харків залишається лакмусовим папірцем тесту, чи Україна може задовольнити російськомовних громадян і перетворитися на цілком функціональну країну. Думка розділяється, як пише видання, у тому, наскільки близьким був Харків до того, щоб стати ще одним центром сепаратизму в Україні. Більшість жителів міста вважає, що спалахи насильства два роки тому було інспіровано і організовано ззовні, коли хтось платив кримінальним елементам, яких завозили автобусами з Росії для того, щоб вони нападали на активістів проєвропейського Майдану у Харкові.

Британський тижневик пише далі, що для молодих інженерів, яких випускають місцеві виші, новим напрямком діяльності є інформаційні технології. Нині понад 200 компаній у цій царині мають 14 тисяч програмістів та розробників. Далі видання наводить як приклад Павла Науменка, колишнього директора авіаційного заводу, який нині випускає електронні прилади для дронів. Науменко, як пише тижневик, бачить Харків технологічним магнітом для усієї України. І цей магніт, як каже Науменко, обіцяє яскраве майбутнє. Утім, як пише тижневик, головні перешкоди на шляху до цього майбутнього – погане врядування та мер міста Геннадій Кернес. Засуджений за шахрайство на початку 90-х, Кернес нині має прибутки від телебачення, телекомунікацій та нерухомості. Завдяки витратам на комунальні потреби та побудові нового православного храму і парку дитячих атракціонів Кернес минулого жовтня здобув на місцевих виборах 66% голосів.

The Economist пише, що реальна політика у Харкові ведеться за лаштунками і є помітною лише тоді, коли призводить до насильства. Тижневик нагадує, що 2 роки тому Кернес спочатку підтримав росіян, проте згодом змінив позицію і перейшов у проукраїнський табір. Видання нагадує, що в Кернеса стріляли 2 роки тому і він нині пересувається у інвалідному візку. А одного з його найдавніших друзів і його персонального банкіра було застрелено на цвинтарі. У Харкові, як і скрізь в Україні, реформи наштовхуються на корупцію. Представники Харківської правозахисної групи кажуть, що половину всіх суддів варто замінити і навіть більшу кількість прокурорів зняти з посад. Британський тижневик додає: дивлячись на те, як сепаратизм зруйнував економіку Донеччини та Луганщини, ніхто у Харкові не вважає, що у цьому місті може бути «народна республіка». З іншого боку, Харків ніколи не був таким ідеалістичним, як Київ, щодо сміливих обіцянок революції на Майдані. Розчарований, сповнений потенціалу, проте стримуваний поганим керівництвом, Харків у багатьох випадках нагадує Україну в мініатюрі.

«Для молодих інженерів Харкова інформаційні технології є великою новою індустрією»

Популярне періодичне видання Великої Британії The Guardian містить матеріал «Росія негативно висловлюється щодо нової посади колишнього керівника НАТО в Україні». У статті повідомляється, що президент України призначив колишнього генерального секретаря НАТО своїм особливим радником, що, у свою чергу, викликало обурення в Росії. Часопис пише, що російські парламентарі, які розглядають розширення НАТО на Схід як загрозу своїй безпеці, одразу ж почали критикувати це рішення президента сусідньої держави. Далі видання наводить слова Леоніда Калашникова, заступника голови комітету із закордонних справ нижньої палати російського парламенту, який назвав це рішення українського президента «ворожим кроком». А Костянтин Косачов, голова комітету із закордонних справ верхньої палати російського парламенту назвав призначення Расмуссена радником Порошенка «демонстративним шоу» без будь-якого військового чи практичного сенсу.

Британське видання додає, що Косачов сказав, що Москва не задоволена фактом того, що українське керівництво консультуватиме така, за словами російського політика, «антиросійська» постать, як Расмуссен. Далі часопис пише, що лідери семи найрозвиненіших країн світу на саміті у Японії заявили, що санкції проти Росії не буде скасовано аж доти, доки Москва не виконає повністю умови Мінських угод щодо врегулювання ситуації на сході України. На додаток, газета нагадує, що президент Росії Путін заявив, що Польща та Румунія можуть стати цілями за те, що на територіях тих країн розміщуються американські протиповітряні бази.

The Guardian зазначає, що наразі не зрозуміло, на чому концентруватиметься Расмуссен у своїй роботі на посаді радника українського керівництва. Втім, він заявив, що докладе всіх зусиль, щоб пропагувати безпеку і реформи в Україні, включно з боротьбою проти корупції. Він також визначив ситуацію з безпекою у східній Україні, де, як пише британський часопис, угоду про припинення вогню часто порушують проросійські бойовики, такою, що викликає занепокоєння.

«Російські парламентарі назвали призначення Андерса Фоґа Расмуссена «ворожим кроком»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG