Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 08:53

Українці у Німеччині та Польщі – провідники у світ демократії і європейського способу життя


Ілюстративне фото. Українці під час одного з фестивалів у Німеччині. Червень 2014 року

Ілюстративне фото. Українці під час одного з фестивалів у Німеччині. Червень 2014 року

Важливим кроком у поліпшенні роботи української громади є впровадження безвізового режиму – дослідники

Берлін Діаспора українців – це особливий «шматочок» України за її межами. Нині громада зазнала значної трансформації і голосно заявляє про себе. Німецькі й польські дослідники вирішили дізнатися, хто ж такі українці і чого вони хочуть. Німецький Інститут європейської політики та польський Інститут публічної політики разом з Німецько-польським науковим фондом представили результати дослідження діяльності українських діаспор у Польщі та ФРН. Значну увагу учасники зібрання надавали необхідності створення, передовсім у Німеччині, таких структур, котрі б надали їй ще більшої легітимності, щоб зробити голос України гучнішим.

Учасники зібрання у Берліні – науковці-дослідники та активісти української громади зазначили, що в діаспорі у Німеччині й Польщі є чимало нерозв’язаних проблем, і передовсім у сфері професіоналізації та формалізації. Тобто активістам бракує необхідних знань і правових навичок, що гальмує реалізацію багатьох цікавих ініціатив, зазначає науковий співробітник берлінського інституту Юліан Плотка.

«Зі слів опитаних осіб, усі вони одностайні в тому, що розвиток української діаспори має бути рівномірним. Усі сподіваються, звичайно, що активність не зменшиться. Деякі нечисленні учасники висловлювали розчарування, що інтенсивність діяльності добровольців зменшується. Враховуючи такі настрої, а також з огляду на тривалість конфлікту з Росією, то в недалекому майбутньому вирішальними стануть професіоналізація та формалізація громад. Якщо окремим ініціативам удасться організуватися, то і на тривалі терміни, скажімо, на десять років, є можливість зміцнення діаспори. Якщо ж цей процес не вдасться, то є ймовірність, що робота громади знизиться до рівня, який вона мала до подій на Майдані», – переконаний німецький дослідник.

Фахівці проаналізували роль і внесок українських активістів у зміцнення демократії в Україні, а також можливості громад для поширення досвіду інтеграції у суспільства країн, які сповідують європейські цінності. На думку організаторів проекту, це має сприяти швидшому «прищепленню» європейського способу життя співвітчизникам в Україні. Польські, українські та німецькі науковці вивчали діяльність українських громад не лише для того, щоб проаналізувати їх внесок у демократизацію суспільства в Україні, а й виявити проблеми і запропонувати шляхи поліпшення роботи діаспори.

Українці в Німеччині

А вони в обох країнах дуже різні, як, утім, і самі громади. У Німеччині проживає 128 тисяч українців. А, приміром, 1995 року їх у цій країні було приблизно 30 тисяч. Загалом українці становлять 1,6% від усіх іноземців Німеччини. У середньому вони перебувають у ФРН упродовж 10,9 року. 6 тисяч осіб з України навчаються у вищих навчальних закладах – це досить велика кількість, вважає Людмила Мельник, українська дослідниця берлінського інституту.

«Після спілкування з добровольцями стало зрозуміло, що цінності Євромайдану розгдлядаються як європейські цінності. Тут ідеться про правову державу, права людини, її свободу. Такі цінності часто асоціюються з Євромайданом. Мета багатьох активістів – зробити внесок у демократизацію країни», – завершує пані Мельник.

Активісти українських громад у Німеччині завжди намагалися спрямувати діяльність на підтримку й популяризацію своєї батьківщини. Але до кінця 2013 року вони зосереджувалися здебільшого на проведенні культурних заходів, а також на збиранні пожертв для тих, хто потребував допомоги в Україні. Як говорить науковий співробітник берлінського Інституту європейської політики Юліан Плотка, два роки тому в діяльності української діаспори в Німеччині сталися великі зміни.

Це дуже змінилося після Майдану і розвитку подій в Україні. Саме вони спонукали до проведення незапланованих зібрань, приміром, демонстрацій, гепеннінґів, поминальних заходів. Також і вид діяльності змінився від часів Майдану

«Це дуже змінилося після Майдану і розвитку подій в Україні. Саме вони спонукали до проведення незапланованих зібрань, приміром, демонстрацій, гепеннінґів, поминальних заходів. Численні активісти поширювали інформацію безпосередньо та без фільтрації німецькими ЗМІ, перекладаючи її з української німецькою та англійською мовами. Також і вид діяльності змінився від часів Майдану, котра вже спрямовується на гуманітарну діяльність, приміром, збирання пожертв», – сказав Юліан Плотка.

Фахівці та активісти, які проводили дослідження, дійшли висновку, що українській громаді бракує досвіду, як саме і що передовсім слід робити, яким пріоритетам надавати перевагу. Поштовхом до активнішої громадської діяльності став Євромайдан. А після того – російська політика, анексія Криму та війна на сході України, російська державна пропаганда. Відтак цінності Євромайдану розглядаються як європейські цінності, коли йдеться про правову державу.

Українці у Польщі

Того ж прагнуть і українці в Польщі. Але, зазначила Аґнєшка Лада, керівник європейських програм варшавського Інституту публічної політики, між українцями у Польщі та Німеччині існують істотні розбіжності. Тож і підходи до діяльності активістів та їхньої роботи також різні. А деякі неурядові організації обох країн не завжди розуміють одне одного, коли йдеться про підтримку України. Думка суспільств щодо конфлікту на сході України різна. У Польщі всім зрозуміло, що Росія – агресор, що Україні потрібно допомагати. Пояснювати це в цій країні немає потреби, стверджує Аґнєшка Лада.

«Важливо, як Україна сприймається обома суспільствами. Приміром, українці в Польщі добре інтегровані, а поляки зі власного історичного досвіду знають, що Росія – агресор, українцям потрібна допомога. Це означає, що в Польщі, на відміну від Німеччини, відсутня російська пропаганда», – стверджує дослідниця.

Дослідники

Дослідники

Аґнєшка Лада повідомила, що у Польщі є українська меншина з особливими правами, вона добре організована і одержує від польської держави фінансову підтримку. Дехто називає кількість українців у цій меншині від 40 до 65 тисяч. У Польщі – 23 тисячі українських студентів – це половина від усіх іноземних студентів у цій країні. Кожний другий – з України. До Польщі прибуває багато робітників-мігрантів: торік українцям було надано 900 тисяч віз. На вулицях можна це відчути. Так як у Німеччині чути турецьку чи арабську, в Польщі не чути іншої іноземної мови, окрім української. На думку Аґнєшки Лади, українці у Польщі досить добре формалізовані.

Картина відносин Польщі і України не завжди була привабливою. Історія робить відносини непростими, але ситуація навколо Майдану їх поліпшила

«Картина відносин Польщі і України не завжди була привабливою. Історія робить відносини непростими, але ситуація навколо Майдану їх поліпшила. Розвиток подій показав, що українці хочуть врятувати свою державу. Поляки люблять виходити на демонстрації, боротися за свободу. І якщо українці це зробили, то польська душа хоче такі зусилля підтримати», – робить висновок пані Лада.

Самі активісти нарешті отримали можливість подумати про самих себе, організуватися. Особливо важливо, на думку Юлії Маружко, художниці і засновниці «АртМайдану» у Гамбурзі, що німецькі фонди або політичні організації цікавляться українською тематикою.

«Я була здивована, коли отримала запрошення на презентацію досліджень. Дуже приємно бачити результат, і дуже б хотілося, щоб це поширилось серед української громади, котра так важко народжується», – говорить українська художниця у Німеччині.

Проблема у тім, вважає Ілля Ходієв, політолог, активіст, що успіх їхньої діяльності не залежить лише від Німеччини чи Польщі. І не варто українцям очікувати, що Європа і Німеччина самі постукають до них у двері і щось для нас зроблять.

На жаль, нині багато негативного асоціюється у німців, у європейців з Україною. Це завдання все-таки українського суспільства – донести наші прагнення до європейців

«На жаль, нині багато негативного асоціюється у німців, у європейців з Україною. Про це йдеться і в проекті. Це завдання все-таки українського суспільства – донести наші прагнення до європейців, донести їх до німців. Я вважаю, що такі дослідження допоможуть зробити внесок у те, щоб підтримати зусилля України. Але зусилля мають виходити з України, а не з Німеччини», – переконаний український активіст.

Важливим кроком у поліпшенні роботи української громади, на думку науковців, є впровадження безвізового режиму. Вони запропонували швидке його запровадження. Це стало б символічним знаком для України щодо відкриття її європейської перспективи, полегшило б проведення різноманітних заходів, спрямованих на зближення України та Європи. Ті ресурси, котрі нині застосовуються для отримання візи, могли б бути використані для інших проектів, вважають експерти.


На цю ж тему:

30.05.2016
Трикутник Україна-Німеччина-Польща: питання безпеки єднає?

«Якщо у нас буде спостерігатись певна негативна динаміка у відносинах з Польщею, то, можливо, ФРН стане ключовим союзником України в ЄС» – Гетьманчук далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG