Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 20:20

«Анексія українського Криму не призвела до патріотичного відродження в Росії, як на це розраховували прихильники президента Володимира Путіна»

Сергій Стельмах

(Рубрика «Точка зору»)

Анексія українського Криму не призвела до патріотичного відродження в Росії, як на це розраховували прихильники президента Володимира Путіна. Зате вона сприяла формуванню нової російської національної ідеї: «Грошей немає. Всього доброго». Фінансовий сектор країни не зацікавлений в анексованому півострові. Великі російські банки відмовляються працювати в Криму, бояться санкцій та інших важелів тиску, які є в американських чи європейських правоохоронців.

27 травня відбулося чергове зібрання акціонерів «Сбербанку» – найбільшої державної фінансової установи Росії. Президент організації Герман Греф, відомий своїми відвертими висловлюваннями про поточний стан справ у російській економіці, згадав у своєму виступі й «сакральний» півострів.

«Ми не можемо повернутися до Криму, тому що одразу ж проти нас запрацюють санкції. Це буде настільки болючим і для країни в цілому, і для «Сбербанку», що робити це зараз недоцільно», – заявив він.​

До анексії в Криму активно працювали дочірні українські підприємства російських банків, зокрема і «Сбербанку». Навесні 2014 року ці фірми поспіхом залишили простори «Кримнашу», підкорившись забороні НБУ.

На минулорічному зібранні акціонерів Греф уже говорив, що його банк не має наміру повертатись на окуповану територію. Цього разу йому надійшло запитання з залу, на що була отримана пряма відповідь: поки діє режим санкцій, говорити про роботу на невизнаній території немає сенсу. З огляду на те, що західні санкції за анексію півострова діятимуть до моменту його повернення до України, «Ощадбанк» уже ніколи не прийде до «російського» Криму.

Для політичного керівництва в Москві це питання дуже важливе. Відсутність на півострові великих і шанованих фінансових установ – одна з причин, чому до Криму не їдуть заможні російські туристи, і підприємці відмовляються вкладати сюди гроші. Місцеві банки, наспіх збиті після анексії, постійно стикаються із проблемами в роботі. Їх навіть не можна назвати банками в повному значенні цього слова.

Рух капіталу – важливий індикатор розвитку. Відмова фінансистів вкладати в банківську інфраструктуру на півострові говорить про те, що частина еліти (йдеться про дуже багатих людей) не сприймає анексований Крим як частину Російської Федерації. У разі гострої політичної кризи в Кремлі, російські товстосуми не будуть триматися за «Кримнаш». Він для них – усього лише предмет торгу з західними партнерами й Києвом. Бізнес сприймає таку поведінку як чіткий сигнал: позиції Кремля на півострові дуже хиткі; незважаючи на бадьорі запевнення дипломатів, питання окупації залишається на порядку денному європейської політики. Ніхто не визнає «Кримнаш». Отже, вкладені в нього гроші можна втратити без права на компенсацію.​

У результаті бізнес на півострові обертається навколо державних підрядів чи використання «націоналізованого», а по факту вкраденого, майна. Ви ніде не зустрінете інформацію про те, що якийсь російської підприємець зважився відкрити тут реальне виробництво, завіз обладнання, найняв співробітників.

По-друге, Греф учергове виставив ідіотами кремлівських функціонерів, які ще два роки тому з піною у рота доводили, що «санкції допоможуть оздоровити російську економіку». І ось вона наскільки «оздоровилась» і «зміцніла», що деякі торговельні мережі пропонують населенню купити продукти харчування у кредит. Такого не було навіть в Україні, яка «розвалюється». «Мудрі» керівники вирішили продовжити так звані антисанкції. Йдеться про продуктове ембарго проти власного народу. Тепер великий російський банкір визнав, що західні обмежувальні заходи працюють, їх варто боятися, інакше соціально-економічна стабільність у країні виявиться під загрозою. Він легко й невимушено заглушив усю ура-патріотичну риторику і шапкозакидництво вітчизняних пропагандистів. Для фінансового сектору працювати в Криму все одно, що об'їстися мухоморами, запивши пляшкою горілки.

Вимальовується цікава картина. Подібні висловлювання Грефа збігаються в часі з черговим рішенням про продовження санкцій чи з активізацією дискусії з цього питання. Днями стало відомо, що уряди «Великої сімки» не виключають політики посилення санкцій. З огляду на те, що колективний Захід після анексії Криму вибрав тактику повільного удушення агресивного Кремля, фінансова сфера тепер завжди буде під ударом. Керівник найбільшого російського банку вчергове публічно запевнив, що не має наміру мати нічого спільного з «Кримнашем», щоб Вашингтон чи Брюссель не обмежили його роботу на Заході.

Минулого року Герман Греф в інтерв'ю іноземним журналістам сказав, що Крим, із точки зору світового фінансового сектору, є територією України. Отже, «Сбербанку» нічого робити на окупованій території. «Ватники» показилися. Лайки, мат, прокльони сипались майже з усіх інтернет-майданчиків, на яких перебувають ці особини. На цей раз вони виявилися більш стриманим. Їм самим півострів не потрібен, а Грефу дорікали за те, що його банк видає в Європі іпотечні кредити під більш низькі відсотки, ніж у самій Росії.

Сергій Стельмах – політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG