Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:52

Справжню судову реформу без змін до Конституції не здійснити – екс-суддя Жернаков


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Головною перешкодою на шляху судової реформи є президентський законопроект про судоустрій та статус суддів, стверджує експерт

Другого червня Верховна Рада має розглянути зміни до Конституції в частині правосуддя. Оскільки зміни до Основного закону розглядаються вдруге, задля їх імплементації необхідна конституційна більшість у щонайменше триста голосів народних обранців. Також депутати мають розглянути законопроект про судоустрій та статус суддів, який днями до парламенту вніс президент. Між тим, реалізація судової реформи залежить насамперед від норм закону, який є недосконалим і потребує істотного доопрацювання. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів головний експерт з питань судової реформи «Реанімаційного пакету реформ»​, колишній суддя Михайло Жернаков.

– Які головні позитиви судової реформи?

Жодна фракція парламенту, крім «Блоку Петра Порошенка», можливо, не хоче голосувати за кота в мішку

– Якщо реформа буде реалізована в тому вигляді, в якому є сьогодні законопроект, то позитивів я не бачу жодних. Бо тим самим суддям, яких ніхто не збирається оновлювати і які жодної довіри суспільства не мають, надається ще більше незалежності ще більше самоврядності. Тому потрібно внести деякі зміни до цього законопроекту про судоустрій та статус суддів і вже тоді голосувати – як за цей закон, так і за зміни до Конституції. .

– Дискутується питання про створення окремого антикорупційного суду. Даруйте, але, наскільки мені відомо, немає окремого антикорупційного права.

Михайло Жернаков

Михайло Жернаков

Виникла ідея створення антикорупційного суду, яка би завершила оцей логічний ланцюжок: антикорупційне бюро, спеціалізована антикорупційна прокуратура, антикорупційний суд

– Є право трудове, морське чи торгове, але немає судів трудових чи ще якихось. Тобто, тут би я не прив’язував наявність судів до окремих галузей знань у сфері права. Тут ми говоримо про необхідність створення цих судів на даному етапі розвитку держави – як один із видів реалізації державної політики. Тому виникла ідея створення антикорупційного суду, яка би завершила оцей логічний ланцюжок: антикорупційне бюро, спеціалізована антикорупційна прокуратура, антикорупційний суд.

Тому що на сьогодні ті справи, які антикорупційне бюро і антикорупційна прокуратура приносять до старого суду – в цих судах розсипаються. Також ці суди відпускають під заставу маленьку корупціонерів, які підозрюються в тому, що причетні до розкрадання півмільярда гривень. Тобто, іде процес саботажу розслідувань, які робить НАБУ, судами, яким суспільство не довіряє. Тому потрібно створити новий спеціалізований суд, який би на цих конкретних речах спеціалізувався і мав відповідні гарантії професійності, незалежності і гарантії безпеки.

Президентський законопроект передбачає, що цей антикорупційний суд діє. Але його перехідні положення визначають, що цей суд створюється не раніше, ніж буде ухвалений окремий спеціальний закон, який визначить особливості добору в цей суд. Тобто, це чергове положення закону, який нібито щось робить, але, насправді, нічого не робить.

– Дехто із ваших колег-правників, зокрема, колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, кажуть, що за умов збройного конфлікту не можна змінювати Основний закон. Як Ви вважаєте, за умов, коли Україна обвинувачує сусідню державу в агресії, можна змінювати Конституцію?

Деякі правники вважають, що формула «умов воєнного стану» посилається лише на офіційне введення воєнного стану. Інші кажуть, що саме слово «умови» дозволяє це тлумачити в інший бік: мовляв, необов’язкове ведення воєнного стану – достатньо умов війни

– Дійсно, можна по-різному ставитися до цього положення. Деякі правники вважають, що формула «умов воєнного стану» посилається лише на офіційне введення воєнного стану. Інші кажуть, що саме слово «умови» дозволяє це тлумачити в інший бік: мовляв, необов’язкове ведення воєнного стану – достатньо умов війни.

Щодо судової реформи, то тут треба мати на увазі, що ми справжню судову реформу без змін до Конституції не здійснимо. А відповідно, зробити всі реформи, які дуже сильно залежать від успіху судової реформи і, фактично, перемогти у війні і бути успішнішим, ніж агресор – нам також навряд чи вдасться без змін до Конституції. Тому це замкнене коло треба рано чи пізно розмивати. Я вважаю, що внесення таких змін до Конституції, які спрямовані на впровадження європейських стандартів, впровадження більш незалежності судової влади, відповідальності та оновлення суддівського корпусу – в таких виключних обставинах є виправданим.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG